Постанова № 25578269, 09.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4645/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року м.Одеса

12 год. 20 хв.

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Балан Я.В.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті недоїмки зі страхових внесків у сумі 5 727 грн. 50 коп. ,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі (надалі -УПФУ в Татарбунарському районі) до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті недоїмки зі страхових внесків у сумі 5 727 грн. 50 коп.., в якому позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі , як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст. 1 Закону Укрпаїни «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№400/97-ВР від 26.06.1997р.. Згідно п. 6 ст. 20 вищевказаного закону відповідач повинен сплачувати обов'язкові страхові внески, однак станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по страховим внескам у розмірі 5 727 грн. 50 коп., що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Представник УПФУ в Татарбунарському районі Одеської області до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. 08.08.2012 р. через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду вхід. № 25505/2012 від представника УПФУ в Татарбунарському районі Одеської області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Станом на час розгляду справи жодних заяв, клопотань та заперечень на позов від позивача не надходило.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

26.06.2003 р. Татарбунарською райдержадміністрацією зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1 (аркуш справи 17).

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в УПФУ в Татарбунарському районі з 01.07.2003 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про перебування на обліку № 1973/08 від 19.07.2012 р. (аркуш справи 6).

Відповідачем було надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску до УПФУ в Татарбунарському районі, згідно якого вбачається, що позивач самостійно зазначила суму єдиного внеску за січень -грудень 2011 р. у розмірі 11 557 грн. 00 коп.

Як вбачається із матеріалів справи станом на 20.10.2010 р. у відповідача виник борг по страховим внескам у розмірі 846 грн. 66 коп. У відповідності до вимог ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV на адресу відповідача 06.01.2011 р. було направлено вимогу про сплату боргу № Ф-363 від 05.01.2011р., яка була отримана 08.01.2011 р. відповідачем особисто (аркуші справи 8, 12).

Станом на 20.01.2011 р. у відповідача виник борг по страховим внескам у розмірі 870 грн. 54 коп. У відповідності до вимог ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV на адресу відповідача 16.03.2011 р. було направлено вимогу про сплату боргу № Ф-803 від 11.03.2011 р., яка була отримана 18.03.2011 р. відповідачем особисто (аркуші справи 9, 11).

Також судом встановлено, що станом на 20.01.2012 р. у відповідача збільшився борг по страховим внескам на суму 4 010 грн. 30 коп., у зв'язку з чим відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ф-75 від 12.03.2012 р., яка була направлена на адресу відповідача, однак повернута до УПФУ в Татарбунарському районі із поштовою відміткою «за закінчення терміну зберігання (аркуші справи 7, 10).

Сума заборгованості по сплаті недоїмки зі страхових внесків підтверджується карткою особового рахунку ОСОБА_1, а також наданим розрахунком, згідно якого сума недоїмки становить 5 727 грн. 50 коп. (аркуші справи 13, 14, 15).

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV передбачено, що єдиний внесок є загальнообов'язковим платежем, та згідно п. 5 ст. 7 вищевказаного закону єдиний внесок нараховується на суми незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV відповідач є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати,сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно вимог ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та не сплачені страхувальниками у строки, визначенні ст. 20 зазначеного закону вважаються простроченою заборгованістю за сплати страхових внесків -недоїмкою.

Відповідно до ст. 106 вищевказаного закону страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки протягом десяти робочих днів із дня одержання вимог про сплату недоїмки.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п.п. 7, 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р., Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи відповідачем самостійно суму боргу зі сплати страхових внесків у розмірі 5 727 грн. 50 коп. не сплачено.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наявність та розмір заборгованості підтверджується карткою особового рахунку ОСОБА_1 наданою до позовної заяви.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, відповідно, позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті недоїмки зі страхових внесків у сумі 5 727 грн. 50 коп. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV, ст.ст. 2,4,70, 71, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості по сплаті недоїмки зі страхових внесків у сумі 5 727 грн. 50 коп. -задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість по сплаті недоїмки зі страхових внесків у сумі 5 727 (п'ять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. на користь Пенсійного фонду України в особі Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі р/р 25602301024019 в філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код 24532374.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан