Постанова № 25601490, 25.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2012 року № 2а-15700/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп"до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києвапроскасування податкового повідомлення - рішення № 00000772307/0 від 25.05.2010за участю:

представника позивача -Пустовіт Ю.В.,

представника відповідача -Оксентюк О.С.,

представника відповідача -Хмельницького С.Ю.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення - рішення № 00000772307/0 від 25.05.2010.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 26.07.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006», ТОВ «Мінзернотранс»за весь період взаємовідносин. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є визнання податковим органом правочинів укладених позивачем з зазначеними контрагентами нікчемними.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що дійсно мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006», ТОВ «Мінзернотранс», які, за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач посилався на те, що в акті перевірки № 214/1-23-70-365558866 від 27.04.2011 відображено необґрунтовані дані, суб'єктивні припущення перевіряючих, які, в свою чергу, не підтверджуються доказами, оскільки жодний документ для перевірки ними не вимагався та, як наслідок, не досліджувався.

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2012 позовні вимоги підтримала повністю, надала додаткові усні пояснення та просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 21.12.2011 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали матеріали виїзної позапланової перевірки позивача з питань правових відносин з ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006», ТОВ «Мінзернотранс»за весь період взаємовідносин (акт перевірки № 214/1-23-70-365558866 від 27.04.2011).

ТОВ «Азовагрогруп»має стан - «запит на встановлення місцезнаходження», згідно форми 1 -ДФ кількість працюючих -1 чоловік (директор Ковальов В.В.), тобто відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності та згідно додатку К1 до декларацій з податку на прибуток за 9-ть місяців 2010 року основні засоби на підприємстві відсутні та зазначена декларація не визнана як податкова та до декларації з податку на прибуток за 2010 рік додаток К1 відсутній, що свідчить про відсутність основних фондів на підприємстві. Відповідно до акту №22/23-208/37217956 від 18.02.2011 ТОВ «Азовагрогрупп»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім осібам, огляду на що в нього відсутнй об'єкт оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - купцям за період з 01.08.2010 по 31.10.2010

ТОВ «Мінзернотранс»має 9 стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а також відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відповідно до акту № 21/23-208/36583721 від 18.02.2011 фінансово-господарська діяльність ТОВ «Мінзернотранс»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Мінзернотранс», а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Мінзернотранс»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

ПП «Алюр-2009»має 9 стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, в ході аналізу звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відповідно до акту № 1472/23/36448510 від 14.12.2010 ПП «Алюр -2009»безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних отриманих від ТОВ «Е -Восток Україна»на загальну суму 3444852 грн.

Представники відповідача у судовому засіданні 26.07.2012 заперечення підтримали, надали додаткові усні пояснення та просили у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В період з 06.04.2011 по 19.04.2011 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі направлення № 755/23-70 від 06.04.2011 та наказу № 859 від 25.03.2011 проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп»з питань правових відносин з ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006», ТОВ «Мінзернотранс»за весь період взаємовідносин.

В ході перевірки встановлено порушення вимог підпунктів 7 4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податку на додану вартість яка включається до складу податкового кредиту на загальну суму 5 1270 576,70 грн., а саме по періодах: травень 2010 року у сумі 1006035,73 грн., червень 2010 року у сумі 47387,67 грн., липень 2010 року у сумі 654090,33 грн., серпень 2010 року у сумі 326715,2 грн., вересень 2010 року у сумі 2607857,60 грн. та жовтень 2010 року у сумі 485490,20 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Згідно податкової звітності з податку на додану вартість поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі аналізу бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено наявність податкового кредиту сформованого за рахунок ТОВ "Азовагрогруп" у загальну суму 678202,4 грн.

ТОВ «Азовагрогруп»має стан - «запит на встановлення місцезнаходження», згідно форми 1 -ДФ кількість працюючих -1 чоловік (директор Ковальов В.В.), тобто відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності та згідно додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 9-ть місяців 2010 року основні засоби на підприємстві відсутні та зазначена декларація не визнана як податкова та до декларації з податку на прибуток за 2010 рік додаток К1 відсутній, що свідчить про відсутність основних фондів на підприємстві.

Відповідно до акту №22/23-208/37217956 від 18.02.2011 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Азовагрогрупп»з питань дотримання вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплаті до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.08.2010 по 31.10.2010, в ході відпрацювання взаємовідносин між підприємством ТОВ «Азовагрогрупп», та підприємствами, що мають ознаки «фіктивності»: ТОВ «Барселона - ОПТ»та ТОВ «Вектора-Дон», встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Азовагрогрупп»здійснюється поза межами правового поля, що у чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Азовагрогрупп», та про те, що фінансово - господарські відносини між зазначеним підприємством та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Зазначеним актом також встановлено, що ТОВ «Азовагрогрупп»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, з огляду на що в нього відсутній об'єкт оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та, по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - купцям за період з 01.08.2010 по 31.10.2010 у розумінні статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а також частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними в результаті визнання угод, укладених ТОВ «Азовагрогрупп»з постачальниками нікчемними.

Згідно податкової звітності з податку на додану вартість поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі аналізу бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів рівні ДПА України»встановлено, наявність податкового кредиту сформованого за рахунок ТОВ «Мінзернотранс»у загальній сумі 4316124,1 грн.

Згідно бази даних БОДПІ ТОВ «Мінзернотранс»має 9 стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а також відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна кількість працюючих на ТОВ «Мінзернотранс»склала за VI квартал 2010 року 19 осіб, проте при здійсненні аналізу суми, яка сплачена до бюджету при утриманні прибуткового датку з обсягу нарахованої заробітної плати встановлено, що на кожну працюючу особу припадає 59,20 грн. в місяць при тому, що мінімальна заробітна плата в зазначений період складала 888 грн., що свідчить про факт відсутності ведення діяльності, оскільки заробітна плата не нараховувалась.

Відповідно до акту № 21/23-208/36583721 від 18.02.2011 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мінзернотранс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплаті до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.08.2010 по 31.10.2010, в ході відпрацювання взаємовідносин між підприємством ТОВ «Мінзернотранс»та підприємствами, що мають ознаки «фіктивності»: ТОВ «Барселона -ОПТ»та ТОВ «Вектора-Дон»не встановлено факту передачі ТМЦ від продавця до покупця або факту виконання послуг в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) первинних бухгалтерських та податкових документів, а саме актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції та фактичного отримання послуг у зв'язку відсутністю у вказаних постачальників трудових ресурсів, основних засобів та виробничого обладнання, а також відповідно до довідки № 561 від 27.01.2011 місцезнаходження ТОВ «Мінзернотранс»не встановлено.

Зазначеним актом також встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Мінзернотранс»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Мінзернотранс», а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Мінзернотранс»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались ними.

Згідно податкової звітності з податку на додану вартість поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі аналізу бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено наявність податкового кредиту сформованого за рахунок ТОВ «Алюр -2009»у серпні 2010 на загальну суму 133 250,10 грн.

Згідно бази даних БОДПІ ПП «Алюр -2009»має 9 стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, в ході аналізу звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до акту № 1472/23/36448510 від 14.12.2010 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Алюр -2009»з питань дотримання вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплаті до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 31.08.2010 по 31.10.2010 встановлено, що ПП «Алюр -2009»безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних отриманих від ТОВ «Е -Восток Україна»на загальну суму 3444852 грн.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Інтертрейд груп»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006»та ТОВ «Мінзернотранс», умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускались, з огляду на що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Інтертрейд груп»та контрагентами ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006»та ТОВ «Мінзернотранс»носять характер нікчемних правочинів, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину.

За результатами перевірки було складено акт № 214/1-23-70-365558866 від 27.04.2011.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва були подані заперечення № 12/05/11-03 від 12.05.2011 на акт перевірки № 214/1-23-70-365558866 від 27.04.2011, за результатами розгляду яких складено лист № 8360/10/23-7010 від 23.05.2011, яким повідомлено про те, що підстави для перегляду висновків акту перевірки відсутні.

25.05.2011 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі акту перевірки № 214/1-23-70-365558866 від 27.04.2011 було винесено податкове повідомлення - рішення № 00000772307/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6 409 471, 25 грн.

06.08.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп»до Державної податкової адміністрації в місті Києві була подана скарга на податкове повідомлення - рішення № 00000772307/0 від 25.05.2011, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги № 8011/10/25-114 від 04.08.2011 була залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

18.08.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп»до Державної податкової адміністрації України була подана скарга на податкове повідомлення - рішення № 00000772307/0 від 25.05.2011, яка рішенням про результати розгляду скарги № 3742/6/10-2115 від 17.01.2011 була залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп»не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 00000772307/0 від 25.05.2011, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України в №1112/11/13-10 від 20.07.2010 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції.

2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про нікчемність його господарських відносин з ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006» та ТОВ «Мінзернотранс», оскільки вони мали реальний характер та за ними було поставлено товар використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинним документами.

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006»та ТОВ «Мінзернотранс»позивачем надано суду копії договорів поставки, товарно - транспортних накладних та реєстрів накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовим зразком.

Договори поставки укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006»та ТОВ «Мінзернотранс»є ідентичними за свої змістом та відповідно до пункту 2.2 зазначених договорів документами на товар, які постачальник зобов'язаний передати покупцю є: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна, сертифікат якості/відповідності, довіреність на уповноваженого представника та інші документи передбачені нормами чинного законодавства

Пунктом 2.4 договорів поставки укладених позивачем з контрагентами передбачено, що право власності у покупця виникає з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі товару (партії товару за умови наявності переліку документів зазначених у договорі) та пунктом 3.1, що оплата здійснюється на підставі виписаних рахунків.

Таким чином, відповідно до умов договорів поставки укладених позивачем з його контрагентами ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006»та ТОВ «Мінзернотранс»при здійснення поставки товару обов'язково мають складатися видаткові накладні, податкові накладні та акти приймання - передачі, а також на товар мають надаватися сертифікати якості/відповідності та виписуватись рахунки, відповідно до яких має здійснюватись оплата. При цьому право власності у позивача на товар поставлений за зазначеними договорами виникає тільки після підписання актів приймання - передачі.

Позивачем жодного з зазначених документів суду надано не було.

Відповідно до наданих позивачем товарно - транспортних накладних та реєстрів накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовим зразком зерно було поставлено та прийнято ВАТ "Розівський елеватор" філія Верньтокмацький ХПП", водночас у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності будь - яких фінансово - господарських відноси між позивачем та зазначеним підприємством.

Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення оплати за товар, який, як він стверджує, був отриманий від ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006»та ТОВ «Мінзернотранс»та доказів на підтвердження використання отриманого товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивачем не було надано суду належних доказів, а саме, відповідних первинних документів, які мають бути складені відповідно до умов договорів поставки укладених між позивачем та контрагентами ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006»та ТОВ «Мінзернотранс», на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з зазначеними контрагентами, а також доказів на підтвердження здійснення оплати за зазначеними договорами та використання отриманої продукції у власній господарській діяльності.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з контрагентами ТОВ «Азовагрогрупп», ПП «Алюр 2006»та ТОВ «Мінзернотранс»

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обставини на які він посилається, як на обґрунтування позовних вимог, з огляду на що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення - рішення № 00000772307/0 від 25.05.2010 відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 01.08.2012.