Постанова № 25584072, 07.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12685/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"07" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва за участю Прокуратури Святошинського району м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2012 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «АвтоЦентр-Київ»до ДПІ у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01 березня 2011 року по 22 березня 2011 року ДПІ у Печерському районі міста Києва на підставі направлень № 615/23-80П від 01 березня 2011 року та № 692/23-8ОП від 15 березня 2011 року проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 725 325, 00 грн.

За результатами перевірки був складений акт № 65/23-80/33549796 від 29 березня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001012380 від 14 квітня 2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 2 156 560, 25 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 431 331, 25 грн.

ТОВ «АвтоЦентр-Київ»не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0001022380 від 14 квітня 2011 року та вважаючи таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

В ході перевірки встановлено, що між ТОВ «С.ДЖ.ГРУП»та ТОВ «АвтоЦентр-Київ»було укладено договір підряду № 24/11 від 24 листопада 2008 року, предметом якого є виконання монтажних робіт.

На виконання зазначеного договору ТОВ «С.ДЖ.ГРУП»на ім'я ТОВ «АвтоЦентр-Київ»було виписано податкові накладні на загальну суму 10 022 911, 60 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1 670 485, 27 грн., сума податку на додану вартість за якими була включена до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Крім того, між ТОВ «ВАККО»та ТОВ «АвтоЦентр-Київ»було укладено договір № Р-12/09-87 від 27 грудня 2008 року, предметом якого є виготовлення та розміщення рекламних матеріалів.

На виконання договору № Р-12/09-87 від 27 грудня 2008 року ТОВ «ВАККО»на ім'я ТОВ «АвтоЦентр-Київ»було виписано податкову накладну № 290124 від 29 січня 2010 року на загальну суму 329 041, 44 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 54 840, 24 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 зазначеного Закону - якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Апелянт зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про нікчемність договорів укладених з ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП»та ТОВ «ВАККО», оскільки договори з зазначеними контрагентами було складено відповідно до вимог викладених в статтях 837-864 Цивільного кодексу України та вони містять всі істотні умови, передбачені чинним законодавством для даного виду договорів, а здійснення господарських операцій за зазначеними договорами підтверджується первинними документами, а саме актами приймання-передачі виконаних робіт, видатковими накладними та податковими накладними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

На підтвердження зазначеної обставини апелянтом було надано суду первинну документацію на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин за зазначеними договорами, використання отриманих послуг у власній господарській діяльності та здійснення оплати за отримані послуги.

Зокрема, апелянтом надано копії укладених договорів № Р-12/09-87 від 27 грудня 2008 року та № 24/11 від 24 листопада 2008 року, копію ліцензії на здійснення будівельної діяльності з переліком видів робіт ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», копії актів приймання-передачі виконаних робіт, додатків до актів приймання-передачі виконаних робіт, кошторисів, податкових накладних, актів приймання-передачі матеріалів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в мотивувальній частині постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2012 року, судом було встановлено факт реального виконання укладеного позивачем договору № Р-12/09-87 від 27 грудня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення № 0001012380 від 14 квітня 2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 2 156 560, 25 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 431 331, 25 грн., оскільки позивачем було правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з своїми контрагентами.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2012 року -скасувати та ухвалити нову.

Адімінстративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва за участю Прокуратури Святошинського району м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № 0001012380 від 14 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.