Ухвала суду № 25564392, 19.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"19" червня 2012 р. Справа № 2а-9913/10/0670

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

за участю представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Малинської міжрайонної державної податкової інспекція Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" листопада 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010року ТОВ "Лісресурс" звернулось до суду з позовом до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2010 року №0000832340/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 650757,00 грн., з яких 433838,00 грн. - основний платіж та 216919,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення від 18.11.2010 року №0000852340/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 373072,50 грн., з яких 248715,00 грн. - основний платіж та 124357,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. В обґрунтування своїх вимог посилалося на відповідність дій підприємства вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією податкові повідомлення - рішення від 18.11.2010 року № 0000832340/3 та №0000852340/3 Відшкодовано ТОВ "Лісресурс" з Державного бюджету України 6 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі Малинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Лісресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено акт від 31.03.2010 року №39/23-10/32002758. Згідно висновків податкового органу позивачем порушені вимоги пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на прибуток 317316 грн. та податку на додану вартість 328390. Згідно доводів податкового органу ТОВ "Лісресурс" не мало права віднести до складу валових витрат вартість товаро-матеріальних цінностей в сумі 1735350,66 грн. без ПДВ, отриманої від ТОВ "НДФ-Проммоніторинг" та безпідставно включило до складу податкового кредиту вартість придбаної сировини та матеріалів для виробництва, отриманих від ТОВ "НДФ-Проммоніторинг", оскільки Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою в справі № 2-а-1276/09 від 26.01.2009 року припинив юридичну особу - ТОВ "НДФ- Проммоніторинг". Окрім того, відповідач посилається на те, що товаро-транспортних накладних не зазначено час прибуття автомобіля під навантаження і вибуття його після закінчення операції та час простою під навантаженням, не вказаний номер подорожнього листа. Також, на думку податкового органу, здійснення щоденних перевезень одним і тим же автомобілем та водієм, враховуючи відстань, час на завантаження та розвантаження, - є неможливим.

За наслідками апеляційного оскарження визначених контролюючим органом сум податкових зобов'язань, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.11.2010 року №0000832340/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 650757,00 грн., з яких 433838,00 грн. - основний платіж та 216919,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення від 18.11.2010 року №0000852340/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 373072,50 грн., з яких 248715,00 грн. - основний платіж та 124357,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія судів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2007 року між ТОВ "НДФ-Проммоніторинг" (Продавець) та ТОВ "Лісресурс" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №01/4/2007, на виконання умов якого позивачу у період, що перевірявся, були поставлені товаро-матеріальні цінності (дошка дубова, брус дубовий, полубрус із дуба тощо) на загальну суму 17353350,66 грн. (в тому числі ПДВ 347070 грн.) та видані видаткові накладні . Розрахунок за отримані товари був здійснений шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку ТОВ "Лісресурс", відкритого в ТОВ "Діалогбанк".

05.05.2008 року ТОВ "Лісресурс" уклало договір оренди автомобіля №05/08 з СПД ОСОБА_8 Згідно п. 1.1 даного Договору, Орендодавець передав в платне користування Орендарю автомобіль марки КАМАЗ 54112 54112, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 1992, номер свідоцтва про реєстрацію з органах НОМЕР_3, який належить Орендодавцю на праві власності, згідно технічного серії НОМЕР_2 від 12.08.2006 року.

Передача автомобіля в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 05.05.2008 року. Використання автомобіля на умовах оренди підтверджується актами здачі-приймання робіт, оплата за оренду автомобіля підтверджується банківськими виписками.

Згідно товаро-транспортних накладних та подорожніх листів,, автомобільне перевезення вантажу в період липень - жовтень 2008 року здійснювали водії ОСОБА_6, ОСОБА_7 та директор товариства Христюк В.О.

Приписами п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до приписів п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що вартість понесених валових витрат підтверджена наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Податковий орган не надав суду жодних доказів, що здійснення щоденних перевезень вантажів одним і тим же автомобілем, різними водіями є неможливим з урахуванням відстані, часу навантаження та розвантаження.

Окрім цього, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що факт припинення юридичної особи не може свідчити про відсутність юридичної особи- контрагента позивача в зазначений період.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 26.01.2009 року припинив юридичну особу ТОВ "НДФ-Проммоніторінг".

Проте, господарська діяльність між контрагентами - ТОВ "Лісресурс" та ТОВ "НДФ-Проммоніторінг" здійснювалась в період липень - жовтень 2008 року. На момент проведення зазначених операцій та видачі податкових накладних ТОВ "НДФ-Проммоніторінг" являлося суб'єктом господарювання та було зареєстроване платником податку на додану вартість у ДПІ Бабушкінського району м. Дніпропетровська, а тому, відповідно до вимог пп.7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" мало право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні.

Сам факт припинення державної реєстрації підприємства не тягне недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Тому, є вірними висновки суду першої інстанції, що на момент укладання договору 01/4-2007 від 01.04.2007 року та здійснення господарської діяльності за даним договором в період липень-жовтень 2008 року, ТОВ "НДФ-Проммоніторінг" та ТОВ "Лісресурс" мали право вчиняти правочини та займатись підприємницькою діяльністю, не забороненою законом, оскільки у юридичної особи здатність і дієздатність виникають одночасно від моменту її створення і припиняються також одночасно від дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її створення чи припинення відповідно.

Згідно приписів пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки судом першої інстанції встановлено наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, то останнім правомірно було сформовано податковий кредит.

Зокрема, податковим органом обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "НДФ-Проммоніторінг" товарів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновків, що при прийняті постанови судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права чи порушені норми процесуального права.

Тому, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" листопада 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Судове рішення в повному обсязі виготовлено 21 червня 2012 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" вул.Дехтярівська,27 Т, офіс 1,м.Київ,04119

3- відповідачу Малинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області пл.Соборна, 10,м.Малин,Житомирська область,11601