Ухвала суду № 25581524, 26.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2012 р. м. Київ К/9991/18584/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес-В», Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року

по справі №2270/12831/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес-В»(надалі -ТОВ «Агрофірма Прогрес-В»)

до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції (надалі -Віньковецька МДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2011р. позивач звернувся до суд з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Віньковецької МДПІ від 01.06.2001р. за №0000242340.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Віньковецької МДПІ №0000242340 від 01.06.2011р.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, ТОВ «Агрофірма Прогрес-В»звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012р. та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2011р., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Віньковецька МДПІ звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ «Агрофірма Прогрес-В»підлягає задоволенню, а касаційна скарга Віньковецької МДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом була здійснена планова виїзна перевірка ТОВ «Агрофірма Прогрес - В»з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації з ПДВ за лютий 2010р.), який виник за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2010р. по 01.03.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №0028/23/35714140 від 18.05.2011р.

Віньковецькою МДПІ МДПІ на підставі акту перевірки 01.06.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242340.

Залишаючи без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2011р., колегія апеляційного суду в мотивувальній частині ухвали зазначила про обґрунтованість позиції податкового органу щодо відсутності реальності господарських взаємовідносин між позивачем та СФГ «Тріумф» фактично зробивши висновок про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Агрофірма Прогрес В»мало взаємовідносини з ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД», ТОВ «НКС Торговий дім Євростандарт», СФГ «Тріумф», ТОВ «Апелла консалт».

Взаємовідносини ТОВ «Агрофірма Прогрес В»з ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»підтверджуються договором №07/11-11-10 від 11.11.10 про поставку аміачної селітри в біг-бегах. На виконання умов договору ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»було доставлено товариству 384 тонни аміачної селітри в біг-бегах. Позивачем було сплачено за доставлені мінеральні добрива кошти в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями. Дані операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують видаткові накладні від 24.11.2010року №РН 0003906, від 27.12.10 №РН 0004288 та від 02.01.2011р. №РН 0000005, а також податкова накладна №2855 від 11.11.2010р.

Також дані взаємовідносини підтверджуються договором між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»№02/19-01-11 від 19.01.2011р. про поставку аміачної селітри в біг-бегах. На виконання умов договору ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»було доставлено товариству 320 тонни аміачної селітри в біг-бегах. Позивачем було сплачено за доставлені мінеральні добрива кошти в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями. Дані операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують видаткові накладні від 07.02.2011р. №РН 0000653, від 22.03.2011 №РН0001970 та від 24.03.2011р. №РН 0002022, а також податкова накладна №192 від 20.01.2011р. та договором №03/08-12-10 від 08.12.2010р. укладеним між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»про поставку сульфату амонію в біг-бегах. На виконання умов договору ТОВ «Торговий дім «Агроімпорт ЛТД»було доставлено товариству 640 тонн сульфату амонію в біг-бегах. Позивачем було сплачено за доставлені мінеральні добрива кошти в тому числі і ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням. Дані операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують видаткові накладні та податкова накладна №3092 від 10.12.2011р.

При цьому виконання умов договору відвантаження добрив здійснювалося безпосередньо зі складу продавця на автомобільний транспорт позивача, що підтверджується подорожніми листами, які надані до матеріалів справи.

Між позивачем та ТОВ "НКС Торговий дім Євростандарт" укладено договір №111 від 19.04.2010р. про поставку паливно-мастильних матеріалів. На виконання договору поставлено дизельне паливо, за яке позивачем сплачено, що підтверджується видатковими накладними, банківськими виписками, податковими накладними №954 від 28.09.2010р., №996 від 01.10.2010р. та товарно-транспортні накладні.

01.09.2010р. та 10.10.2010р. між СФГ "Тріумф" та ТОВ "Агрофірма Прогрес-В" укладено договори №19 та №20 про надання послуг з питань пошуку земельних ділянок сільськогосподарського призначення та організації подальшого укладання договорів оренди. Виконання умов договорів підтверджується актами передачі-приймання послуг та виписано податкові накладні та проведені розрахунки за надані послуги.

Між позивачем та ТОВ "Апелла Консалт" укладений договір №11/ПРО від 01.03.2010р. на абонентську юридичну допомогу. Підприємство надало послуги по юридичному забезпеченню, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та податковими накладними. Надані послуги позивачем оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції яка діяла на момент спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Зазначені вимоги містять норми статей 198-200 Податкового кодексу України, дії яких поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2011р.

Реальність проведених операцій на виконання договорів із визначеними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, видатковими, податковими накладними, товарно - транспортними накладними, документами бухгалтерського обліку.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції цілком правильно та обгрунтовано не погодився з позицією відповідача, щодо відсутності фактичності здійснення операцій позивача із зазначеними вище контрагентами.

Висновки відповідача стосовно відсутності реальних поставок аміачної селітри ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", у зв'язку із зазначенням у залізничних накладних відвантаження виробником ВАТ "Рівнеазот", не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, суд першої інстанції зазначає, що за договором поставки селітри власником товару являється ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт". Проте, зазначений контрагент позивача не являється фірмою виробником товару. Із залізничних накладних вбачається, що товар був відвантажений виробником - ВАТ "Рівнеазот". Зазначені накладні є супровідними документами для залізничного транспортування та не містять відомості про продавця товару. Таким чином з огляду на те, що вказані документи оформлюються відправником товару та перевізником, цілком логічно, що ТОВ "ТД Агроімпорт ЛТД" не згадується в залізничних накладних. Даний факт не може підтверджувати чи спростовувати перехід права власності на товар, а підтверджує виключно транспортування залізничним транспортом зазначеного товару.

Крім цього, даний товар був поставлений на залізничну станцію, звідки позивач власним автотранспортом здійснював його доставку вже на власні склади. На підтвердження даного факту в матеріалах справи наявні подорожні листи вантажних автомобілів позивача, які здійснювали зазначені перевезення.

Стосовно посилань податкового органу про відсутність фактичних правовідносин позивача із ТОВ "НКС"Торговий дім Євростандарт", судом обгрунтовано зазначено, що твердження відповідача про їх невідповідність Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, суд до уваги не бере, оскільки дана інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів, а позивачем таки види діяльності не здійснюються. В свою чергу фактичність надходження паливно-мастильних матеріалів підтверджується бухгалтерським обліком, звітами про рух продуктів та матеріалів, матеріальними звітами, а також документацією про використання паливно-мастильних матеріалів.

Згідно штатного розпису в ТОВ "Агрофірма Прогрес - В" відсутня посада працівника, що здійснює юридичне забезпечення на підприємстві, в зв'язку з чим між позивачем та ТОВ "Апелла Консалт"укладений договір №11/ПРО від 01.03.10 про надання абонентської юридичної допомоги. Про виконання умов договору були складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виписано податкові накладні на загальну суму 59580грн. в.ч. ПДВ 9930грн. Позивачем було сплачено за надані послуги кошти в тому числі і ПДВ в ціні товару, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також слід зазначити, що висновки відповідача про відсутність настання реальних наслідків за договорами про надання послуг укладеними із СФГ «Тріумф»не відповідають фактичним даним та не підтверджені доказами по справі.

Судом встановлено, позивач є сільськогосподарським підприємством, займається вирощуванням зернових та технічних культур, а тому для здійснення даного виду господарської діяльності - ведення рослинництва у сільському господарстві - необхідна наявність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, їх оброблення та юридичне забезпечення діяльності самого підприємства.

Крім цього, під час розгляду справи судом взято до уваги співставлення податкових декларацій позивачем із зазначеними контрагентами, щодо декларування зобов'язань з податку на додану вартість, які не містять розбіжностей, що в судовому засіданні підтверджено представниками податкового органу.

Отже, оскільки суд апеляційної інстанції не звернув достатньої уваги на зазначені обставини та докази у справі, то ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2011р.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес-В»- задовольнити.

Касаційну скаргу Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді:

____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович