Ухвала суду № 25557076, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2012 р. м. Київ К/9991/73808/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 05.07.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Прокуратури Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011

у справі № 2а-1670/1802/11

за позовом Приватного підприємства „Бумеранг"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у

Полтавській області,

Головного управління Державного казначейства у Полтавській області

за участю: Прокуратури Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Бумеранг" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства у Полтавській області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0006442301/0/2359 від 19.07.2010, № 0006442301/1/3243 від 29.09.2010, № 0006442301/2/4420 від 23.12.2010, № 0006442301/3/358 від 22.02.2011, в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області, Прокуратури Полтавської області звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційні скарги вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010 та складено акт № 3572/23-209/32860683 від 09.07.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0006442301/0/2359 від 19.07.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1133407, 50 грн.: 755 605 грн. - основний платіж, 377802, 50 грн. - штрафні санкції.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006442301/1/3243 від 29.09.2010, № 0006442301/2/4420 від 23.12.2010 та № 0006442301/3/358 від 22.02.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", занижено податок на додану вартість на загальну суму 755605 грн.: за вересень 2009 року 45606 грн., за грудень 2009 року 4501 грн., за січень 2010 року 63137 грн., за лютий 2010 року 375544 грн., за березень 2010 року 266817 грн., у зв'язку із віднесенням до податкового кредиту сум податку на додану вартість за отримані послуги з ПП „БізнесАвтоАльянс" та ТОВ „Світлодніпровське".

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та приватним підприємством „БізнесАвтоАльянс" укладено договір про посередництво від 10.02.2008.

На виконання умов договору сторонами 30.06.2009 складено акт № 1 здачі - прийняття робіт до Договору посередництва від 10.02.2008 року, згідно якого Посередником знайдено для ПП „Бумеранг„ 16 покупців, з якими укладено договори.

ПП „БізнесАвтоАльянс" виписано ПП „Бумеранг" податкову накладну від 30.06.2009 № 30/06-4 на загальну суму 288000 грн., в тому числі податок на додану вартість 48000 грн. та рахунок № 39-1 від 30.06.2009 .

Розрахунок за надані посередницькі послуги проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківською випискою від 18.08.2009.

Згідно податкової накладної від 30.06.2009 року № 30/06-4 позивачем включено відповідну суму до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПП „БізнесАвтоАльянс" укладено договір транспортного експедирування № 03-08-09 від 03.08.2009.

За умовами договору Посередник (ПП „БізнесАвтоАльянс") від свого імені та за рахунок Замовника (ПП „Бумеранг") забезпечує здійснення перевезення вантажу Замовника автомобільним транспортом у міжміському сполученні.

На виконання умов зазначеного вище договору сторонами складено акти виконаних робіт.

Фактичне виконання умов договору транспортного експедирування підтверджується, податковими накладними, рахунками-фактури, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт, які досліджено судами попередніх інстанцій.

Розрахунок за надані послуги проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківською випискою від 04.09.2009 на суму 15000 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що наявність недоліків у податкових накладних не може однозначно свідчити про неправомірність віднесення позивачем понесених ним витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту.

Станом на 31.03.2010 між ПП „БізнесАвтоАльянс" та ПП „Бумеранг" існує кредиторська заборгованість в сумі 10000 грн.

Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Посилання податкового органу у акті перевірки на те, що виписані ПП „БізнесАвтоАльянс" податкові накладні, в порушенням норм чинного законодавства, завірені факсимільним підписом суд вважає безпідставним, оскільки, позивачем в судовому засіданні надавалися оригінали податкових накладних, із яких вбачається, що зазначені накладні підписувалися директором ПП „БізнесАвтоАльянс" Пугач Ю.Н. без застосування факсиміле.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП „БізнесАвтоАльянс" на момент укладення договорів та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що реальність господарських операцій між позивачем та ПП „БізнесАвтоАльянс" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податковою звітністю.

Між позивачем та ТОВ „Світлодніпровське" укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів № 06.01.2010 від 25.01.2010.

Згідно умов зазначеного договору Продавець (ТОВ „Світлодніпровське") зобов'язується передати, а Покупець (ПП „Бумеранг") зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Сторонами визначено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом у відповідності з Міжнародними правилами ІНКОТЕРМС-2000 на умовах: автомобільним транспортом продавця DDU/склад покупця, автомобільним транспортом перевізника - FCA/склад продавця і автомобільним транспортом покупця EXW/склад продавця.

ТОВ „Світлодніпровське" виписано ПП „Бумеранг" податкові накладні.

Розрахунки за придбаний товар проводився у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні у матеріалах справи, станом на 31.01.2010 між ТОВ „Світлодніпровське" та ПП „Бумеранг" існує кредиторська заборгованість в сумі 1753783, 06 грн.

Фактичне виконання договору між позивачем та ТОВ „Світлодніпровське" підтверджено податковими та видатковими накладними, банківськими виписками.

Колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відсутність у даному випадку у позивача товарно-транспортних накладних не спростовує сам факт здійснення господарських операцій, оскільки є в наявності первинні бухгалтерські документи та податкова звітність.

Судом встановлено, що ТОВ „Світлодніпровське" на момент укладення договорів та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Оплата вартості товарів та послуг за цими договорами проведено у безготівковій формі.

Товарність операцій підтверджена відповідними первинними документами, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а саме, видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Аналіз договорів про проведення , дає підстави вважати, що послуги, які надано Товариству, спрямовані на отримання доходу останнього.

Таким чином, понесені позивачем витрати з договору посередництва, договору купівлі - продажу, належать до валових витрат, оскільки вони пов'язані з його господарською діяльністю, а отже правомірно включені до складу податкового кредиту.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що господарські операції позивача з ПП „БізнесАвтоАльянс" та ТОВ „Світлодніпровське" спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформованими платником податків правомірно.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Прокуратури Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 у справі № 2а-1670/1802/11 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Прокуратури Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 у справі № 2а-1670/1802/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко

Суддя М.О. Федоров