Постанова № 25601459, 25.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2012 року № 2а-2046/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Енерго"до за участюДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Прокуратури Дніпровського району міста Києвапроскасування податкового повідомлення-рішення №0000792305 від 28.09.2011

за участю:

представника прокуратури -не прибув

представника позивача -Оніщука О.Г. (довіреність № 267/2011 від 04.10.2011)

представника відповідача -Колодяжної Л.В. (довіреність № 111/9/10 від 12.03.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Енерго" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0000792305 від 28.09.2011.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2012 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.02.2012 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

За заявою № 39-2997вих12 від 19.04.2012 у справу вступила Прокуратура Дніпровського району міста Києва.

У судовому засіданні 18.04.2012 представником позивача була подана заява про збільшення позовних вимог, в якій він доповнив позовні вимоги наступною вимогою: " Судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Енерго" (ЄДРПОУ 36069563, р/р №26005210074863 в АТ "Прокредит Банк" м. Київ, МФО 320984) за рахунок Державного бюджету України. Зазначені уточнення прийняті судом.

У судовому засіданні 25.07.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з ТОВ «Буд-Імпекс»та ТОВ «Будмеханізація-СВ»за період з 15.08.2008 по 31.12.2010. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є визнання податковим органом правочинів укладених позивачем з зазначеними контрагентами нікчемними на підставі статті 228 Цивільного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся він дійсно мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Буд-Імпекс»та ТОВ «Будмеханізація-СВ», які, за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було, поставлено товар, виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 25.07.2012 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 18.04.2012 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали матеріали позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго», з питань дотримання вимог податкового, та іншого законодавства за період з 15.08.2008 по 31.12.2010 (акт перевірки № 4888/23-522-36069563 від 07.09.2011).

Зазначеною перевіркою, зокрема, було встановлено, що в порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість від вартості послуг обслуговування, придбання товару отриманих від ТОВ «Буд-Імпекс»та ТОВ «Будмеханізація-СВ».

ТОВ «Будмеханізація-СВ»має стан -8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника податку на додану вартість № 100006771 від 18.12.2006 анульовано 27.12.2010 за ініціативою податного органу, основні фонди 1 та 2 групи в тому числі складські приміщення згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відсутні, чисельність працюючих - 0 осіб, з 2011 року не звітує до органів податкової служби. Відповідно до постанови про призначення позапланової перевірки № 4-687/11 від 31.03.2011 досудовим слідством в кримінальній справі № 11/089001 встановлено, що ТОВ «Будмеханізація-СВ»є «транзитним»та «фіктивним»підприємством, яке фактично фінансово-господарською діяльністю не займалося та було створене з метою незаконного формування податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств-платників ПДВ.

ТОВ «Буд-Імпекс»має стан 10 - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання), свідоцтво платника податку на додану вартість № 100252730 від 08.11.2009 анульоване 26.01.2011 у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність підтвердження, основні фонди 1 групи в томі числі складські приміщення згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відсутні, чисельність працюючих - 8 осіб, з 2011 року не звітує до органів податкової служби. Відповідно до інформації наданої ДПІ у Святошинському районі міста Києва у відповідь на запит щодо надання інформації та підтверджуючих відомостей по взаємовідносинам ТОВ «Альтіс-Енерго»та ТОВ «Буд-Імпекс», податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Буд-Імпекс»за липень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року подані до ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва не визнано як податкова звітність.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.07.2012 заперечення підтримала, надала додаткові усні пояснення та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У судове засідання 25.07.2012 представник прокурати не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 10.08.2011 по 31.08.2011 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва на підставі направлень № 2454 від 10.08.2011, № 2453 від 10.08.2011, № 2457 від 10.08.2011 та наказів № 2310 від 09.08.2011, № 2410 від 23.08.2011 проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго», з питань дотримання вимог податкового, та іншого законодавства за період 15.08.2008 по 31.12.2010.

В ході перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1811745,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості послуг обслуговування та придбання товару отриманих від постачальників ТОВ «Буд-Імпекс»та ТОВ «Будмеханізація-СВ», виходячи з наступного.

ТОВ «Будмеханізація-СВ»має стан -8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника податку на додану вартість № 100006771 від 18.12.2006 анульовано 27.12.2010 за ініціативою податного органу, основні фонди 1 та 2 групи в тому числі складські приміщення згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відсутні, чисельність працюючих - 0 осіб, з 2011 року не звітує до органів податкової служби.

Відповідно до постанови про призначення позапланової перевірки № 4-687/11 від 31.03.2011 досудовим слідством в кримінальній справі № 11/089001 встановлено, що на території міста Києва була створена та в період 2008- 2010 років діяла організована група осіб, метою якої було сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету, для досягнення якої була організована злочинна схема, суть якої полягає в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств-платників ПДВ, шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) через ланцюг «транзитних»та «фіктивних»підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займалися, зокрема, ТОВ «Будмеханізація-СВ», в результаті чого податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств-платників ПДВ різних регіонів України, незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались. Також в ході досудового слідства по зазначеній кримінальній справі було встановлено, що ТОВ «Альтіс-Енерго»в податковій звітності з метою формування податкового кредиту відображало проведення фінансово-господарських операцій з вказаним фіктивним підприємством.

ТОВ «Буд-Імпекс»має стан 10 - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання), свідоцтво платника податку на додану вартість № 100252730 від 08.11.2009 анульоване 26.01.2011 у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність підтвердження, основні фонди 1 групи в томі числі складські приміщення згідно бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відсутні, чисельність працюючих -8 осіб, з 2011 року не звітує до органів податкової служби.

Відповідно до інформації наданої ДПІ у Святошинському районі міста Києва у відповідь на запит щодо надання інформації та підтверджуючих відомостей по взаємовідносинам ТОВ «Альтіс-Енерго»та ТОВ «Буд-Імпекс», податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Буд-Імпекс»за липень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року подані до ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва не визнано як податкова звітність.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що фінансово - господарські взаємовідносини між ТОВ «Альтіс-Енерго»та контрагентами ТОВ «Будмеханізація-СВ»та ТОВ «Буд-Імпекс»не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

За результатами перевірки складено акт № 4888/23-522-36069563 від 07.09.2011.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва були подані заперечення № 241 від 15.09.2011 на акт перевірки №4888/23-522-36069563 від 07.09.2011, за результатами розгляду яких складено лист № 1997/10/2.351 від 23.09.2011, яким повідомлено про те, що підстави для перегляду висновків акту перевірки відсутні.

28.09.2011 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва на підставі акту перевірки № 4888/23-522-36069563 від 07.09.2011 було винесено податкове повідомлення - рішення №0000792305 від 28.09.2011, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 2 264 680 грн., у томі числі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 452 936 грн.

10.10.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго»до Державної податкової адміністрації в місті Києві була подана скарга на податкове повідомлення - рішення №0000792305 від 28.09.2011, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги № 11735/10/25-114 від 08.12.2011 була залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

26.12.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Енерго»до Державної податкової адміністрації України була подана скарга на податкове повідомлення - рішення №0000792305 від 28.09.2011, яка рішенням про результати розгляду скарги № 823/6/10-2115 від 12.01.2012 була залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 -витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України в №1112/11/13-10 від 20.07.2010 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції.

2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про нікчемність його господарських відносин з ТОВ "Будмеханізація-СВ" та ТОВ "Буд-Імпекс", оскільки вони мали реальний характер та за ними було надано послуги та поставлено товар використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинним документами.

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ТОВ "Будмеханізація-СВ" позивачем надано суду копії наступних документів: договору на виконання електромонтажних робіт № 075/2010 від 01.12.2010 з додатком - протоколом узгодження цін, акту № 1 від 30.12.2010 здачі - приймання по договору № 075/2010 від 01.12.2010, договору на виконання електромонтажних робіт № 065/2010 від 01.12.2010 з додатком - протоколом узгодження цін, акту № 1 від 01.11.2010 здачі - приймання по договору № 065/2010 від 10.09.2010, договору на виконання електромонтажних робіт № 056/2010 від 01.02.2010 з додатком - протоколом узгодження цін, додаткових угод до договору № 056/2010 від 01.02.2010 на виконання електромонтажних робіт № 1 від 01.01.2010, № 2 від 10.05.2010, № 3 від 15.07.2010, актів приймання здачі робіт від 29.07.2010 за додатковою угодою № 3 від 15.07.2010, від 31.05.2010 за додатковою угодою № 2 від 10.05.2010, від 26.04.2010 за додатковою угодою № 1 від 01.04.2010,податкових накладних.

В зазначених договорах та додаткових угодах предметом договору вказано виконання електромонтажних робіт на об'єкті замовника, при цьому на яких або якому саме об'єкті замовника мають виконуватись електромонтажні роботи не конкретизовано, зазначене також не вказано і в актах приймання здачі робіт та протоколах узгодження цін.

У позовній заяві та в судових засіданнях позивачем також не було зазначено про те, на яких саме об'єктах виконувались електромонтажні роботи та в чому конкретно вони полягали.

Таким чином у суду відсутні докази того, що послуги отримані по взаємовідносинам з ТОВ "Будмеханізація-СВ" були використані позивачем у власній господарській діяльності, з огляду на відсутність відомостей про те, на яких саме об'єктах виконувались роботи, а також того, які конкретно роботи виконувались ТОВ "Будмеханізація-СВ".

Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення оплати за договорами № 075/2010 від 01.12.2010, № 065/2010 від 10.09.2010, № 056/2010 від 01.02.2010 та додатковими угодами до нього.

Таким чином позивачем не надано суду, як належних доказів на підтвердження використання робіт за договорами № 075/2010 від 01.12.2010, № 065/2010 від 10.09.2010, № 056/2010 від 01.02.2010 у власній господарській діяльності, а також того, на яких саме об'єктах за даними договорами мали виконуватись роботи, так і на підтвердження здійснення оплати за зазначеними договорами.

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ТОВ "Буд-Імпекс" позивачем надано суду копії податкових та видаткових накладних.

З наданих позивачем видаткових накладних виписаних ТОВ "Буд-Імпекс" вбачається, що вони видані на підставі договорів № 243 від 28.10.2010, № 240 від 27.10.2010, № 242 від 28.10.2010, № 239 від 27.10.2010, № 232 від 25.10.2010, № 172 від 24.09.2010, № 164 від 17.09.2010, № 171 від 24.09.2010, № 240 від 27.10.2010, № рах.250 від 28.10.2010, № рах.248 від 28.10.2010, № рах. 238 від 27.10.2010, № рах. 240 від 27.10.2010, № рах. 242 від 28.10.2010, № рах. 275 від 17.11.2010, № рах. 279 від 23.11.2010, № рах. 231 від 25.10.2010, № рах 318 від 02.12.2010, № рах. 239 від 27.10.2010, ; рах. 280 від 24.11.2010, № рах. 255 від 03.11.2010, № рах. 293 від 10.12.2010, № рах.294 від 10.12.2010, № рах.295 від 10.12.2010, № рах. 248 від 28.10.2010, № раз 314 від 23.12.2010 та виписаних на їх підставі рахунків - фактур, водночас копій зазначених договорів та рахунків - фактор позивачем суду надано не було.

Таким чином видаткові накладні за відсутності відповідних первинних документів на підставі яких вони були виписані не можуть бути належними докази на підтвердження здійснення поставки товару.

Умовами поставки в одних податкових накладних виписаних ТОВ "Буд-Імпекс" на ім'я позивача та за рахунок яких було сформовано податковий кредит зазначено рахунки, в інших договори, які позивачем не було надано, та в частині податкових накладних умовами поставки зазначено накладні.

З аналізу видаткових накладних, які зазначені в податкових накладних в графі "умови поставки" та податкових накладних вбачається, що вони містять різні дані щодо кількості товару, який було поставлено та щодо загальної суми, на яку вони виписані, а саме: видаткова накладна № БІ-0610 від 04.11.2010 виписана на загальну суму 162 692,30 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 820 від 04.11.2010 на загальну суму 76 268,82 грн.; видаткова накладна № БІ-0611 від 04.11.2010 виписана на загальну суму 70 074,10 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 821 від 04.11.2010 на загальну суму 39 941,36 грн.; видаткова накладна № БІ-0593 від 01.11.2010 виписана на загальну суму 57 263,16 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 792 від 01.11.2010 на загальну суму 33 327,43 грн.; видаткова накладна № БІ-0487 від 01.10.2010 виписана на загальну суму 171 001,80 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 616 від 01.10.2010 на загальну суму 99 523,80 грн.; видаткова накладна № БІ-0845 від 01.10.2010 виписана на загальну суму 443 769,61 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 614 від 01.10.2010 на загальну суму 18 274,22 грн.; видаткова накладна № БІ-0537 від 19.10.2010 виписана на загальну суму 686 544,90 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 704 від 19.10.2010 на загальну суму 399 569,13 грн.; видаткова накладна № БІ-0676 від 25.11.2010 виписана на загальну суму 75 325,01 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 981 від 25.11.2010 на загальну суму 43 447,47 грн.; видаткова накладна № БІ-0675 від 25.11.2010 виписана на загальну суму 23 325,00 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 917 від 25.11.2010 на загальну суму 13 453,86 грн.; видаткова накладна № БІ-0609 від 04.11.2010 виписана на загальну суму 21038,64 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 819 від 04.11.2010 на загальну суму 11 790,89 грн.; видаткова накладна № БІ-0686 від 01.12.2010 виписана на загальну суму 858 614,61 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 936 від 01.12.2010 на загальну суму 499 713,74 грн.; видаткова накладна № БІ-0698 від 06.12.2010 виписана на загальну суму 301 760,07 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 958 від 06.12.2010 на загальну суму 302 760,07 грн.; видаткова накладна № БІ-0699 від 06.12.2010 виписана на загальну суму 416 806,94 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 959 від 06.12.2010 на загальну суму 130 246,98 грн.; видаткова накладна № БІ-0715 від 17.12.2010 виписана на загальну суму 208 419,90 грн., а виписана на її підставі податкова накладна № 1000 від 17.12.2010 на загальну суму 148 9411,21 грн.

Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення використання товару, за твердження позивача отриманого від ТОВ "Буд-Імпекс", у власній господарській діяльності, як і доказів на підтвердження здійснення поставки зазначеного товару та здійснення оплати за нього.

Таким чином, позивачем не було надано суду жодних належних доказів як на підтвердження укладання з ТОВ "Буд-Імпекс" будь - яких договорів, так і підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з зазначеним підприємством та використання отриманого, за твердженням позивача, товару у власній господарській діяльності.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Буд-Імпекс" та ТОВ «Будмеханізація-СВ».

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обставини на які він посилається, як на обгрунтування позовних вимог, з огляду на що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Енерго" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, за участю Прокуратури Дніпровського району міста Києва, про скасування податкового повідомлення-рішення №0000792305 від 28.09.2011 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 01.08.2012.