Ухвала суду № 25559567, 31.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 р.Справа № 2а-747/12/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. по справі № 2а-747/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз»

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Харківрегіонгаз», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ Червонозаводського району м. Харкова від 26.12.11 р. № 0000662320 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 482196,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42958,5 грн., № 0000682320 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 456660,0 грн., № 0000652320 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 473904,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 110854,25 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.12 р. по справі № 2а-747/12/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач, Основ'янська МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.12 р. по справі № 2а-747/12/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія судді дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 6223/232/36224035 від 17.11.11 р. планової виїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.12.08 р. по 30.06.11 р., в якому відображені порушення платником податків вимог п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з п. 138.2 ст. 138 до п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, які призвели до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2010 р. в сумі 443413,0 грн., за 1 квартал 2011 р. в сумі 30491,0 грн.; п. 7.4.1 ст. 7, п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про ПДВ», п. 198.1 ст. 198 ПК України, які призвели до завищення податкового кредиту за квітень 2010 р. у сумі 11741,0 грн., за грудень 2010 р. - 160081,0 грн., за лютий 2011 р. - 24393,0 грн., за квітень 2011 р. - 54555,0 грн., за травень 2011 р. - 231426,0 грн., у зв'язку з чим був зменшений залишок від'ємного значення (рядок 26) декларації по ПДВ за жовтень 2009 р. на суму 2584,0 грн., за листопад 2009 р. на суму 2584,0 грн., за грудень 2009 р. на суму 2584,0 грн., за січень 2010 р. на суму 2584,0 грн., за лютий 2010 р. на суму 2584,0 грн., за березень 2010 р. на суму 7584,0 грн., за січень 2011 р. на суму 24393,0 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним віднесенням до валових витрат та податкового кредиту вартість товару та ПДВ, сплаченого в ціні товару, придбаного позивачем у ТОВ «ТРК «Нива», оскільки свідоцтво платника ПДВ цього контрагента було анульовано 30.08.11 р. і з цієї ж дати до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесений запис про відсутність за місцем знаходження. Крім того у зв'язку з відсутністю цієї особи за податковою адресою не можливо було провести зустрічну звірку.

Також перевіряючі в акті перевірки вказують на відсутність транспортних та супроводжувальних документів, актів прийому-передачі товарів, транспортної документації для перевезення вантажів, накладних з відмітками про передачу та отримання товару, що за висновками перевіряючих свідчить про відсутність доказів фактичного отримання позивачем товару від постачальника.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, перш за все, процитував зміст п. 3.1.1 ст. 3, п. 7.4.1, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 198.3 ст. 198 ПК України і зазначив, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ може формуватися виключно за фактично здійсненими операціями, що підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, суд першої інстанції послався на приписи п. 6.2, абз. 1 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної № 166, де зазначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ і податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Також суд першої інстанції навів зміст п. 5.1, п. 5.2.1 ст. 5, п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 201.6, п. 201.10 ст. 201, п.138.1, ч. 2 п. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»(затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88).

В постанові суду першої інстанції досліджені господарські операції, здійснені позивачем з ТОВ «ТРК «Нива», предметом яких є поставка скрапленого газу на об'єкти позивача (18 автогазозаправних пунктів, 3 газонаповнювальні пункти та 3 газонаповнювальні станції: 1) Безлюдівська ГНС, вул. Безлюдівська, 1, потужністю - 990 тон; 2) Лозівська ГНС, вул. Дикого, 17, потужністю -390 тон; 3) Куп'янська ГНС, вул. Дзержинського, 65, потужністю 190 тон.).

Залучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що поставка скрапленого газу на об'єкти позивача у зазначений у акті перевірки період здійснювалась автомобільними цистернами зі скрапленим газом на умовах DDP -склад покупця відповідно договорів № 01 ГСН від 07.09.10 р., № 02 ГСН від 16.09.10 р., № 03 ГСН від 23.09.10 р., № 04 ГСН від 24.09.10 р., № 05 ГСН від 29.09.10 р., № 06 ГСН від 01.10.10 р., № 07 ГСН від 15.10.10 р., № 08 ГСН від 17.11.10 р., № 09 ГСН від 18.11.10 р., № 10 ГСН від 09.12.10 р., № 11 ГСН від 21.12.10 р., № 12 ГСН від 23.12.10 р., № 13 ГСН від 27.12.10 р., № 01 ГСН від 18.01.11 р., № 02 ГСН від 21.03.11 р., № 03 ГСН від 23.03.11 р. Приймання товару по якості здійснювалось на підставі паспортів якості, виданих заводом-виробником скрапленого газу, а приймання по кількості здійснювалось на підставі накладних № 8 від 14.09.10 р., № 9 від 21.09.10 р., № 10 від 23.09.10 р., № 11 від 25.09.10 р., № 12 від 30.09.10 р., № 13 від 02.10.10 р.,№ 14 від 02.10.10 р., від 15.10.10 р. № 15, № 16 та № 17, від 17.11.10 р. № 18 та № 19, акту приймання-передачі скрапленого газу згідно договору поставки № 09 ГСН від 18.11.10 р., накладних № 21 від 19.11.10 р., від 15.12.10 р. № 22, № 23 та № 24, від 21.12.10 р. № 25 та № 26, № 27 від 23.12.10 р., від 28.12.10 р. № 28 та № 29, № 1 від 18.12.11 р., № 8 від 21.03.11 р., № 9 від 22.03.11 р., № 10 від 25.03.11 р., від 26.03.11 р. № 11 та № 12.

Про строки поставки постачальник повідомляв позивача листами № 13/2 від 13.09.10 р., № 20/05 від 20.09.10 р., № 22/03 від 22.09.10 р., № 24-09/03 від 24.09.10 р., № 24/03 від 29.09.10 р., № 01-10/03 від 01.10 10 р., № 15/10 від 15.10.10 р., № 17/07 від 17.11.10 р., № 19/09 від 18.11.10 р., № 14/06 від 14.12.10 р., № 21/03 від 21.12.10 р., № 23/04 від 23.12.10 р., № 27/11 від 27.12.10 р., № 18/01 від 18.01.11 р., № 21/02 від 21.03.11 р., № 26/04 від 26.03.11 р. Отримання товару здійснювалося на підставі оформлених довіреносте на отримання кожної партії скрапленого газу від ТОВ «ТРК «Нива»№ 320 від 08.09.10 р, № 327 від 21.09.10 р., № 337 від 23.09.10 р., № 338 від 24.09.10 р., № 347 від 30.09.10 р., № 351 від 01.10.10 р., від 15.10.10 р. № 375, № 376 та № 377, № 402 від 17.11.10 р., № 405 від 19.11.10 р., № 428 від 15.12.10 р., № 433 від 21.12.10 р., № 435 від 23.12.10 р., № 441 від 28.12.10 р., № 10 від 18.12.11 р., № 80 від 21.03.11 р., № 89 від 22.03.11 р., № 102 від 25.03.11 р., № 103 від 25.03.11 р.

Позивачу надавались оформлені належним чином податкові накладні № 8 від 22.03.11 р., № 10 від 25.03.11 р., № 11 від 26.03.11 р., № 12 від 26.03.11 р., № 3 від 18.01.11 р., № 2 від 18.01.11 р., № 32 від 15.12.10 р., № 30 від 15.12.10 р., № 36 від 21.12.10 р., № 35 від 21.12.10 р., № 37 від 23.12.10 р., № 39 від 28.12.10 р., № 38 від 28.12.10 р., № 3 від 01.04.11 р., № 2 від 01.04.11 р., № 1 від 01.04.11 р., № 15 від 23.09.10 р., № 14 від 21.09.10 р., № 12 від 14.09.10 р., № 10 від 08.04.11 р., № 9 від 08.04.11 р., № 6 від 06.04.11 р., № 31 від 15.12.10 р., № 28 від 19.11.10 р., № 27 від 18.11.10 р., № 26 від 17.11.10 р., № 25 від 17.11.10 р., № 22 від 15.10.10 р., № 21 від 15.10.10 р., № 20 від 15.10.10 р., № 19 від 02.10.10 р., № 18 від 02.10.10 р., № 17 від 30.09.10 р., № 16 від 25.09.10 р., № 7 від 21.03.11 р.

Оплата за придбаний товар позивачем здійснена через банківську установу, що підтверджено банківською випискою.

Наявність у позивача вище перелічених документів відповідачем ні під час проведення перевірки, ні в подальшому не заперечувалася. Апелянт в апеляційній скарзі неможливість формування валових витрат та податкового кредиту по вказаній операції пов'язує виключно з відсутністю транспортних документів, проте ці твердження спростовуються наданими позивачем ТТН.

Також апелянт наполягає на тому, що при ухваленні судового рішення суд першої інстанції не взяв до уваги факт анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ТРК «Нива». Проте анулювання свідоцтва платника ПДВ відбулося 30.08.11 р., тобто після проведення всіх операцій позивача з даним контрагентом, а тому на час їх проведення у період до 08.04.11 р. вказаний постачальник був зареєстрований платником ПДВ, знаходився в ЄДР підприємств, а тому виписані ним податкові накладні повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

В обґрунтування висновків акту перевірки відповідач наполягає на необхідність застосування позивачем приписів наказу № 644 від 21.11.00 р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції за № 863/5084), яким затверджені «Правил оформлення перевізних документів», проте суд першої інстанції вказав на те, що ці Правила стосуються перевезень товарів залізничним транспортом, а ТОВ «ТРК «Нива»здійснювало поставку скрапленого газу шляхом його перевезення автомобільними цистернами (АЦСГ). Рішенням Держпідприємництва України N 27 від 24.02.06 р. «Про необхідність усунення порушень Державним комітетом статистики України, Міністерством транспорту та зв'язку України принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.03 р. N 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»був скасований спільний наказ Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України № 228/253 від 07.08.96 р. "Про затвердження Інструкції «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи»(із змінами), оскільки цей наказ не відповідає основним принципам державної регуляторної політики.

Наведене свідчить про те, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту по ПДВ по операціям з ТОВ «ТРК «Нива»є надуманими та спростовані належним чином оформленими документами.

В акті перевірки вказано, що донарахування податкових зобов'язань позивача пов'язано також з виявленими перевіряючими розбіжностями при опрацюванні даних автоматизованої системи співставлення розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту по контрагентам ТОВ «Вістком»за вересень 2009 р., ТОВ «48»за березень та квітень 2010 р., що призвело до завищення податкового кредиту на 11741,0 грн. Дані обставини судом першої інстанції досліджені не були, але колегія суддів вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Зважаючи на встановлені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували. Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.12 р. по справі № 2а-747/12/2070 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. по справі № 2а-747/12/2070 -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р. по справі № 2а-747/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Ю.М. Філатов

Судді (підпис) Н.С. Водолажська

(підпис) Л.В. Тацій