Ухвала суду № 25554008, 31.07.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 28/160-02 Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Ю.М.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" липня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Ісаєнко Ю.А, Собківа Я.М. Варченко І.В. Калініна М.В. Калашникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 4 березня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства «Енергоринок»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, третя особа Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків, за участю Прокуратури Шевченківського району м. Києва про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2002 року ДП «Енергоринок»звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в якому просило визнати недійсним рішення від 20.09.2001 № 1292-26-11-21515381/1408 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені з ДП «Енергоринок».

Постановою Господарського суду м. Києва від 4 березня 2011 року позов задоволено.

Визнано недійсним рішення ДПІ у Залізничному районі м. Києва від 20.09.2001 № 1292-26-11-21515381/1408.

Третя особа -СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.10.1998 між ДП НЕК «Укренерго»та ДАЕК «Кіровоградобленерго»укладено договір № 435/01 за яким ДП НЕК «Укренерго» зобов'язується продавати, а ДАЕК «Кіровоградобленерго»купувати електроенергію і здійснювати її оплату відповідно до чинного законодавства, а також взаємної відповідальності, яка обумовлена Договором оптового ринку електричної енергії та визнали свої зобов'язання за договором оптового ринку електричної енергії. Пунктом 4.1. договору № 435/01 сторони визначили, що розрахунок за куповану електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на розподільчий рахунок оптового ринку електроенергії та іншими формами, що передбачені чинним законодавством.

17.08.1999 між ДП НЕК «Укренерго»та ДАЕК «Західенерго»укладено договір № 62/01-ЕР, за яким ДАЕК «Західенерго»зобов'язується продавати, а ДП НЕК «Укренерго»купувати електроенергію і здійснювати її оплату відповідно до умов договору. Пунктом 4.1. договору № 62/01-ЕР сторони визначили, що розрахунок за куповану електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок ДАЕК «Західенерго», та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством. Згідно додаткової угоди від 25.03.2002 № 1017/01 до договору № 62/01-ЕР, пункт 4.1 договору викладений в наступній редакції: «Розрахунок за куплену електричну енергію Державним підприємством «Енергоринок»здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(для розрахунків за куплену електроенергію) та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (для розрахунків з податку на додану вартість), та за згодою Сторін іншими формами, що передбачені чинним законодавством. Платіж на поточний рахунок із спеціальним режимом використання є невід'ємною частиною розрахунку за куплену Державним підприємством «Енергоринок»електроенергію».

04.05.2000 ДАЕК «Західенерго»(Кредитор) уклала договір № 62/09/05-2000 з ВАТ «Кіровоградобленерго»(Поручитель). За цим договором Поручитель зобов'язався перед Кредитором Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»(Боржник) відповідати за виконання цим Боржником свого зобов'язання з оплати купленої у Кредитора у квітні 2000 року електричної енергії за Договором № 62/01-ЕР від 17.08.1999 в частині, що передбачена цим договором. Відповідальність Поручителя за виконання Боржником своїх зобов'язань обмежується сумою 9000000,00 грн. у тому числі ПДВ 1500000,00 грн. Пунктом 2.3 визначено, що Поручитель, який виконав зобов'язання за цим договором, набуває всіх прав Кредитора в розмірі виконаних Поручителем зобов'язань.

05.05.2000 Кабінет Міністрів України Постановою № 755 «Про утворення державного підприємства «Енергоринок»з метою впровадження ефективних механізмів організації оптового ринку електричної енергії та значного поліпшення стану справ із розрахунками за енергоресурси на базі відокремленого підрозділу «Енергоринок»державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», утворив державне підприємство «Енергоринок». Пунктом 3 п.п. «б»Постанови визначено, що державне підприємство «Енергоринок»є правонаступником державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»щодо його активів і боргових зобов'язань, пов'язаних з: провадженням ліцензованої діяльності з купівлі та продажу електричної енергії; виконанням угод з суб'єктом підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на передачу електричної енергії магістральними та державними електричними мережами; щодо передачі електричної енергії цими мережами; організаційним та матеріально-технічним забезпеченням функціонування оптового ринку електричної енергії; виконанням функцій розпорядника системи розрахунків, а також коштів оптового ринку електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 922 від 05.06.2000 затверджено Статут державного підприємства «Енергоринок». Державне підприємство «Енергоринок»08.06.2000 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності занесено Залізничною районною державною адміністрацією м. Києва до журналу обліку реєстраційних справ за № 7510 та присвоєно ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному реєстрі підприємств та організацій України 21515381. Державне підприємство «Енергоринок»04.07.2000 зареєстровано державною податковою інспекцією у Залізничному районі міста Києва платником податку на додану вартість (свідоцтво №36045670).

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Отже, ДП «Енергоринок»набуло права складання податкових накладних з 04.07.2000.

Таким чином, в червні місяці ДП «Енергоринок»не мало право складати податкові накладні, а в податковому обліку повинно було відображати дані щодо податку на додану вартість згідно розподільчого балансу або роздільного акту.

У зв'язку з цим, позивач ніяким чином не міг здійснити заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за червень 2000 року при взаєморозрахунках з ВАТ «Кіровоградобленерго».

За результатами проведення судово-бухгалтерської експертизи (висновок від 20.11.2003 № 4916), підтверджується, що в розрахунках ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»з ВАТ «Кіровоградобленерго»в обліку «Національної енергетичної компанії «Укренерго»та ДП «Енергоринок»за червень не відображена сума 9000000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1500000,00 грн., перерахованих «Кіровоградобленерго»«Західенерго», в погашення заборгованості за електроенергію «Укренерго»перед «Західенерго».

Крім цього, проведеною експертизою встановлено, що ДП «Енергоринок»роздільними актами від НЕК «Укренерго»в обсягах переданих заборгованостей суми щодо проведення взаємозаліку між ВАТ «Кіровоградобленерго»та НЕК «Укренерго»не передані.

Таким чином, вищезазначені висновки експерта повністю підтверджують правомірність позовних вимог ДП «Енергоринок»щодо визнання недійсним рішення податкового органу від 20.09.2001 № 1292-26-11-21515381/1408.

Статтею 34 Закону України «Про підприємства в Україні», при виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.

Вказана норма знайшла своє відображення у ст. 59 Господарського кодексу України.

Розпорядженням № 02 від 13.07.2000 директора ДП «Енергоринок»визначено, що до затвердження розподільчого балансу станом на 01 липня 2000 року прийом узгоджених сум активів та пасивів здійснюється окремими роздільними актами відповідно до даних аналітичного бухгалтерського обліку.

Як свідчить експертний аналіз документів, зокрема роздільного акту № 8/8 від 14.07.2000 № 45/45 від 05.09.2000, довідки № 01/52-3259 від 03.07.2002, акту звірки розрахунків за продану ОРЕ електроенергію в червні між ДП «НЕК «Укренерго»та ВАТ «Західенерго»від 18.07.2000 № 01/42-2542, книги обліку продаж ДП «НЕК «Укренерго»за червень 2000 року, сума 9 000 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1 500 000,00 грн., ДП «Енергоринок» не передавалась від ДП «НЕК «Укренерго»за розподільчим балансом станом на 01.07.2000.

За таких обставин, у ДП «Енергоринок»не могло виникнути будь-яких податкових зобов'язань за результатами заліку між ДП «НЕК «Укренерго», ДАЕК «Західенерго»та ВАТ «Кіровоградобленерго», а відтак, жодних правових підстав для донарахування сум ПДВ в розмірі 1 500 000,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 375 000,000 грн. у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відсутні.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 4 березня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 4 березня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Собків Я.М.