ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.12 Справа № 5015/2041/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Юркевича М.В.
Малех І.Б.
за участю представників:
від позивача -Піцикевич В.В. -представник (довіреність від 06.08.12);
від відповідача -не з'явився (належними чином повідомлений про час та місце судового засідання )
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 11.07.12 за вих. № 2302 вих.-2192 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
на рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.12
у справі № 5015/2041/12
за позовом Приватного підприємства «Міська оренда», м. Львів
до відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
про спонукання укласти договір про внесення змін до договору на оренду нежитлових приміщень № 6437 від 20.10.94
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.12 колегією суддів Кузь В.Л. (головуючий) Юркевич М.В., Желік М.Б. розгляд справи № 5015/2041/12 призначено на 08.08.12.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.12, у зв'язку із перебуванням судді (члена колегії) Желіка М.Б. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Укрнафтогазмонтаж»замість судді Желіка М.Б. введено суддю Юркевича М.В.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.12 у справі № 5015/2041/12 (суддя Морозюк А.Я.) позов задоволено повністю, зобов'язано Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти з ПП «Міська оренда»договір про внесення змін до договору на оренду нежитлових приміщень № 6437 від 20.10.94 (додаток до договору на оренду нежитлових приміщень № 6437 від 20.10.94) в редакції, викладеній в п. 2 резолютивної частини рішення, договір про внесення змін до договору на оренду нежитлових приміщень № 6437 від 20.10.94 вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду; з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь позивача стягнуто 1 073 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.12 у справі № 5015/2041/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення, не врахував та не надав належної правової оцінки тому факту, що позивачем не подано суду доказів надсилання на адресу відповідача пропозиції укласти договір про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень від 20.10.94 № 6437 в редакції, яка викладена в прохальній частині позову, а також не подано доказів, які підтверджують те, що відповідач відхилив або ухилився від прийняття пропозиції про внесення змін до договору оренди.
Крім того, скаржник вказує, що суд безпідставно прийняв рішення про спонукання до укладення договору Управлінням комунальної власності без одночасного внесення змін у цей договір стосовно заміни ним орендодавця - Управління комунальним майном. Також, скаржник вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захист порушеного права.
Представник відповідача в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином відповідно до ст. 98 ГПК України були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
На момент розгляду справи в судовому засіданні 08.08.12 будь -яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, судом вжито всі передбачені дії й дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.
Представник позивача у судовому засіданні навів свої доводи та міркування.
Відповідно до ч.2 ст. 85 та ч.1 ст.99 ГПК України у судовому засіданні 08.08.12 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на таке:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 20.10.94 між ВАТ «Львівський хлібокомбінат»(орендар) та Управлінням комунального майна (орендодавець) укладено договір на оренду нежитлових приміщень № 6437, згідно умов якого орендодавець на підставі рішення МВК № 381 від 20.06.97 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування не житлові приміщення 1-го поверху за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 31, загальною площею 64,4 кв.м (під літ 21-1, 21-2, 21-3, 21,4, спец. хліб магазин № 23) строком з 20.06.97 до 20.06.22, що сторонами не заперечується.
Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Львівський хлібокомбінат»(протокол № 02/09 від 07.10.09) створено ПП «Міська оренда»шляхом виділу із акціонерного товариства.
Відповідно до статуту ПП «Міська оренда»підприємство є правонаступником ВАТ «Львівський хлібокомбінат»в частині прав та обов'язків орендаря за договорами на оренду нежитлових приміщень, перелік яких міститься в п. 1.2. статуту, в тому числі і за договором оренди нежитлових приміщень № 6437 від 20.10.94.
Згідно із ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до п. 5.2.14. ухвали Львівської міської ради № 3432 від 25.03.10 «Про внесення змін і доповнень до ухвали міської ради від 07.06.07 № 897 «Про врегулювання питання оренди майна територіальної громади м. Львова», викладеної у редакції ухвали Львівської міської ради № 2569 від 09.04.07 «Про внесення змін і доповнень до ухвали міської ради від 07.04.07 № 897», заміна сторони договору її правонаступником у разі реорганізації орендаря відбувається через внесення у договір змін у частині орендаря. Інші умови договору залишаються незмінними. Внесення змін до договору оформляється додатком до договору або через викладення договору у новій редакції.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні ", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Зазначена ухвала Львівської міської ради недійсною не визнавалась, а її зміст спростовує посилання відповідача на можливість спонукання до укладення договору лише у випадку істотного порушення його умов.
Позивач двічі 22.11.10 та 22.08.11 звертався до відповідача із відповідною заявою з додатками, які містили прохання внести зміни до договору лише в частині зміни орендаря його правонаступником.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листами № 2302-2966 від 23.12.10, № 2302-3072 від 14.11.11 відмовив, посилаючись на висновки акту ревізії, а також зазначаючи про те, що у Господарському суді перебуває на розгляді справа за позовом прокурора Франківського району в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до ВАТ «Львівський хлібокомбінат»про розірвання договору оренди та виселення з приміщень.
Натомість, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.11 у справі № 5015/259/11 за позовом в.о. прокурора Франківського району в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ВАТ «Львівський хлібокомбінат»про розірвання договору оренди та виселення з приміщень, було скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 18.03.11 у справі № 5015/259/11 та прийнято нове, яким у позові відмовлено.
Таким чином, на момент надання відповідачем відповіді (лист від 14.11.11.), у позовних вимогах прокурора Франківського району в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ВАТ «Львівський хлібокомбінат»про розірвання договору оренди та виселення з приміщень судом було повністю відмовлено.
Враховуючи наведене та передбачене ухвалою Львівської міської ради положення, яке обумовлює необхідність у даному випадку внесення таких змін до договору, відповідачем не доведено наявність передбачених законом підстав для відмови позивачу у внесенні змін до договору.
У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Згідно із ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, доказів існування передбачених законодавством перешкод для внесення запропонованих змін до договору на дату розгляду справи, суду не надано. При цьому, законодавством чи договором не передбачено обов'язку заінтересованої сторони звертатись втретє з аналогічною пропозицією, враховуючи, що про обставини, які обумовлюють внесення змін до договору відповідач був повідомлений у встановленому порядку.
Відповідно до п. 9.9. п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 № 6 «Про судове рішення», у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди у рішенні про спонукання укласти договір повинні зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції підставно, правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову.
Докази скаржника, викладені в апеляційній скарзі не слугують підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, та спростовуються наступним:
Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, в тому числі шляхом встановлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
Згідно ч. 3 ст. 84 ГПК України, у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір -умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Щодо посилань скаржника на відсутність у матеріалах справи доказів надіслання позивачем пропозиції оформленої відповідно до вимог ст. 188 ГК України, то суд апеляційної інстанції зазначає про те, що позивач звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди № 6437 від 20.10.94 (листи від 22.11.10 та від 22.08.11), разом з цим, встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист, про що зазначено у рішенні Конституційного суду України від 09.07.02 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ «Торговий дім «Кампус Коттон клаб»щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів).
Посилання скаржника про відсутність зміни позивачем в проекті договору найменування орендодавця його правонаступником, а саме Управління комунальним майном на Управління комунальної власності, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки в проекті договору, поданого позивачем, орендодавцем зазначено Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Крім того, Львівський апеляційний господарський суд зазначає про необхідність стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до спеціального фонду державного бюджету 536,50 грн. судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку, сплату якого було відстрочено ухвалою суду від 23.07.12.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.06.12 у справі № 5015/2041/12 залишити без змін.
3. Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 536,50 грн. судового збору до спеціального фонду державного бюджету за перегляд судового рішення в апеляційному порядку за наступними реквізитами Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006.
4. Місцевому господарському суд видати наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 09.08.12
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Юркевич М.В.
Суддя Малех І.Б.
Судове рішення № 25604372, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 08.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2041/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: