Ухвала суду № 25541395, 31.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2183/12

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

при секретарі: Заплішній О.Д.

за участю представників сторін:

представника позивача: Лозінського Миколи Володимировича;

представника відповідача: Пятковського Андрія Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м .Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів-Едельвес" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурів-Едельвейс" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року даний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив ї задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року - без змін.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у період з 3 по 4 січня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів-Едельвейс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 5 січня 2012 року №40/25-5/32179686. Зазначеною перевіркою було встановлено порушення ТОВ "Проскурів-Едельвейс" ст.ст. 57, 145,153 ПКУ в результаті чого позивачем було занижене податок на прибуток на загальну суму 17585 грн.; ст.ст. 185,187,188,189,203 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 153570 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №0006462301 та від 24 січня 2012 року №0006472301.

Висновки податкового органу про донарахування податку на прибуток ґрунтуються на тому, що позивач, на думку контролюючого органу, неправильно визначив балансову вартість проданого нежитлового приміщення, а тому занизив доходи від продажу основного засобу. Відповідач вважає, що у зв'язку із відсутністю первинних бухгалтерських документів, де фіксується факт взяття на баланс окремої групи основних засобів, не можливо встановити первинну та балансову вартість приміщення, а тому за балансову вартість об'єкта основного фонду відповідачем було прийнято ринкову ціну.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 26 лютого 2008 року між Територіальною громадою м.Хмельницького в особі Хмельницької міської ради та ТОВ "Проскурів-Едельвейс" позивач придбав за 875733 грн. (без ПДВ) нежитлове приміщення загальною площею 227,3 кв.м.

Згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15 квітня 2011 року ТОВ "Проскурів-Едельвейс" продало ОСОБА_4 вищевказане нежитлове приміщення за 1433000 грн.

У декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року позивачем було задекларовано інші доходи у сумі 511576 грн. Проте, Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому дохід від реалізації основного засобу (приміщення) було визначено як різниця між продажної вартості реалізованого приміщення (без ПДВ) та ринкової вартості (без ПДВ), яка була визначена незалежною оцінкою Хмельницького бюро технічної інвентаризації, в сумі 588034 грн.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив із того, що податковим органом неправомірно було прийнято за балансову вартість об'єкта основного фонду ринкову ціну.

Колегія суддів погоджується із даним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до п.146.13 ст.146 ПКУ сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Колегія суддів дійшла до аналогічного висновку із судом першої інстанції щодо неможливості визначення балансової вартості основних засобів за правилами визначення звичайної ціни у випадку не проведення платником податків амортизації, оскільки це не передбачено податковим законодавством України. Так, згідно з п.146.14 с. 146 ПКУ дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу), тобто звичайна ціна може застосована у якості договірної ціни, але не балансової вартості.

Щодо податку на додану вартість колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про відсутність підстав для сплати податку на додану вартість з суми, отриманої позивачем при продажу нежитлового приміщення з огляду на таке.

Згідно із п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку. Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ. П. 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ.

Позивач продав нежитлове приміщення відповідно до договору від 15 квітня 2011 року, кошти в касу підприємства отримано 18 квітня 2011 року, тобто у податковому періоді, у якому не був зареєстрований як платник податку на додану вартість та не підлягав обов'язковій реєстрації.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та норми податкового законодавства, колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача обов'язку задекларувати та сплатити податок на додану вартість з операції по продажу нежитлового приміщення.

Крім того, відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З урахуванням наведеного, хибною є позиція податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання за травень 2011 року, при умові того, що обидві події, з якими пов'язує ПКУ дату виникнення податкових зобов'язань, сталися у квітні 2011 року.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року є законною і обґрунтованою, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м .Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 серпня 2012 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Совгира Дмитро Іванович