Рішення № 25582166, 25.07.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2012 Справа № 5008/427/2012

Розглянувши матеріали справи

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4", м. Ужгород

За участі ІІІ-ї особи на боці позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, смт. Міжгір'я

До відповідача публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород

про стягнення 40958,36 грн.

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін:

Від позивача - Рябінічева А.С., предст. за дов. від 05.06.12р.

Від ІІІ-ї особи - не з'явився;

Від відповідача - Ганчак В.І., предст. за дов. від 06.06.12р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 40958,36 грн., в т. ч. 40000 грн. основної заборгованості по уступленій вимозі, 360 грн. втрат від інфляції, 598,36 грн. річних

В судовому засіданні було оголошено перерву до 25.07.12р. до 16:00 год. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Вважає, що у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги до відповідача щодо заборгованості по договору №08/10-2011 від 24.10.2011 р., а також право вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у письмовому відзиві від 25.05.12 проти задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних заперечив. Вказує на те, що жодним пунктом договору не передбачено право вимоги трьох процентів річних та інфляційних втрат, відтак їх нарахування є безпідставне. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих інфляційних втрат, 3% річних, припинити провадження в частині стягнення 10000 грн. та зобов'язати сторони провести звірку розрахунків.

Представником позивача подано заперечення проти звірки взаєморозрахунків, зокрема вважає проведення такої звірки необґрунтованим і таким, що дає підстави для висновку про наявність у діях відповідача зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування судового розгляду справи. Позивач мотивує свої заперечення тим, що відповідачем не наведено жодних підстав та не вказує, яким чином така звірка сприятиме правильному і своєчасному вирішенню господарського спору. Крім того, оскільки позика надавалася відповідачу саме первісним кредитором -ОСОБА_1, то між позивачем та відповідачем не може бути проведена звірка розрахунків за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 02.03.09, оскільки результати цієї господарської операції відображалися виключно у бухгалтерському обліку відповідача.

Відповідно до довідки №314 від 20.07.12 ПАТ „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" підтверджує те, що між гр. ОСОБА_1 та ВАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" було укладено один договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 02.03.2009 року, за яким розмір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги складає 40000 грн. Жодних інших договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги між ВАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" та гр. ОСОБА_1 укладено не було. 14.11.2011 року ПАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" було перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 10000 грн. Отже, станом на 30.06.2012 року заборгованість ПАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" складає 30000 грн. Зокрема, зазначає, що повідомлення про відступлення права вимоги на адресу ПАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" не надходили (як від ТзОВ „Офіс-центр-4", так і від гр. ОСОБА_1), так як немає даних про їх реєстрацію у журналі вхідної кореспонденції за 2011 рік.

Щодо наданого відповідачем видаткового касового ордеру від 14.11.11 на суму 10000 грн. позивач зазначає наступне: з вказаного касового ордеру однозначно не вбачається, що оплата була проведена саме на виконання договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 02.03.2009, бо як підставу в ньому зазначено „часткове повернення поворотної фінансової допомоги", тому такий касовий ордер не може вважатись належним доказом оплати саме по спірному договору. Позивач вважає, що касовий ордер взагалі не впливає на розмір заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки оплата була проведена первісному кредитору -ОСОБА_1 уже після повідомлення відповідача про відступлення права вимоги позивачу.

Залучена до участі у справі ІІІ-я особа на боці позивача витребувані судом документи не подала, в судове засідання не з'явилася.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_1 (Позикодавцем) та ВАТ „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" (Позичальником) укладено Договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 02.03.2009 р. (далі Договір). Відповідно до умов Договору Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в строк визначений Договором. Згідно з п. п. 2, п. 4 Договору розмір безвідсоткової поворотної допомоги складає 40000 грн., яка надається шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу Позичальника. На виконання зазначених умов Договору Позикодавцем внесено обумовлену суму позики до каси Позичальника, що підтверджено прибутковим касовим ордером №584, квитанцією до прибуткового касового ордера №584 від 02.03.2009 р. та копією акту звірки.

24 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 (первісний кредитор по договору) та товариством з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4" (новий кредитор по договору) укладено договір відступлення права вимоги №08/10-2011. Згідно з п. 1.1 та п. 1.2 договору №08/10-2011 первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, належне первісному кредитору за надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги ВАТ „ГТК „Інтурист - Закарпаття" на підставі договору від 02.03.2009 р. За відступлене право новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 40000 грн. Відповідно до акту від 24.10.2011 р. приймання - передачі права вимоги та документів, що його підтверджують до Договору відступлення права вимоги №08/10-2011 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги, належне первісному кредитору за надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на підставі договору від 02.03.2009 р. на суму 40000 грн. (підтверджено копією видаткового касового ордеру від 24.10.11 на суму 40000 грн.).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4" -новий кредитор -звернулося з даним позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття" боргу в розмірі 40000 грн.

14.11.2011 року на підставі договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 02.03.09 ПАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" було перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 10000 грн. відповідно до видаткового касового ордеру №1089.

Позивач у запереченні на відзив зазначає, що з видаткового касового ордеру від 24.10.11 однозначно не вбачається, що оплата була проведена саме на виконання договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 02.03.09, так як в якості підстави у ньому зазначено „часткове повернення поворотної фінансової допомоги", тому такий касовий ордер не може вважатись належним доказом оплати саме по спірному договору. Вважає, що видатковий касовий ордер взагалі не впливає на розмір заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки оплата була проведена первісному кредитору -ОСОБА_1 уже після повідомлення відповідача про відступлення права вимоги позивачу, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення ОСОБА_1 від 24.10.11 №04 з відміткою відповідача про його отримання 28.10.11.

Відповідач повідомляє, що на адресу ПАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" не надходили повідомлення про відступлення права вимоги (як від ТзОВ „Офіс-центр-4", так і від гр. ОСОБА_1), так як немає даних про їх реєстрацію у журналі вхідної кореспонденції за 2011 рік.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечення позивача щодо сплати відповідачем первісному кредитору 10000 грн. до уваги судом не приймаються, оскільки матеріалами справи доведено, що ПАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" 14.11.11 було перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 10000 грн. відповідно до видаткового касового ордеру №1089 на підставі часткового повернення поворотної фінансової допомоги. Оскільки, між ВАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" та ОСОБА_1 інших договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги укладено не було, то з викладеного випливає, що відповідачем здійснено оплату 10000 грн. саме по Договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 02.03.09. Отже, позивачем доведено несплату відповідачем позивачу безвідсоткової фінансової допомоги тільки в розмірі 30000 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що до позивача як нового кредитора не перейшло право вимоги про суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, оскільки таке право встановлено законом і діє у разі прострочки виконання основного зобов'язання і уже існувало в первісного кредитора на момент укладення договору відступлення права.

Перевіривши розрахунок інфляційних та річних, суд визнає обґрунтованими нарахування інфляційних в розмірі 180,09 грн. та річних(3%) 448,77 грн.

Таким чином, з ПАТ „ГТК „Інтурист-Закарпаття" на користь ТзОВ „Офіс-центр-4" належить стягнути 30000 грн. основного боргу, 180,09 грн. інфляційних нарахувань та 448,77 грн. (3%) річних. В решті заявлених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5, код 02574001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс-центр-4" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16/1, код 31477526) 30628,86 (тридцять тисяч шістсот двадцять вісім гривень вісімдесят шість копійок) грн. (в т.ч. 30000 грн. основного боргу, 180,09 грн. інфляційних втрат та 448,77 грн. 3% річних), а також суму 1203,60 (одна тисяча двісті три гривні шістдесят копійок) відшкодування судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 09.08.2012 р.

Суддя Журавчак Л.С.