Ухвала суду № 25540114, 02.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1813/12

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

представника позивача: Вишнівської Юлії Василівни,

представника відповідача: Герасименка Дмитра Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2012 року приватне підприємство "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000162330 та №0000152330 від 05 квітня 2012 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 15 травня 2012 року позов задовольнив повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що протягом періоду з 06 березня по 14 березня 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором сектору ризикових операцій відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб державної податкової інспекції у м. Вінниці Майстром Ю.М. проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування приватним підприємством "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" сум податку на додану вартість за грудень 2011 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №1064/2330/36547807 від 16 березня 2012 року (а. с. 21-30).

05 квітня 2012 року на підставі акту перевірки №1064/2330/36547807 від 16 березня 2012 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152330, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 419001 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000162330, яким Підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 18132 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу в частині безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Агропромислова компанія "АЛЯ" та ТОВ "Кваркон" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що 15 грудня та 23 грудня 2011 року між ПП "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" (Покупець) та ТОВ "Агропромислова компанія "АЛЯ" (Постачальник), а також 02 листопада та 12 грудня 2011 року між ПП "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" (Покупець) та ТОВ "Кваркон" (Продавець) були укладені договори №23, №25, №1/0211, №12/12-1 відповідно (а.с.119-128). Предметом даних договорів було придбання кукурудзи та сої врожаю 2011 року.

Як встановлено судом першої інстанції з пояснень представників позивача, у договорах від 15 грудня 2011 року та від 24 грудня 2011 року, укладених між ПП "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" та ТОВ "АПК "АЛЯ", допущено помилку шляхом невірного зазначення сторін цих договорів. Разом з тим, іншими документами підтверджується те, що ПП "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" придбавала кукурудзу та сою, а не поставляла їх.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано суду копії видаткових накладних; рахунків-фактури (а.с.48-62), податкових накладних (а.с.63-74), актів приймання-передачі товару (а.с. 75-83), товарно-транспортних накладних (а. с. 84-116), виписки із банківської установи (а.с.117-118), копії договорів складського зберігання (а. с. 167-154-166).

Крім того, позивачем також надано докази на підтвердження подальшої реалізації придбаного у ТОВ "Агропромислова компанія "АЛЯ" та ТОВ "Кваркон" товару, а саме: копії договорів поставки, укладених між ПП "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" та ТОВ "Астон-Агро" (а. с. 211-216), видаткових накладних (а. с. 177-194), податкових накладних (а. с. 195-210).

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Крім того, податковим органом в акті перевірки не заперечується те, що контрагенти позивача станом на час здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Як встановлено судом з акту перевірки, висновки податкового органу щодо безтоварності господарських операцій позивача ґрунтуються на виявлених порушеннях при заповненні товарно-транспортних накладних.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено реальність господарських операцій, помилки в оформленні товарно-транспортних накладних не можуть бути підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції з пояснень позивача, ПП "А.Е.К. Аграрно-експортна компанія" погоджується з висновками податкового органу в частині неправомірного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 166666,67 грн., на підставі податкової накладної №68 від 13 грудня 2011 року, що не зареєстрована в єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення відповідача вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення.

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено неправомірність висновків податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту та заниження суми, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ "Агропромислова компанія "АЛЯ" та ТОВ "Кваркон", податкові повідомлення-рішення №0000162330 та №0000152330 від 05 квітня 2012 року підлягають скасуванню повністю, оскільки цю частину рішень не може бути виокремлено.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 серпня 2012 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.