Ухвала суду № 25567378, 07.08.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/711/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Рудь Н.В.

Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Лещенко Р. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Палічука А.О.,

суддів Лещенка Р.М., Ремеза П.М.,

за участі прокурора Агеєва В.М.,

засудженої ОСОБА_3,

захисника -адвоката Лисенка С.М.,

представника потерпілих -адвоката Мацьопи С.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Судак АР Крим, зареєстровану в АДРЕСА_1 мешканку м. Києва, раніше не судиму,

визнано винною та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 4 250 гривень.

Цивільний позов, заявлений прокурором, задоволено у повному обсязі. Постановлено стягнути на користь Голованівської ЦРЛ Голованівського району Кіровоградської області витрати на лікування потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 9716 гривень 16 копійок.

Судом визнано винною та засуджено ОСОБА_3 за вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за таких обставин.

ОСОБА_3, 3 січня 2012 року, о 04 годині 00 хвилин, керуючи належним їй автомобілем «KIA Sportage», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі по вулиці Леніна у смт. Голованівськ Кіровоградської області, в напрямку автодороги «Ульяновка-Миколаїв», при під'їзді до перехрестя в напрямку с. Шепилове Голованівського району, виявивши на відстані 100 метрів небезпеку для подальшого руху у вигляді бетонної стіни, не врахувала дорожньої обстановки, при цьому не вибрала безпечну швидкість руху, чим порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, яким встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, та п. 12.2 Правил дорожнього руху України, яким встановлено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. Внаслідок допущених порушень ОСОБА_3 не справилась з керуванням та допустила зіткнення з вказаною бетонною стіною. Внаслідок зіткнення, пасажир автомобіля «KIA Sportage»- ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді оскольчатого поперечного діафізарного перелому великогомілкової кістки в середній третині правої гомілки і діафізарного перелому ліктьової кістки в середній третині лівого передпліччя, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я терміном більше ніж 21 доба, пасажир ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: компресійного перелому тіла L2 І ступеня з руйнуванням вищележачого міжхребтового диска, перелому променевої кістки в типовому місці, відривного перелому шиловидного відростку ліктьової кістки, вивиху кістки ззаду, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я терміном більше ніж 21 доба.

В апеляціях:

- потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальну справу щодо ОСОБА_3 закрити, за примиренням обвинуваченого та потерпілих, на підставі ст. 8 КПК України. В обґрунтування своїх вимог вказують, що вирок постановлено із істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки потерпілими до постановлення вироку подано до суду заяву, де вони виявили бажання, щоб розгляд кримінальної справи відбувався за їх відсутності, та просили закрити справу, в зв'язку із примиренням із обвинуваченою. Таким чином, судом не застосовано вимоги ст. 46 КК України та ст. 8 КПК України. Крім того, вказують, що шкода, завдана злочином, повністю відшкодована ОСОБА_3 Не погоджуються із наслідками розв'язання судом заявленого по справі прокурором цивільного позову, оскільки витрати на їх лікування несла ОСОБА_3, а не лікарня, тому з неї безпідставно стягнено кошти на користь Голованівської ЦРЛ за їх лікування;

- засуджена ОСОБА_3 просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальну справу щодо неї закрити, на підставі ст. 8 КПК України, в зв'язку із примиренням із потерпілими. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок постановлено із істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки судом не застосовано вимоги ст. 46 КК України та ст. 8 КПК України. Вказує, що потерпілими до постановлення вироку подано до суду заяву, у якій вони просили закрити справу, в зв'язку із примиренням з нею, шкода, завдана злочином, повністю нею відшкодована. Зазначає, що судом неправильно розв'язано цивільний позов по справі, заявлений прокурором, оскільки витрати на лікування потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 несла вона особисто, а не лікарня, тому з неї безпідставно стягнено кошти на користь Голованівської ЦРЛ у відшкодування їх лікування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає що справа підлягає закриттю на підставі ст. 376 КПК України через примирення потерпілих та засудженої, представника потерпілих -адвоката Мацьопи С.Г., який підтримав апеляцію своїх довірителів, засуджену ОСОБА_3, яка в судових дебатах та останньому слові підтримала свою апеляцію, захисника засудженої -адвоката Лисенка С.М., який підтримав апеляцію своєї підзахисної, дослідивши матеріали кримінальної справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_3 визнана винною у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

В своїй апеляції, та наданій до апеляційного суду письмовій заяві, потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 просять закрити кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 за примиренням сторін, так як матеріальна та моральна шкода їм відшкодована повністю, а тому ніяких претензій до останньої вони не мають.

В своїй апеляції засуджена ОСОБА_3 також просить закрити справу стосовно неї через її примирення з потерпілими.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду стосовно ОСОБА_3 необхідно скасувати, а провадження по справі закрити, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винної з потерпілими.

Цивільний позов прокурора до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих підлягає розгляду в порідку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 8, 362, 366, 376 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженої ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити в повному обсязі.

Вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2012 року стосовно ОСОБА_3 скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з примиренням ОСОБА_3 з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на підставі ст. 46 КК України.

Судді: