Ухвала суду № 25554181, 01.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17563/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранова Д.О.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Земляної Г.В., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Блажієвській А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2012 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські кури»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТзОВ «Українські кури»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 року № 00030923309, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 23771040 грн. за основним платежем і 71040 штрафних (фінансових) санкцій та № 0003082309, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 78376 грн. за основним платежем та 19594 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду та просять постановити нову про відмову в задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 31.03.2011 року по 28.04.2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проводилась планова виїзна перевірка ТзОВ «Українські кури»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2008 року по 31.12.2010 року, про що складено акт №1012/23-09/35253882 від 10.05.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення з боку позивача п.п. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, абз. 4 п.п. п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 237311 грн., та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження ПДВ на 78376 грн.

24.05.2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 00030923309, яким визначено ТзОВ «Українські кури»податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 23771040 грн. за основним платежем та 7040 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0003082309, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 78376 грн. за основним платежем та 1594 грн. штрафних (фінансових санкцій).

Апеляційна інстанція повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності вказаних вище податкових повідомлень-рішень. При цьому виходить з наступного.

01.02.2010 року між ТзОВ «Українські кури»(замовник) та СПД ФО - ОСОБА_1. (виконавець) укладено договір № 01/02-10, згідно якого виконавець зобов'язався виконати послуги з інжинірингу, консультування з питань комерційної діяльності в порядку та на умовах, визначених цим договором. Загальна сума договору складає 700 000 грн.

Сторонами було погоджено графік виконання робіт-послуг та підписано акти прийому виконаних робіт № 30/05 від 30.05.2010 року на суму 300000 грн., № 30/06 від 30.06.2010 року на суму 150000 грн., № 30/08 від 30.08.2010 року на суму 180000 грн., № 30/09 від 30.09.2010 року на суму 70000 грн..

01.07.2010 року між ТзОВ «Українські кури»(замовник) та СПД ФО - ОСОБА_2. (виконавець) укладено договір про надання послуг, згідно якого замовник зобов'язався виконати послуги по вивченню ціноутворення на ринку України, щотижневий моніторинг цін на м'ясо птиці, в порядку та на умовах, визначених договором.

Сторонами було підписано акти прийому-передачі виконаних робіт № 1/07 від 30.07.2010 року на суму 35000 грн., № 1/07/1 від 30.08.2010 року на суму 30000 грн., № 1/09 від 30.09.2010 року на суму 35000 грн., № 1/12 від 25.12.2010 року на суму 60000 грн. Всього на 160000 грн.

Перевіркою встановлено, що станом на 31.12.2010 року у ТзОВ «Українські кури»рахується заборгованість по зазначених вище договорах перед СПД ФО - ОСОБА_2. відповідно в сумі 700000 грн. та 160000 грн.

В свою чергу, ТзОВ «Українські кури»відображено вартість послуг інжинірингу в розмірі 700000 грн. та вартість послуг по вивченню ринку ціноутворення в розмірі 160 000 грн. у складі валових витрат за 2010 рік.

Податковий орган дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено вартість зазначених вище послуг до валових витрат, оскільки не надано доказів використання цих послуг в господарській діяльності.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами податкової інспекції, з огляду на наступне.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу»розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

На підтвердження факту отримання послуг інжинірингу позивачем надано копію звіту про виконані роботи до договору № 01/02-10, з якого вбачається обсяг виконаних робіт. Також існування та виконання договірних відносин підтверджується копіями договору та актами виконаних робіт.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 цього Закону 11.2.1 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Наведені правила формування даних податкового обліку дають підстави для висновку про те, що правоутворюючим фактом, з яким чинне законодавство пов'язує право платника на податкову вигоду, є здійснення реальних операцій з придбання товарів, робіт, послуг. При цьому реальність цих операцій оцінюється з урахуванням презумпції добросовісності платника на підставі усіх наявних у справі доказів у їх сукупності.

Факт надання послуг по аналізу ціноутворення на ринку м'ясної продукції у липні 2010 року підтверджується копією договору, актами виконаних робіт, звітом про виконані роботи.

Податковим органом не надано доказів невиконання СПД ФО - ОСОБА_2. перед ТзОВ «Українські кури»зобов'язань по договору.

Таким чином, надання спірних послуг підтверджується наявними у справі первинними документами (договорами, актами виконаних робіт, звітами про виконані роботи, тощо), які містять достатню інформацію про зміст та обсяг цих послуг, їх вартість. Податковим органом не наведено достатньо переконливих доводів щодо недостовірності вказаних первинних документів. Посилання скаржників на їх недостатність не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки чинним законодавством не передбачено конкретного переліку первинних документів достатніх для фіксації господарської операції.

Окрім того, позивач зазначає, що ТзОВ «Українські кури»займаються реалізацією м'яса птиці, і зазначені дослідженні використані ними у господарській діяльності, тобто сфера надання зазначених послуг відповідає господарській діяльності позивача. Фактичне ж впровадження результатів цих послуг у діяльність товариства не є обов'язковим, позаяк підставою для врахування витрат на оплату послуг для цілей визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість є їх призначення для використання у господарській діяльності платника, незалежно від практичних результатів такого використання. Контролюючим органом не спростовано наявність у позивача ділової мети під час виконання спірних операції, відмінної від податкової економії.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2012 року по справі № К/9991/10000/12.

Перевіркою також встановлено, що ТзОВ «Українські кури»проводили списання запасів (бульйонні набори), що були використані не у господарській діяльності підприємства згідно наступних актів: № 120 від 30.12.2009 року на суму 180263,92 грн. (без ПДВ), № 119 від 15.06.2010 року на суму 94381,10 грн. (без ПДВ), № 318 від 23.12.2010 року на суму 68493,74 грн. (без ПДВ), № 319 від 30.12.2010 року на суму 48739,69 грн. (без ПДВ).

Балансова вартість даних запасів ТзОВ «Українські кури»була вирахувана із загальної суми балансової вартості запасів на початок 2009 року у розмірі 180264,00 грн., та на початок 2010 року у сумі 211614,00 грн.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ста. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку... .

Згідно вимог пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В даному випадку податковий орган прийшов до висновку, що ТзОВ «Українські кури»не було зменшено суми податкового кредиту на вартість запасів, використаних не у господарській діяльності підприємства, на 78376 грн.

Проте, з такими доводами податкової інспекції апеляційна інстанція не може погодитися, оскільки відповідачем під час перевірки не було враховано, що перелічені у актах списання бульйонні набори ТзОВ «Українські кури»не придбавало, а вони були отримані в результаті переробки сировини (тушок птиці), тобто були використані у господарській діяльності з послідуючим їх списанням. До складу податкового кредиту були включені суми ПДВ у зв'язку із придбанням м'ясної сировини.

За таких обставин оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, а, отже, підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Земляна Г.В.

Лічевецький І.О.

Повний текст ухвали виготовлено 06.08.2012 року.