Постанова № 25604170, 08.08.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

08.08.12 Справа № 5015/1815/12

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С. М.,

суддів: Бонк Т. Б.,

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Томкевич Н. М.

з участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - з'явився,

розглянув апеляційну скаргу державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області", м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 28.05.2012 року, суддя

Гутьєва В.В.,

у справі № 5015/1815/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м.Київ

до відповідача: державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області", м.Львів

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 28.05.2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010»про стягнення з товариства з державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області» заборгованості на загальну суму 22315,72 грн. задоволено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що факт виконання робіт за укладеним договором між сторонами підтверджено, проте доказів оплати виконаних робіт за підписаним актом виконаних робіт, відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості за договором, пені, втрат від інфляції і 3 % річних підлягають до задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Енергозберігаючі технології 2010», оскільки в даному спорі слід застосовувати вимоги ст. 858 ЦК України, якою передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;пропорційно зменшення ціни роботи;відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Апелянт, також вважає, що судом не встановлено обставини, які мають значення для справи і які господарський суд визнав встановленими. Суд допустив неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зокрема апелянт зазначає, що згідно договору від 29.11.2010 року №29/11/10 на виконання робіт по очищенню каналізації в адмінбудинку ДПА у Львівській області, які зобов'язувався виконати позивач, взяті на себе зобов'язання останній не виконав належним чином. Через неякісно виконані роботи з очищення систем каналізації дощеприймання, ДПА у Львівській області нанесені значні матеріальні та моральні збитки.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010»через канцелярію суду 13.07.2012 року (вх.№4476) надійшов відзив за №540 від 07.07.2012р. на апеляційну скаргу в якому позивач спростовує доводи скаржника та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. Зокрема, позивач зазначає про те, що роботи ним виконано повністю у відповідності до умов договору, що підтверджується підписаними без зауважень Актом приймання виконаних робіт КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт КБ-3 на суму передбачену договором №29/11/10 від 29.11.2010р. з врахування угоди про внесення змін до цього договору від 10.11.2011р.

Крім цього, на адресу суду поступило клопотання позивача за вих.№07/08/01 від 07.08.2012р. (вх.№436 від 07.08.2012р.) про розгляд справи за відсутності його представника. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розгляд справи завершити без його участі за наявних в справі документів.

Заслухавши пояснення сторін, на засіданнях за їх участі, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010»та державним підприємством «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області»укладено договір №29/11/10 від 29.11.2010 року на виконання робіт. Відповідно до умов договору (п.1.1) відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати роботи, а саме: гідродинамічне очищення зливової та господарсько-фекальної каналізації будівлі відповідача. Пунктом 3.1 цього ж договору №29/11/10 від 29.11.10 року передбачено, що за надання послуг відповідач сплачує позивачу суму, яка обумовлена актами виконаних робіт.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 29022,00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 13.12.2010 року на суму 29022,22 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.12.2010 року на суму 15000,00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 27.12.2010 року на суму 15000,00 грн. Акти виконаних робіт підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб. Позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 44022,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив лише частково за надані послуги на суму 15000,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 27.12.2010 року та 10.03.2011 року.

10.11.2011 року сторони підписали додаток №1 до договору №29/11/10 від 29.11.2010 року відповідно до якого сторони домовились зменшити суму за неякісно виконані роботи на суму 8154,00 грн. Тому сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 20868,00 грн. Угода про зменшення вартості виконаних робіт є чинна, сторонами не оспорюється.

Статтею 509 ЦК України, передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем.

Згідно п. 6.4 договору №29/11/10 від 29.11.2010 року при несвоєчасній оплаті відповідачем вартості виконаних послуг, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Доводи скаржника про те, що дощоприймачі потребують заміни, не беруться до уваги, оскільки не стосуються предмету спору, оскільки позивач не брав на себе зобов'язань за договором ремонтувати дощоприймачі, а лише здійснити гідродинамічне очищення зливової та господарсько-фекальної каналізації будівлі Відповідача.

Щодо тверджень скаржника про неякісне виконання позивачем підрядних робіт, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Однак, відповідач заявив про виявлені ним недоліки в роботі лише в своїй апеляційній скарзі та не надав жодного належного та допустимого доказу в підтвердження своєї позиції в розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Дефектний акт від 07.06.2012р. на який посилається скаржник, як доказ неналежного виконання позивачем підрядних робіт не може слугувати належним і допустимим доказом, оскільки він складений без участі представника позивача. При цьому в матеріалах справи відсутні докази звернення до позивача щодо його прибуття для здійснення огляду місця виконання робіт та складення вказаного акту. Окрім того дефектний акт складений та заявлений по спливу гарантійних строків на виконані роботи, базується на припущеннях та відсутній зв'язок між наявними недоліками та фактом неякісного виконання робіт.

Відсутні також в матеріалах справи докази звернення ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області»до позивача з листами щодо неналежної якості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт на суму 20 868,00 грн.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області" залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст.33, 34, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 28.05.2012 року в справі за номером 5015/1815/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області»-без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: Бойко С. М.

Судді: Бонк Т. Б.

Марко Р. І.