Ухвала суду № 25557452, 27.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" липня 2012 р. м. Київ К/9991/18057/11

27 липня 2012 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого -судді Ліпського Д.В.

суддів: Головчук С.В.

Ємельянової В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства лікувально-оздоровчого-навчального-центру «Вікторія», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства лікувально-оздоровчого-навчального-центру «Вікторія»(далі ПП ЛОНЦ «Вікторія») до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, прокуратури міста Трускавця, Державної податкової інспекції у місті Трускавець у Львівській області, Державної податкової адміністрації у Львівській області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання дій і бездіяльності протиправними у зв'язку з невиконанням постанов суду та відшкодування матеріальних і моральних збитків,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПП ЛОНЦ «Вікторія»звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, прокуратури м.Трускавця, ДПІ у м.Трускавець у Львівській області, ДПА у Львівській області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання дій та бездіяльності по невиконанню постав суду протиправними.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просить суд визнати дії та бездіяльність прокуратури м.Трускавця, ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області та ДПА у Львівській області у звязку із невиконанням постанов суду протиправними; визнати рішення ДПІ у м.Трускавець у Львівській області за №128/26-2/20798879/1463 від 26.05.1998 року нечинним та скасованим; зобовязати прокуратуру притягнути до кримінальної відповідальності винних в незаконних діях та нанесенні матеріальної та моральної шкоди. Також, позивач просить стягнути з Державного бюджету України завдану йому матеріальну шкоду в сумі 20000000 грн. 00 коп. за втрату наукового матеріалу, і як наслідок, втрати можливості отримання Нобелівської премії; 12400 грн. 00 коп. неотриманої заробітної плати; 10085 грн. 83 коп. втрачених власних коштів при погашенні заробітної плати працівникам підприємства; 1198916 грн. 00 коп. неотриманого прибутку; 7290 грн 49 коп. надмірно сплаченого податку на додану вартість, 32256 грн. 00 коп. вартості незаконно вилучених речових доказів; 558157 грн. 68 коп. пені за кожен місяць затримки виплати компенсації за знищені речові докази; 1000000 грн. 00 коп. моральної шкоди; 765 грн. 00 коп. витрат на добові у звязку з відвідуванням судових засідань з виїздом в інші міста.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року апеляційну скаргу ПП ЛОНЦ «Вікторія»залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року -без змін.

Судами встановлено, що постановою Трускавецького міського суду від 15 лютого 2000 року у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2 (президент ПП «ЛОНЦ «Вікторія») повернуто останньому вилучені під час обшуку речові докази. Постановою цього ж суду від 11 листопада 2004 року також було повернуто ОСОБА_2 речові докази, вилучені у нього згідно протоколу обшуку від 05 лютого 1999 року по кримінальній справі №1-50-1999 та передані на зберігання у МГВПМ Дрогобицької МДПІ.

Враховуючи те, що дані судові рішення не було виконано, а речові докази не повернуто, позивач звертався з цивільним позовом до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неповерненням офісної техніки, яка була вилучена в якості речових доказів під час досудового слідства в кримінальній справі.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2004 року цивільний позов був залишений без розгляду. Дана ухвала була скасована ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18 квітня 2005 року та постановлено нову ухвалу про закриття провадження у справі, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 вересня 2007 року. Провадження в даній справі було закрито з тих підстав, що даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про те, що позивачем подано позов з пропуском строку звернення до суду, оскільки про порядок звернення до належного суду позивача дізнався 18 квітня 2005 року (набрання законної сили судовим рішенням), в господарський суд він звернувся лише 25 червня 2007 року.

Даний висновок судів суперечить приписам статті 55 Конституції України відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та статті 6 КАС України, якою встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (у редакції, що діяла на момент подачі позову) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судами ухвала Апеляційного суду Львівської області від 18 квітня 2005 року, яка набрала законної сили з моменту проголошення, була оскаржена в касаційному порядку та за наслідками розгляду Апеляційним судом Хмельницької області (як судом касаційної інстанції) 14 вересня 2007 року прийнято рішення про залишення без змін ухвали про закриття провадження у справі. Звертаючись до суду з касаційною скаргою на судове рішення про закриття провадження у цивільній справі позивач скористався наданим йому правом на забезпечення касаційного оскарження рішення та після перегляду справи у всіх інстанціях звернувся до належного суду з клопотанням про поновлення строку подачі позову.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а висновки судів про те що позивач мав звернутися до суду з позовом після набрання чинності рішення апеляційної інстанції є помилковими.

Приймаючи до уваги те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального та матеріального права, які істотно вплинули на повноту з'ясування фактичних обставин справи, рішення підлягають скасуванню з поверненням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати та визначати доведеними обставини, які не були встановлені судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства лікувально-оздоровчого-навчального-центру «Вікторія», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року скасувати.

Справу за позовом Приватного підприємства лікувально-оздоровчого-навчального-центру «Вікторія»до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області та ін. про визнання дій і бездіяльності протиправними у зв'язку з невиконанням постанов суду та відшкодування матеріальних і моральних збитків направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

В.І. Ємельянова