Рішення № 25562864, 27.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/6835-2012

27.07.12

За позовом Заступника військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України, в особі Остерської квартирно-експлуатаційної частини району

до Концерну "Військторгсервіс"

про стягнення 10 675,81 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники : не з"явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення 10 675,81 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року порушено провадження по справі № 5011-19/6835-2012, розгляд справи призначено на 15.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 27.06.2012 року.

20.06.2012 року представник відповідача подав до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву.

27.06.2012 року по справі оголошено перерву до 27.07.2012 року.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.07.2012 р. та за відсутністю представників сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 27.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 року між Остерською КЕЧ району та Дирекцією «Деснянський військ торг»Концерну «Військторгсервіс», укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 62.

Відповідно до п. 1 Договору, виконавець зобов’язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 5 Договору визначено тарифи на послуги. Відповідно до п. 6 Договору, загальна вартість договору на момент його укладення становить 21 288,10 грн. за рік, в тому числі ПДВ 3 548,02 грн., а саме: централізоване опалення 21 288,10 грн..

Згідно п.п. 9,10 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Підставою для оплати є рахунки –фактури виконавця.

Відповідно до п. 20 Договору, споживач зобов’язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Позивачем виконано своє зобов’язання по наданню комунальних послуг по опаленню та гарячій воді, про що свідчать виставлені відповідачу рахунки № 3 від 31.01.2012 року, № 56 від 29.02.2012 року, № 109 від 30.03.2012 року.

Згідно довідки про проведення розрахунків між Остерською КЕЧ району та Дирекцією «Деснянський військторг»Концерну «Військторгсервіс»станом на 20.04.2012 року за надані комунальні послуги (гаряче водопостачання, опалення) за договором № 62 від 01.12.2011 року Дирекція Деснянського військ торгу Концерну «Військторгсервіс»має заборгованість в сумі 9 777,67 грн..

12.04.2012 року позивачем направлено відповідачу претензію № 647 про погашення заборгованості.

15.05.2012 року відповідачем направлено в адресу позивача направлено Гарантійний лист № 90, згідно якого Дирекція «Деснянський військторг»Концерну «Військторгсервіс»зобов’язується погасити заборгованість за спожиті комунальні послуги до 31.07.2012 року

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 9 777,67 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Проаналізувавши спірний договір, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками останній є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Судом встановлено, що позивачем виконано свої зобов’язання з надання комунальних послуг своєчасно та належним чином.

Відповідачем оплату за надані послуги не проведено, наявність заборгованості за надані послуги представник відповідача не спростовував в судовому засіданні.

Згідно п.п. 9,10 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Підставою для оплати є рахунки –фактури виконавця.

Відповідно до п. 20 Договору, споживач зобов’язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем своєчасно не проведено повну оплату за надані позивачем послуги, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розмір позовних вимог визнав частково, а саме визнав наявність осиного боргу, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 9 777,67 грн.

Щодо стягнення пені та штрафу 7%, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктом 2 пункту 23 Договору встановлено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги –шляхом сплати пені.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за період з 10.01.2012 року по 20.04.2012 року в розмірі 213,7 грн., є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. Аналогічна норма передбачена ст. 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, шляхом відшкодування збитків.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Проте, Договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.12.2011 р. № 62 не передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати - штрафу. Сторонами у договорі передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді пені.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення штрафу 7% в розмірі 684,44 грн., є недоведеною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526,901 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(юридична адреса: 02088, м. Київ, вул.. Молодогвардійська, 28а, код ЄДРПОУ 33689922) на користь Остерської квартирно-експлуатаційної частини району (17024, Чернігівська область, сел.. Десна, вул.. Ювілейна, 3, код ЄДРПОУ 07807645), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 9 777 (дев’ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн.. 67 коп., пеню в сумі 213 (двісті тринадцять) грн.. 70 коп..

3. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(юридична адреса: 02088, м. Київ, вул.. Молодогвардійська, 28а, код ЄДРПОУ 33689922) судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев»ять) грн.. 50 коп. в дохід Державного бюджету України.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 31.07.12 р.