Ухвала суду № 25602615, 25.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2012 р. м. Київ К/9991/86292/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Костенко М.І. Муравйов О.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 р.

у справі № 2а-10921/10/1570

за позовом Публічного акціонерного товариства «Чорномортехфлот»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Чорномортехфлот»(надалі позивач, ПАТ «Чорномортехфлот») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р. (суддя -А.Г. Федусик), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -С.І. Жук, судді: Ю.В. Яковлев, Д.В. Запорожан) позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 11.08.2010р. №0000921520/0 про донарахування ПАТ «Чорномортехфлот»податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 292 714,23 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2010р. №0000921520/0, мотивуючи його тим, що 02.08.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було проведено документальну невиїзну перевірку декларації з ПДВ за травень 2010р. За результатами цієї перевірки був складений акт №491/15-2/01385479/184 від 02.08.2010р., в якому встановлено порушення позивачем підпункту7.4.1 пункту7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закону України «Про податок на додану вартість»), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року в сумі 225 164,79 грн. та заниження ПДВ до сплати до бюджету в цьому ж розмірі. На підставі акту, відповідно до підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон України №2181), СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000921520/0 від 11.08.2010р., яким позивачу було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 292 714,23 грн., у тому числі за основним платежем -225 164,79 грн., та штрафними санкціями -67 549,44 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «Чорномортехфлот»зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.06.1994р., перереєстровано 30.09.2010р. та перебуває на обліку як платник податків в СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі.

02.08.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було проведено документальну невиїзну перевірку декларації ПАТ «Чорномортехфлот»з ПДВ за травень 2010р.

За результатами перевірки був складений акт №491/15-2/01385479/184 від 02.08.2010р. в якому встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року на суму 225 164,79 грн. та заниження ПДВ сплати до бюджету в цьому ж розмірі.

Такий висновок обґрунтований тим, що позивачем до податкового кредиту у податковій декларації за травень 2010р. був включений ПДВ в сумі 225 164,79 грн. по взаємовідносинам з ПП «Сенсус», яке, в свою чергу, не включило цю суму ПДВ до своїх податкових зобов'язань, не сплатило цей податок і не подало до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2010р. У зв'язку з чим, на думку відповідача, позивач не мав право включати зазначену суму до свого податкового кредиту.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000921520/0 від 11.08.2010р., яким позивачу було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 292 714,23 грн., у тому числі за основним платежем -225 164,79 грн. та штрафними санкціями -67 549,44 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

01.08.2009р. між позивачем та ПП «Сенсус»був укладений договір відповідального зберігання №8/9, відповідно до якого останній прийняв на себе обов'язок надати ПАТ «Чорномортехфлот»послуги зберігання, а позивач зобов'язався оплатити ці послуги.

Крім того, 01.07.2009р. між позивачем та ПП «Сенсус»був укладений договір про надання послуг по судноремонту, відповідно до якого останній прийняв на себе обов'язок надати ПАТ «Чорномортехфлот»ремонтні послуги, а позивач зобов'язався оплатити ці послуги.

За наслідками цих господарських операцій ПП «Сенсус»видало на ім'я позивача відповідні податкові накладні від 01.05.2010р. на суму ПДВ 25 164,79 грн. та від 31.05.2010р. на суму ПДВ 200 000 грн. Факт виконання цих договорів підтверджується актами виконаних робіт, кошторисом ремонту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими є позивач та його контрагент ПП «Сенсус».

У відповідності до підпункту 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», податковим періодом є один календарний місяць.

Отже, виходячи з вищевикладених норм, можна зробити висновок, що з моменту отримання ПАТ «Чорномортехфлот»податкових накладних від ПП «Сенсус»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту.

Суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000921520/0 від 11.08.2010р., яким позивачу було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 292 714,23 грн., в тому числі за основним платежем -225 164,79 грн. та за штрафними санкціями -67 549,44 грн. прийнято безпідставно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення в зв'язку з чим позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судом першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 р. у справі № 2а-10921/10/1570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Костенко М.І. (підпис)Муравйов О.В.

Суддя А.М. Лосєв