Ухвала суду № 25557442, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2012 р. м. Київ К/9991/57673/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 05.07.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.08.2011

у справі № 2а/0570/2053/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім

„Ясинуватський машзавод „Імпекс"

до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі

м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ясинуватський машзавод „Імпекс" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним податкове повідомлення -рішення №0000582303/2 від 27.01.2011.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.08.2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 та складено акт № 2135/23-2/33966942 від 27.08.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582303/0 від 09.09.2010, яким позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1128034 грн.: основний платіж 863689 грн., штрафні (фінансові) санкції 264345 грн.

В порядку адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582303/2 від 27.01.2011, яким позивачу донараховано податкове зобов'язань по податку на прибуток в сумі 1013750 грн.: основний платіж 787500 грн., штрафні (фінансові) санкції 226250 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", занижено податок на прибуток в загальній сумі 863689 грн., у тому числі у 2-му кварталі 2009 року на 76189 грн., у 4-му кварталі 2009 року на 687500 грн., у 1-му кварталі 2010 року на 100000 грн., оскільки позивачем відображено в податковому обліку наслідків операцій з продажу векселів емітентів діяльність яких припинено судовими рішеннями до момента їх придбання.

Так, відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

У підпунктах 7.6.3 та 7.6.4 цього ж пункту визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсацію їх вартості, а під терміном "доходи" - суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відкритим акціонерним товариством „Ясинуватський машинобудівельний завод", представлене повіреним товариством з обмеженою відповідальністю „АПМ Фінанс", укладено договори № 1907/09/-Б/1906 від 18.11.2009 та № 2383/10-д від 29.01.2010, за яким були набуті права за векселями, переданими позивачем, зазначеними особами та були перераховані кошти в загальній сумі вартості придбаних векселів.

Судами попередніх інстанцій досліджено та підтверджено виконання умов договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України „Про обіг векселів у Україні" у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що невиконання чи неналежного виконання обов'язку по сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів, приховування чи заниження об'єктів оподаткування, що виникли внаслідок здійснення господарських операцій за укладеним договором у відповідача відсутні.

Стосовно доводів відповідача щодо втрати позивачем можливості отримати задоволення вимоги про оплату векселя у випадку припинення діяльності чи ліквідації векселедавця.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.

Законодавчо не встановлено обмежень обігу векселів, у разі припинення діяльності або ліквідації емітентів таких векселів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.08.2011 у справі № 2а/0570/2053/11 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.08.2011 у справі № 2а/0570/2053/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко

Суддя М.О. Федоров