Рішення № 25593000, 26.07.2012, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

10.08.2012

Справа№2012/3653/2012

№2/2012/1568/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретаря Железнової Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторінг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2010 року до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою звернувся позивач та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» суму заборгованості за кредитним договором №ML 701\613\2007 від 15 червня 2007 року в розмірі 316062,32 грн.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML 701\613\2007 від 15 червня 2007 року, звернути примусове стягнення шляхом визнання за ТОВ «ОТП Факторінг Україна» права продажу будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором № PСL 701\613\2007, а саме: квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах БТІ, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо; з метою збереження предмету іпотеки до її реалізації, передати предмет іпотеки - квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, в Управління ТОВ «ОТПФакторінг Україна» на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами; виселити всіх мешканців, які зареєстровані і проживають у квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Харківській області; стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 червня 2007 року між ПАТ «ОТП Банк»,правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторінг Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ML 701\613\2007, згідно з яким вона отримала у банку кредит в розмірі 34941,37 доларів США строком до 15 червня 2027 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, описаних у кредитному договорі. У відповідності до п.3 частини 1 кредитного договору, сторони кредитного договору визначили відсоткову ставку, як FIDR+4,49% відсотків річних, де FIDR - це процентна ставка по строковим депозитам фізичних осіб у гривні, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою відсотків після закінчення строку дії депозитного договору. Інформація щодо розміру ставки FIDR ( в залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку може змінюватися) розміщується на сайті Банку, а також в приміщеннях банку на інформаційних стендах. Згідно п.1.1 ч. 2 кредитного договору відповідач зобов'язався своєчасно погашати суму кредиту та сплачувати відмотки за користування кредитом в порядку і строки, визначені в кредитному договорі. Таким чином, відповідно до умов кредитних договорів позивачем були надані відповідачу грошові кошти, чим позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем, а взяті відповідачем на себе договірні зобов'язання перед позивачем не виконано. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором №ML 701\613\2007 від 15 червня 2007 року відповідач ОСОБА_1 станом на 25.03.2010 року має заборгованість в розмірі 316062,32 грн.

15 червня 2007 року в забезпечення виконання за кредитним договором №ML 701\613\20087від 15 червня 20078 року, «ОТП Банк»,правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторінг Україна» та ОСОБА_2 уклали договір поруки №SR 701/613/2007, згідно з умовами якого, а саме ст.. ст.. 1,2 ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 її зобов'язань за кредитним договором №ML 701\613\2007 від 15 червня 2007 року, в повному обсязі таких зобов'язань. Також п.1.2 Договору поруки передбачено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .відповідають як солідарні боржники, і Банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до ОСОБА_1, так і до ОСОБА_2, чи до обох одночасно.

Крім того, 15 червня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №ML 701\613\2007 від 15 червня 2007 року, між «ОТП Банк»та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № PSL 701\613\2007, згідно з яким ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Таким чином, позивач має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві. З метою забезпечення повної реалізації позивачем своїх прав, як іпотеко держателя та запобігання спричинення іпотекодавцем перешкод для подальшої реалізації предмету іпотеки та можливих дій щодо погіршення стану предмету іпотеки, позивач вважає за необхідне передати ТОВ «ОТП Факторинг Україна»дане нерухоме майно в управління іпотеко держателя з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, тому вони звернулися до суду з даним позовом.

Представник позивача -ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності від 1 березня 2012 року, в судове засідання з'явилася , позов підтримала у повному обсязі та надала пояснення відповідні вищенаведеному .

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов визнали.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення частково , виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 16 березня 2012 року /а. с. 90 протокольно/ було задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі правонаступника АТ «ОТП Банк»- ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Згідно вимогам ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, 15 червня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»та правонаступником якого є ТОВІ «ОТП Факторинг Україна»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ML 701\613\2007, згідно з яким вона отримала у банку кредит в розмірі 34941,37 доларів США строком до 15 червня 2027 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, описаних у кредитному договорі. У відповідності до п.3 частини 1 кредитного договору, сторони кредитного договору визначили відсоткову ставку, як FIDR+4,49% відсотків річних, де FIDR - це процентна ставка по строковим депозитам фізичних осіб у гривні, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою відсотків після закінчення строку дії депозитного договору. Згідно п.1.1 ч. 2 кредитного договору відповідач зобов'язався своєчасно погашати суму кредиту та сплачувати відмотки за користування кредитом в порядку і строки, визначені в кредитному договорі. Таким чином, відповідно до умов кредитних договорів позивачем були надані відповідачу грошові кошти, чим позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем, а взяті відповідачем на себе договірні зобов'язання перед позивачем не виконано (а.с.12-16).

Згідно ст.. ст.. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договорів та вимог закону.

Таким чином, відповідно до умов кредитних договорів позивачем були надані відповідачу грошові кошти, чим позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем, а взяті відповідачем на себе договірні зобов'язання перед позивачем не виконано.

Непогашення боржником заборгованості перед Банком за кредитними договорами свідчить про грубе порушення ним їх умов, а також вимог ст.. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 ЦК України. Стаття 1054 ЦК України встановлює, що до відносин за кредитними договорами застосовуються норми параграфу 1 глави 71 ЦК України, тобто норми ст..ст. 1046-1053 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором №ML 701\613\2007 від 15 червня 2007 року відповідач ОСОБА_1 станом на 25.03.2010 року має заборгованість в розмірі 316062,32 грн., яка складається із наступного:

- 34419,83 доларів США -заборгованість за кредитом, що за курсом 7,93 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417\114 від 24.03.2010 року, складає 272949,25грн.

- 3988,44 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом, що за курсом 7,93 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417\114 від 24.03.2010 року, складає 31628,33 грн.;

- 11409,74 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

- 75,00 грн. - штрафні санкції (а.с.18).

Згідно ст.. 625 ЦК України, боржники не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язані виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржників в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

15 червня 2007 року в забезпечення виконання за кредитним договором №ML 701\613\20087від 15 червня 20078 року, «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та ОСОБА_2 уклали договір поруки №SR 701/613/2007, згідно з умовами якого, а саме ст.. ст.. 1,2 ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 її зобов'язань за кредитним договором №ML 701\613\2007 від 15 червня 2007 року, в повному обсязі таких зобов'язань. Також п.1.2 Договору поруки передбачено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідають як солідарні боржники, і Банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до ОСОБА_1, так і до ОСОБА_2, чи до обох одночасно (а.с.21).

Відповідно до ст.. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому же обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

15 червня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №ML 701\613\2007 від 15 червня 2007 року, між «ОТП Банк»та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № PSL 701\613\2007, згідно з яким ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Майно належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Відповідно до п.6.2 договору іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин:

- несплати боржником позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі;

- порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань за ст.. 5 договору іпотеки;

- інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

За рахунок предмета іпотеки позивач може задовольнити всі боргові зобов'язання, несплачені відповідачем, і вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням відповідачем його зобов'язань за договором іпотеки, а також всіх фактичних витрат, понесених позивачем у зв'язку із реалізацією його права (п.6.1 іпотечного договору) (а.с.26-31).

Статтєю 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотекодержатель має право звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.

Приписами ст..6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом іпотечні сертифікати»встановлено, що позивач має право організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем або продати від свого імені , якщо це передбачено іпотечним договором, або іпотеко держатель та іпотекодавець досягли відповідної згоди шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотеко держателя, який підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки іпотеко держателя.

Відповідно до ст.. 36 Закону України «Про іпотеку»договором про задоволення також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, яке визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Пунктом 6.4 договору іпотеки передбачено, що позивач має право застосувати спосіб позасудового врегулювання в порядку, передбаченому чинним законодавством України, у тому числі згідно зі ст.. ст.. 37,38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно ст.. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу , встановленої ст.. 38 Закону України «Про іпотеку».

Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»передбачено, якщо рішення суду передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотеко держатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотеко держателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Таким чином, позивач має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до п. 61 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20\5, при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів , які підтверджують право власності на вказане майно та, у передбачених законодавством випадках, документи, що підтверджують державну реєстрації прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Відповідно до п. 63 «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», крім право встановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає реєстрації, нотаріус вимагає документи, передбачені наказом Міністерства юстиції України, «Про надання витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках» від 20.09.2002 року №84\5 , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.09.2002 року №773\7061 (із змінами та доповненнями, внесеними Наказом Міністерства юстиції України від 23.10.2002 року №92\5).

Відповідно до п.5.1.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , право на отримання витягу та інформації з Реєстру прав мають тільки власник (власники), його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи, або відповідні органи державної влади, та зокрема суд. Отже, для замовлення вимог позивача, як законного іпотекодержателя, шляхом продажу нерухомого майна, необхідне отримання зазначених документів.

Відповідно ст..34 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки із метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотеко держателем або рішення суду може бути передано іпотеко держателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд, за заявою іпотеко держателя вправі винести рішення про виселення мешканців , якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ст.. 109 ЖК України -звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Що стосується позовних вимог в частині виселення відповідачів та всіх мешканців, які зареєстровані і проживають у квартирі , яка розташована за адресою АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку та передачі предмету іпотеки -квартиру АДРЕСА_1 в м. Харкові в управління позивача на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладення договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, то такі являються передчасними та не підлягають задоволенню. Суд вважає за можливим, в інтересах неповнолітньої дитини відповідачів , до продажу вищевказаної квартири не виселяти їх з вищевказаної квартири , не міняти замки, не облаштовувати квартиру новими охоронними пристроями.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає зі суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно з вимогам ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом України.

Враховуючи, що відповідачі не виконують свій обов'язок зі своєчасного повернення суми кредиту та відсотків за користування ним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 224 -226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527,530,553,554, 610,625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Закон України «Про іпотеку», ЖК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВ «ОТП Факторінг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки -задовольнити частково .

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» суму заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2007 року в розмірі 316062,32 грн. .

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 червня 2007 року, звернути примусове стягнення шляхом визнання за ТОВ «ОТП Факторінг Україна» права продажу будь-якій особі- покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором , а саме: квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах БТІ, ВРЖЕУ , нотаріату, тощо.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» суму сплаченого судового збору у розмірі 850 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Іванова