Ухвала суду № 25559569, 19.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 р.Справа № 1601/2а-344/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Калитка О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.03.2012р. по справі № 1601/2а-344/12

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцької виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області № 69, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

третя особа Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, 23.12.11 р. звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовної заяви просив визнати протиправними дії Кременчуцької виправної колонії УДДУ ПВП в Полтавській області (№ 69) та Управління Державного департаменту України з виконання покарань в Полтавській області щодо видачі документів для оформлення пенсії з недостовірними даними, а також не внесенні змін у фінансові документи з 04.01.12 р. для перерахунку пенсії відповідно до вимог чинного законодавства, діючого під час проходження служби і після їх запровадження, а також встановлені на момент звільнення, ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області уточнюючих відомостей про розміри грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби для здійснення перерахунку розміру пенсії; зобов'язати Кременчуцьку виправну колонію УДДУ ПВП в Полтавській області (№ 69) та Управління Державного департаменту України з виконання покарань в Полтавській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області уточнюючі відомості про внесення змін з врахуванням фактичних розмірів грошового забезпечення, встановлених на момент звільнення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням зі служби для здійснення перерахунку розміру пенсії, а саме: в грошовий атестат № 12 від 06.12.10 р. розміри підвищення посадового окладу: за умови служби - 10% посадового окладу; за небезпечні для здоров'я та особливо важкі умови служби - 15% посадового окладу; в довідку про додаткові види грошового забезпечення для розрахунку пенсії: суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, які були фактично виплачені в період з листопада 2008 р. по жовтень 2010 р.; суми фактично виплачених доплат за несення служби в нічний час в період з листопада 2008 р. по жовтень 2010 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняти від Кременчуцької виправної колонії УДДУ ПВП в Полтавській області (№ 69) та Управління Державного департаменту України з виконання покарань в Полтавській області на розгляд, в межах своїх повноважень, фінансові документи для перерахунку розміру пенсії, з урахуванням внесених змін, та винести рішення. Також позивач надав до суду першої інстанції клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.03.12 р. по справі № 1601/2а-344/12 було відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строків звернення до суду, а позовна заява залишена без розгляду.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.03.12 р. по справі № 1601/2а-344/12 з підстави порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач, Кременчуцька виправна колонія управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області № 69, та третя особа в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Позивач та відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, просили розгляд справи проводити без їх участі.

Відповідно ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду про захист порушених прав у сфері пенсійного забезпечення з вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду, не зазначивши при цьому поважних причин пропуску такого строку.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 25.11.10 р. позивач був звільнений зі служби у запас за ст. 63 п. «ж»(за власним бажанням) відповідно Положення «Про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ»(наказ начальника Кременчуцької виправної колонії УДДУ ПВП у Полтавській області № 69 від 23.11.10 р. № 58 о/с).

Після звільнення, маючи достатню вислугу років для призначення пенсії, позивач вернувся з заявою до відповідача з метою підготовки відповідних документів та 14.12.10 р. підготовлені документи (грошовий атестат, довідка про додаткові види грошового забезпечення, розрахунок вислуги років) були направлені для перевірки на відповідність до управління ДДУПВП у Полтавській області. Після проведеної перевірки вказані вище документи (розрахунок вислуги років, грошовий атестат, довідка про додаткові види грошового забезпечення) були направлені до Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області.

Листом № 387/03-24/1 від 21.01.11 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача про призначення пенсії за вислугу років з 26.11.10 р. в розмірі 821,24 грн.

Суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що перебіг строку звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, розпочався з 21.01.11 р., тобто з дати нарахування позивачу пенсії, яку він одержує щомісячно, а тому на думку суду першої інстанції позивач повинен був дізнатися про порушення свого права в момент отримання такої виплати.

Колегія суддів зазначає, що у поданому до суду клопотанні позивач вказує на те, що розмір призначеної пенсії відрізнявся від попередньо розрахункової (очікуваної) пенсії, а тому він змушений був звернутися до Автозаводського районного управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, де йому була надана виписка розрахунку розміру призначеної пенсії.

З метою з'ясування правильності нарахувань та складання документів (грошовий атестат, довідка про додаткові види грошового забезпечення) для призначення пенсії позивач звернувся до Кременчуцької ВК № 69 для отримання копій документів та доступу до бухгалтерських облікових документів, де зазначались всі відповідні грошові нарахування та виплати протягом останніх перед звільненням 24 місяців, але на звернення позивача він отримував відповіді, в яких пояснювалося, що розміри додаткових видів грошового забезпечення у фінансових документах відображалися вірно згідно вимогам чинних нормативних актів. Крім того, у вказаних відповідях зазначалось, що порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу визначає Інструкція «Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», яка затверджена наказом ДДУПВП № 222 від 07.10.09 р.

Таким чином, у період з 25.01.11 р. (з часу отримання повідомлення від Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області про розмір пенсії) до 23.11.11 р. (останньої відповіді на скаргу позивач) позивач намагався в досудовому порядку врегулювати питання стосовно виплати йому пенсії в належному розмірі.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав копії відповідей Кременчуцької ВК № 69 № 7/4-43 від 25.02.11 р., № 7/4-85 від 14.04.11 р., № 7/4-145 від 16.06.11 р.; Управління ДДУПВП у Полтавській області № 1/5-4-111 від 04.08.11 р., № 1/5-4-211 від 12.09.11 р.; Міністерства юстиції України № 4-32054/6.1 від 30.09.11 р.; Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області № 848/4-03 від 17.11.11 р.

Необхідно також зазначити, що після винесення припису Полтавською прокуратурою з нагляду за додержанням законності при виконанні судових рішень у кримінальних справах на ім'я начальника Кременчуцької ВК № 69 (лист № 66-72 від 20.12.11 р.) позивач отримав доступ до бухгалтерських облікових документів, де зазначались всі відповідні грошові нарахування та виплати протягом останніх перед звільненням 24 місяців і лише після перевірки бухгалтерських облікових документів позивач дізнався про внесення Кременчуцькою ВК № 69 у фінансові документи для призначення пенсії недостовірних даних та звернувся до суду першої інстанції за захистом порушеного права.

Відповідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Положеннями ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Таким чином колегія суддів зазначає, що залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції не врахував наведених обставин, які передували зверненню позивача до суду за захистом прав та інтересів, та безпідставно визнав причини пропуску строку звернення до суду неповажними.

Відповідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.03.12 р. по справі № 1601/2а-344/12 прийнята з порушенням норм чинного процесуального права та без врахування фактичних обставин справи, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.03.12 р. по справі № 1601/2а-344/12 -задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.03.12 р. по справі № 1601/2а-344/12 -скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис) Ю.М. Філатов

Судді (підпис) Н.С. Водолажська

(підпис) О.М. Калитка