Ухвала суду № 25540113, 02.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2296/12

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій протиправними , -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги від 01 березня 2011 року №23 в частині нарахування пені.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 15 травня 2012 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи провести в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2010 р. (акт № 39/2340/23837924 від 28.01.2011 року) ДПІ у Дунаєвецькому районі встановлені порушення строків сплати позивачем податку з доходів фізичних осіб.

Перевіркою ТОВ "Відродження" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2005 р. по 31.12.2006 р. виявлена заборгованість підприємства по податку з доходів фізичних осіб станом на 31.12.2006 року у розмірі 158 260 грн. 00 коп. Згодом, станом на 01.07.2007 року заборгованість позивача збільшилась до 172 281 грн. 14 коп.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2008 року по справі № 21/15/5812-А за позовом Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі до ТОВ "Відродження" про стягнення заборгованості позовні вимоги задоволені частково. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 року постанову Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2008 року скасовано в частині відмови у стягненні з ТОВ "Відродження" 27 254 грн. 50 коп. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2009 року відкрите касаційне провадження у справі щодо перегляду зазначених судових рішень та зупинене виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Згідно з додатком до акту перевірки позивачем за період з 01.07.2008 року по 30.09.2010 року перераховано до бюджету 116 474 грн. 41 коп. податку з доходів фізичних осіб з порушенням строків сплати, зважаючи на що була нарахована пеня в сумі 34 987 грн. 44 коп.

01.03.2011 року відповідачем винесена податкова вимога № 23 на суму 39 743 грн. 43 коп. з податку з доходів фізичних осіб, з яких 3804 грн. 89 коп. основного платежу, 951 грн. 10 коп. штрафних санкцій та 34 987 грн. 44 коп. - нарахованої пені, та податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 354 грн. 30 коп. (з яких 145 грн. 89 коп. основного платежу та 208 грн. 41 коп. нарахованих штрафних санкцій).

Відповідач оскаржив дану податкову вимогу в частині правомірності нарахування 34 987 грн. 44 коп. пені. В іншій частині податкова вимога ним не оспорюється.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дана пеня не є податковим боргом позивача в розумінні вимог Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що не становить собою узгоджену суму грошового зобов'язання, яка не сплачена платником податків, а також не може вважатись пенею, нарахованою на суму такого грошового зобов'язання, а тому включення її за таких обставин до податкової вимоги є протиправним і не відповідає вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

П.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, на яку була нарахована пеня стягнута постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Станом на час винесення оскаржуваної податкової вимоги постанова Львівського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили, а тому податкове зобов'язання, стягнуте вказаною постановою є узгодженим та відповідно є податковим боргом.

Таким чином, і пеня по податку з доходів фізичних осіб є податковим боргом, оскільки нарахована на суму узгодженого податкового зобов'язання.

Разом з тим, як зазначає позивач в адміністративному позові та як встановлено судом першої інстанції, 116474 грн. 41 коп. було неправомірно зараховано податковим органом на погашення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, а не на сплату поточних платежів.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року в адміністративній справі №21-184а11 за позовом державного підприємства «Свердловантрацит» до державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, податковим органом було неправомірно змінено призначення платежу, визначеного позивачем, що в свою чергу призвело до неправомірного нарахування пені.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.