Ухвала суду № 25581441, 08.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2012 р. м. Київ К-16976/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі -Кременчуцька ОДПІ)

на постанову господарського суду Полтавської області від 01.08.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009

у справі № 17/122

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс»(далі -Товариство)

до Кременчуцької ОДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -Гур'янова С.Б.,

відповідача -Тур Н.І.,

Генеральної прокуратури України -Зарудяної Н.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Полтавської області від 01.08.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009, позов задоволено; визнано нечинними податкове повідомлення-рішення від 23.05.2008 № 000022302/0/1542, згідно з яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 926 902,50 грн. (у тому числі 617 935 грн. за основним платежем та 308 967,50 грн. за штрафними санкціями), та податкове повідомлення-рішення від 23.05.2008 № 0000012302/0/34, за яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування на 7871 грн. із застосуванням 3935,50 грн. штрафних санкцій (далі -оспорювані рішення). У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що операції з продажу сільськогосподарськими виробниками переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою не підлягають відображенню у спеціальній декларації з ПДВ.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Кременчуцька ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові, посилаючись на неправильне застосування судами підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а також положень постанови Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу -без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Кременчуцької ОДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для прийняття оспорюваних рішень став висновок податкового органу про незаконне включення позивачем (який має статус сільськогосподарського товаровиробника) до загальної декларації з податку на додану вартість за податкові періоди з березня 2007 року по лютий 2008 року сум ПДВ за операціями з придбання товарів, робіт, послуг, призначених для виробництва сільськогосподарської продукції (м'яса у живій вазі), як це було зафіксовано в акті перевірки від 20.05.2008 № 818/23-309/33604720.

На час виникнення спірних правовідносин правове регулювання оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності продукції тваринництва (птахівництва) визначалося приписами підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 та пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»і було направлено на створення пільгового режиму оподаткування з метою державної підтримки розвитку цієї галузі виробництва.

Так, згідно з підпунктом 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 названого Закону до 1 січня 2009 року за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки переробним підприємствам молока та м`яса живою вагою сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності і господарювання.

Ця норма кореспондувала з нормою абзацу першого пункту 11.21 статті 11 цього ж Закону, якою було встановлено, що до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м`ясопродукти, у повному обсязі спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Зв'язок цих норм обумовлюється тим, що, придбаваючи у сільськогосподарських товаровиробників молоко та м'ясо живою вагою за нульовою ставкою, переробні підприємства не несуть витрат по сплаті ПДВ, не включають його до податкового кредиту, а в подальшому, реалізуючи молоко та молочну продукцію, м'ясо та м`ясопродукти, нараховують податок за ставкою 20 відсотків в ціні продажу, отримують ці суми від покупців та спрямовують їх на окремі рахунки, відкриті для них в обслуговуючих установах банків, для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

Наряду з таким регулюванням оподаткування операцій з поставки сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам молока і м`яса живою вагою, абзацом другим пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»також встановлений пільговий режим оподаткування щодо операцій з поставки сільськогосподарськими підприємствами молока, худоби, птиці, вовни, молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Згідно з цією нормою сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порівняння тексту норми підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 та цієї норми свідчить, що остання також регулює продаж молока і м'яса в живій вазі (худоби), але іншим, ніж переробні підприємства, покупцям. Ці операції здійснюються з нарахуванням сум ПДВ в ціні реалізації, які сплачуються покупцями сільськогосподарським підприємствам та спрямовуються ними не до бюджету, а на розвиток тваринництва і птахівництва. Такі операції з поставки сільськогосподарськими підприємствами відображаються у спеціальній декларації (код 0132). В цій же декларації у складі податкового кредиту відображаються суми ПДВ, сплачені (нараховані) сільськогосподарським підприємством у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що використовуються у виробництві молока, молочної продукції та м'ясопродуктів, вирощуванні худоби, птиці, обсяги з реалізації яких включаються до спеціальної декларації.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком попередніх інстанцій про те, що позивач правомірно включав до загальної декларації обсяги реалізації м'яса в живій вазі переробним підприємствам, оподатковуючи ці операції за ставкою 0 відсотків, та суми ПДВ, сплачені у зв'язку з виробництвом цієї продукції.

Таким чином, оскільки норми матеріального права застосовано судами правильно, а висновки попередніх інстанцій відповідають установленим у справі фактичним обставинам та наявним доказам, то підстави для скасування оскаржуваних рішень попередніх інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Полтавської області від 01.08.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 у справі № 17/122 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько

Суддя М.І. Костенко