Постанова № 25538828, 30.07.2012, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 2-а-167/12

Категорія 116

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2012 Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Шевченко І.І.

при секретарі Губенко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління МВС України в Донецькій області, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, -

в с т а н о в и в:

позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд визнати неправомірною діяльність (бездіяльність) посадовців Головного Управління МВС їй в Донецькій області, які своєчасно не призначили та не виплачували йому пенсію за вислугу років у відповідності до вимог чинного законодавства України та рішення Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року за період з 01.08.2003 року по 01.01.2007 року, та в подальшому не вірно обчислили розмір його пенсії і тільки в червні 2008 року передали матеріали пенсійної справи з невірним розрахунком розміру пенсії для виплати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в зв'язку з чим в період з 01.08.2003 року по теперішній час отримує пенсію за вислугу років у значно заниженому розмірі, визнати неправомірною бездіяльність посадовців Головного Управління МВС України в Донецькій області, які не призначили та не виплатили йому одноразову грошову допомогу у розмірі 25 % щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби, у відповідності до вимог чинного законодавства України та рішення Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року за період з 01.08.2003 року по теперішній час, стягнути з Головного Управління МВС України в Донецькій області на його користь 5592 грн. 51 коп. одноразової грошової допомоги за 21 календарний рік служби, перерахувавши кошти на його ім'я до Миронівського відділення № 3322 ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 320188, код 23572124, р/р 373999011 на особовий рахунок НОМЕР_1 ( відкритий у відповідності до договору на «Строковий пенсійний»від 18.02.2011 року), стягнути з Головного Управління МВС України в Донецькій області на його користь 50000 моральної шкоди, перерахувавши кошти на його ім'я до Миронівського відділення № 3322 ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 320188, код 23572124, р/р 373999011 на особовий рахунок НОМЕР_1 (відкритий у відповідності до договору на вклад «Строковий пенсійний»від 18.02.2011 року), стягнути з Головного Управління МВС України в Донецькій області на його користь 5100 грн. за витрати на проведення судово-економічної експертизи, перерахувавши кошти на його ім'я до Миронівського відділення №3322 ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 320188, код 320188, код 23572124, р/р 373999011 0447 на особовий рахунок НОМЕР_1 ( відкритий у відповідності до договору на «Строковий пенсійний»від 18.02.2011 року), визнати неправомірною бездіяльність посадовців Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які отримавши в червні 2008 року від Головного Управління МВС України в Донецькій області матеріали пенсійної справи з невірним обчисленням стажу вислуги та розміру грошового забезпечення, своєчасно не перевірили правильність цих розрахунків та не звернулись до Головного Управління МВС України в Донецькій області з вимогою про здійснення вірного розрахунку розміру його пенсії, а прийняли ці документи до виконання, що призвело до недоплати йому пенсії за період з 01.08.2003 року по теперішній час, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на його користь 113267 грн. 61 коп., що становить розмір недоплаченої пенсії за вислугу років за період з 01.08.2003 року по 01.12.2011 року, перерахувавши кошти на його ім'я до Миронівського відділення № 3322 ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 320188, код 23572124, р/р 373999011 на особовий рахунок НОМЕР_1 ( відкритий у відповідності до договору на вклад «Строковий пенсійний»18.02.2011 року), зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, починаючи з 01.12.2011 року здійснити донарахування пенсії за вислугу років, виходячи з розміру 2514 грн. 96 коп. та виплачувати в подальшому щомісячно з урахуванням збільшення її розміру у відповідності до змін до чинного законодавства України, перерахувавши кошти на його ім'я до Миронівського відділення №3322 ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 320188, код 23572124, р/р 373999011 на особовий рахунок НОМЕР_1 ( відкритий у відповідності до договору на вклад «Строковий пенсійний» 18.02.2011 року), посилаючись на те, що виконуючи рішення Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2009 року, ПФУ в Київській області тільки 16.02.2010 року виплатив йому заборгованість по пенсії в сумі 33808,71 грн. за період з 01.08.2003 року по 10.11.2009 року.

Після цього, він неодноразово звертався до ПФ з приводу того, щоб йому роз'яснили - чому маючи загальний страховий стаж понад 29 років, з яких вислуга років становить понад 20 років, що підтверджено трудовою книжкою та рішенням суду, йому призначили пенсію в розмірі 108 грн. 70 коп. станом на 01.08.2003 року, а станом на 01.06.2010 року розмір пенсії становить всього 715 грн.17 коп.

У вересні 2010 року йому надійшов лист ПФ у Київській області листа від 26.08.2010 року, згідно якого він дізнався та зрозумів, що із самого початку, тобто з 01.08.2003 року було не вірно нараховано та виплачено йому пенсію, оскільки при обчисленні її розміру не вірно визначено загальний страховий стаж, так як не було враховано час його роботи як суб'єкта підприємницької діяльності, а робота в органах прокуратури не зарахована до вислугу років. Крім цього, не вірно було обчислено розмір грошового забезпечення. Тому він був вимушений 27.09.2010 року звернутись до суду з даним позовом про донарахування пенсії за вислугу років за період з 01.08.2003 року по даний час, оскільки з вини відповідачів він несвоєчасно і не в повному розмірі отримує пенсію.

Факт того, що з вини Головного управління МВС України в Донецькій області він не своєчасно та не в повному розмірі отримує пенсію за вислугу років підтверджується тим, що виконання рішення Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року ігнорувалось до того часу поки 01.01.2007 року не відбулись зміни в чинному законодавстві України, яке регулює порядок обчислення та виплату пенсії військовослужбовцям. Враховуючи зміни в законодавстві, згідно якого Головне управління МВС України в Донецькій області вже не повинно було після 01.01.2007 року виплачувати військовослужбовцям пенсію за вислугу років, оскільки ці повноваження були передані до ПФ, тому Головне управління МВС України в Донецькій області тільки в червні 2008 року склали матеріали його пенсійної справи та направили їх по місцю його проживання, чим самим начебто виконав рішення суду від 30.12.2004 року. Але склавши матеріали пенсійної справи, невірно здійснили обчислення розміру моєї пенсії, оскільки розмір грошового забезпечення значно зменшений та не вірно визначено стаж його роботи та вислуга років, що підтверджується різними законодавчими та відомчими актами, рішенням суду від 30.12.2004 року та висновком експерта.

Що стосується неправомірної бездіяльності ПФ у Київській області підтверджується тим, що використовуючи прогалини в чинному законодавстві та захищаючи інтереси, ПФ маючи право контролювати порядок обчислення розміру пенсії повинен з 01.01.2007 року виплачувати пенсію військовослужбовцям. Але пенсійний фонд не має права самостійно здійснювати обчислення розміру пенсій військовослужбовцям, оскільки ці повноваження залишені за УМВС, у яких зберігаються всі первинні документи щодо грошового забезпечення. Таким чином, у його випадку утворилось замкнуте коло. А саме: УМВС в Донецькій області маючі в своєму розпорядженні всі первинні документи щодо його грошового забезпечення не бажає повно і об'єктивно, з урахуванням змін чинного законодавства, яке мало місце в період з 01.08.2003 року по даний час, згідно якого передбачалось збільшення розміру пенсії військовослужбовцям, вірно визначити розмір його пенсії.

УМВС в Київській області починаючи з червня 2008 року по даний час має в своєму розпорядженні матеріали його пенсійної справи, які передані від УМВС в Донецькій області і тому реально ніяким чином не можуть вплинути на здійснення донарахування пенсії.

Працівники ПФ в Київській області, будучи фахівцями у питаннях щодо правильності нарахування пенсії за вислугу років, але не маючи повноважень самостійно здійснювати ці обчислення, розуміють що розмір моєї пенсії є не вірним, оскільки на обліку в ПФ перебувають велика кількість бувших військовослужбовців, які мають аналогічний трудовий стаж, вислугу років, посаду та звання як і у нього, але ці пенсіонери отримують пенсію значно більшому розмірі, так як вони почали її отримувати після добровільного звільнення на пенсію з органів внутрішніх справ, а він почав отримувати пенсію через судове рішення, яке не визнається УМВС в Донецькій області.

Крім того, необхідно врахувати загально відомій факт, якій визнається Президентом України, та іншими державними посадовими особами держави про те, що ПФ України майже банкрут, оскільки дефіцит ІІФ складає понад 50 млрд. гривень. В зв'язку з даною ситуацією між МВС України та ПФ України є спільне рішення про вищевказаний порядок нарахування та виплату пенсії військовослужбовцям, тобто один суб'єкт здійснює нарахування, а інший суб'єкт здійснює тільки виплату пенсії і коли виникає спір з пенсіонером, то кожний з них намагається перекласти відповідальність один на одного, але реально спір затягується і це вигідно тільки відповідачам.

Також, прошу врахувати, що працівники ПФ захищаючи відомчі інтереси ігнорують загальні норми чинного законодавства щодо реального виконання рішення судів, згідно яких присуджено виплачувати пенсію в повному розмірі. Це стосується не тільки пенсіонерів військовослужбовців, а це стосується Чорнобильців, дітей війни та інших категорій пенсіонерів. Не дивлячись на неодноразові рішення Конституційного суду України та суддів різних інстанцій, представники ПФ навмисно і безпідставно звергаються з апеляційними та касаційними скаргами для того, щоб затягнути час щодо реального виконання судових рішень по виплаті пенсій розраховуючи на те, що їх апеляційні та касаційні скарги будуть розглядатись приблизно на протязі 2-4 років і тому деякі позивачі - пенсіонери не доживуть до остаточного рішення суду, чим самим відбудеться економія коштів ПФ.

Якщо припустити, що його вимоги про донарахування пенсії починаючи з 01.08.2003 року по даний час є неправомірними та безпідставними, то відповідачі на протязі двох років поки дана справа перебуває в провадженні суду були зобов'язані у відповідності до ст. 71 КАС України довести суду свої розрахунки її грошового забезпечення на підставі первинних документів, трудового стажу, вислуги років та обчислення розміру пенсії - помісячно за період 01.08.2003 року по даний час, з урахуванням підвищення розміру пенсії у відповідності до вимог чинного законодавства. Проте, відповідачами це не зроблено. Тому вважаю, що дана її вимога підлягає задоволенню.

Що стосується його вимоги про стягнення з Головного управління МВС України в Донецькій області грошової допомоги, то дана вимога також підлягає задоволенню, оскільки твердженнями представника Головного управління МВС України в Донецькій області ігнорується судове рішення, яке набуло законної сили щодо її права на отримання даної грошової допомоги та навмисно не вірно тлумачить ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 грудня 2008 року.

Вирішуючи даний спір, прошу суд врахувати роз'яснення п.14. п.15 постанови Верховного Суду України №4 від 15.04.2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», де зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам необхідно враховувати, що згідно зі ст. 55 Закону N 2262-ХІІ,суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

При порушенні пенсійними органами прав і свобод заявників, пов'язаних із пенсійним забезпеченням, останні мають право на відшкодування заподіяної їм моральної та матеріальної шкоди в установленому законодавством порядку на підставі ст. 17 Закону від 20 грудня 1991 р. N 2011 -XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У зв'язку з в вищевказаною неправомірною бездіяльністю та неналежним виконанням своїх посадових обов'язків з боку працівників пенсійного відділення управління фінансових ресурсів та економіки ГУ МВС України в Донецькій області, він за період з 01.08.2003 року по теперішній час не отримує пенсію повному обсязі та взагалі не отримав одноразову грошову компенсацію, що призвело до заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає в тому, що з часу виникнення у нього права на отримання пенсії він неодноразово був вимушений звертатись із заявами та скаргами в різні інстанції, в тому числі і до ГУ МВС України в Донецькій області щодо своєчасного призначення та виплати пенсії за вислугу років та одноразової грошової допомоги. Проте йому постійно відмовляли і надавали формальні або надумані відповіді. Тому на протязі майже 9 років він був вимушений доводити своє законне право на отримання пенсії та одноразової грошової допомоги в різних судових інстанціях та державних установах.

Внаслідок неправомірної діяльності (бездіяльності) відповідача - ГУ МВС України в Донецькій області, у нього змінився звичний образ життя, що вимагало перенесення додаткового морально-психологічного навантаження та зусиль для того, щоб його відновити, при цьому це потягло за собою фізичні та психологічні страждання, що пов'язано з погіршенням стану його здоров'я і підтверджується додатком документів, які додає до цієї заяви та випискою з амбулаторної картки. Розмір моральної шкоди він оцінює в 50 000 грн.

Представник відповідача в особі ГУ МВС України в Донецькій області в судове засідання не з'явився та подав до суду перечення, в якому проводити розгляд справи у відсутність їхнього представник та у задоволення позовних вимогах відмовити з наступних підстав. Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 згідно з рішенням Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року, у відповідності до п. «б»ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»від 09.04.1992 № 2262, визнано за ним право на призначення та одержання пенсії за вислугу років та право отримання грошової допомоги в розмірі 25% щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби. 20.06.2006 року тим же судом було прийнято додаткове рішення, яким зобов'язано УМВС України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, оформити пенсійну справу і направити її до ГУ МВС України в Київській області та виплатити грошову допомогу у розмірі 25% щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби. При цьому, позивач, заявляючи вимогу про визнання неправомірною бездіяльності посадовців ГУ МВС області щодо не призначення та невиплати йому пенсії за вислугу років та одноразової грошової допомоги у розмірі 25% щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби, стягнення з ГУМВС області на його користь 5 592 грн. 51 коп. одноразової грошової допомоги, навмисно замовчує той факт, що вищевказане додаткове рішення Богуславського районного суду Київської області від 20.06.2006 було скасовано 26 грудня 2008 року ухвалою Апеляційного суду Київської області, яка набрала законної чинності з моменту її проголошення. Залишається незрозумілим той факт, з яких підстав позивач виходив при поданні до суду цього адміністративного позову, якщо сам працює суддею Богуславського районного суду Київської області та складав присягу судді перед президентом України, присягаючись «...дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади». На нашу думку, позивач своєю позовною заявою навмисно ввів суд в оману. Щодо стягнення з ГУМВС області на користь позивача 5 100 грн. за витрати на проведення судово-економічної експертизи, то відповідно до норм ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат у постанові суду або ухвалі згідно з вимогами ст. 94 КАС України. Щодо відшкодування моральної шкоди. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, позивач повинен наводити відповідні мотиви. У своєму позові ОСОБА_1 посилається тільки витяг з медичної карти амбулаторного хворого і в обґрунтування своїх позовних вимог не надає доказів дійсного заподіяння моральної шкоди, її розміру з боку ГУМВС області. Звертаємо увагу суду що, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику по спорам щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами), питання про стягнення такої шкоди розглядаються судами у випадках, коли право на її відшкодування передбачене спеціальним законодавством. Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»відшкодування моральної шкоди не передбачено. Чинним законодавством визначено, що моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків." Крім цього, пунктом 9 вказаної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягів страждань фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин тощо.

Представник відповідача в особі Пенсійного фонду України Головного управління у Київській області просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо включення до розрахунку вислуги років в органах МВС України періоду роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури України на посадах стажиста помічника прокурора та помічника прокурора, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у перерахунку пенсії на підставі висновку судово - економічної експертизи № 0230 від 25.05.2012, складеного експертом Київської незалежної судово - експертної установи Віхляєвим O.K. Так, предметом позовних вимог позивача є проведення Головним управлінням ПФУ у Київській області перерахунку пенсії з врахування перерахунку вислуги років в органах МВС України. Однак, судовим експертом проводиться економічна експертиза, яка не має жодного відношення до порядку обрахунку вислуги років для призначення пенсії за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»та обчислення основних та додаткових видів грошового забезпечення, з яких обраховується розмір пенсії, оскільки за загальним правилом під економічною діяльністю підприємств, установ, організацій розуміється процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Тобто, у даному випадку пенсія не відноситься до жодного виду економічної діяльності підприємства, установи, організації. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судову експертизу судова експертиза здійснюється за певною методикою, про що зазначається в акті судової експертизи. Порядок атестації методик визначений постановою КМУ № 595 від 02.07.2008 Про затвердження Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз. Виходячи із змісту висновку судово - економічної експертизи усі вищезазначені відомості щодо методики проведення судової експертизи, її реєстрації в установленому порядку у висновку експерта відсутні що унеможливлює прийняття судом обґрунтованого та законного рішення на підставі висновку судового експерта Віхляєва О.К . Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»та ст. 66 КАС України експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі. Тобто, у даному разі судовий експерт має володіти спеціальними знаннями з питань порядку обчислення вислуги років, які періоди служби в органах МВС мають бути зараховані до вислуги років в органах МВС, порядок визначення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які включаються до розрахунку суми пенсії. Як зазначено у п. 2 висновку експерта, та що підтверджується матеріалами пенсійної справи вислуга років позивача в органах МВС України станом на 01.08.2003 р. становить 13 р. 09 м. 09 дн., що дає право на встановлення надбавки за вислугу років не більше 30 % від окладів грошового забезпечення, конкретний розмір надбавки визначається безпосереднім керівником органу МВС а не органами ПФУ. Експертом до вислуги років в органах МВС, станом на 01.08.2003 в порушення постанови КМУ № 393 від 17.07. 1992 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей зараховано стаж роботи в органах прокуратури України на посадах помічника прокурора (стажиста) та помічника прокурора загальною тривалістю 05р. 06 міс. 27 дн., хоча за розрахунком вислуги років, складеним ГУ МВС України в Донецькій області стаж роботи в органах прокуратури позивача становить 04 р. 09 міс. 21 дн., отже, є незрозумілим звідки експертом стаж роботи в органах прокуратури позивача визначено 05 р. 06 міс. 27 дн. Так, п. 1 указаної постановою КМУ визначено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу; час роботи в державних органах, а прокуратура України є державним органом із спеціальним статусом, у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, про що у висновку експерта взагалі не зазначено, що дає підстави вважати висновок експерта необ'єктивним та проведеним з порушенням вимог ЗУ «Про судову експертизу». Тобто, час роботи в органах прокуратури, у відповідності до п. 1 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 міг би бути зарахований позивачу до вислуги років в органах МВС України за умови поновлення позивача на службі в органах МВС після звільнення з органів прокуратури, про що прямо казано у п. 1 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 р. Однак, всупереч Указу Президента України № 926 від 04.10.1996 розмір надбавки за вислугу років експерт визначає у розмірі 35 % від окладів грошового забезпечення, хоча відповідно до Указу Президента України № 926 від 04.10.1996 такий розмір встановлюється у разі наявності вислуги понад 15 років. Крім того, відповідно до ст. 56 ЗУ «Про прокуратуру»N 1789-ХІІ, від 05.11.1991 під поняттям прокурор»розуміється Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції. За матеріалами пенсійної справи, що також підтверджується висновком експерта, позивач працював на посаді стажиста помічника прокурора та помічником прокурора. Тобто, працюючи в органах прокуратури позивач не займав посад прокурора або слідчого прокуратури, що не дає права на зарахування вислуги років в органах МВС, навіть після звільнення з органів прокуратури та поновлення на службі в органах МВС України. Отже, на думку Головного управління, висновок експерта складено з порушенням норм матеріального права, та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, та є таким, що унеможливлює прийняття судом обґрунтованого та законного рішення, оскільки складений з очевидними порушеннями експертом ст. ст. 7, 9, 10, 12 Закону України «Про судову експертизу», ст. 66 КАС України, ст. 56 Закону України «Про прокуратуру», Указу Президента України від 04.10.1996 № 926, п. 1 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 р.

Представник відповідача в особі Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області в судове засідання не з'явився та подав до суду заяву, в якій вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та незаконними та підтримує раніше надані заперечення з повному обсязі. В зв'язку з тим, що УДСО при ГУМВС України в Донецькій області не має можливості забезпечити явку уповноваженого представника на судове засідання просять розглянути справу за їхньої відсутності.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 20.06.1980 року по 19.03.1994 року, і крім того з 20.10.1977 року по 29.10.1979 року проходив строкову військову службу, що підтверджується копією трудової позивача.

Загальний стаж служби військовослужбовця та служби в органах внутрішніх справ позивача становить 15 років 9 місяців 19 днів.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та строкової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей" для призначення пенсії за вислугу років зараховується час роботи в органах прокуратури, які працювали на посадах прокурорів, слідчих.

Із копії трудової книжки вбачається, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді помічника прокуратури Миронівського району з 31.03.1994 року по 26.10.1999 року, що становить 5 років 7 місяців 27 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року за ОСОБА_1 з 01.08.2003 року визнано право на призначення та одержання пенсії за вислугу років та право на отримання грошової допомоги у розмірі 25 % щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби у зв'язку з досягненням 45 річного віку, наявністю загального трудового стажу 29 років 11 місяців 5 днів, з яких - 21 рік 5 місяців 16 днів, що становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ та органах прокуратури.

Відповідно до п."б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9.04.1992 року з відповідними змінами, особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, мають загальний стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, мають право на пенсію за вислугу років.

Оскільки позивач має станом на 01.08.2003 року, тобто по досягненню 45-річного віку, загальний трудовий стаж 29 років 11 місяців 5 днів, з яких стаж служби військовослужбовця, в органах внутрішніх справ 15 років 9 місяців 19 днів та в органах прокуратури становить 5 років 7 місяців 27 днів, то у нього виникло право на одержання пенсії за вислугу років відповідно до вищевказаного Закону, незалежно від підстав та часу звільнення.

Крім того, відповідно до абзацу 2 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, звільненим з військової служби або органів внутрішніх справ через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 % щомісячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби, тобто в даному випадку позивач має право і на одержання грошової допомоги у вищевказаному розмірі.

Окрім того, вказаний висновок, який було зроблено рішенням Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року, підтверджено висновком № 0230 судово -економічної експертизи від 25.02.2012 року, згідно якого наявними в адміністративній справі матеріалами, нарахування та виплата грошової допомоги ОСОБА_1 на суму 5 592 грн. 51 коп., встановлене рішенням Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року, документально не підтверджена.

Тому суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача щодо вказаної виплати підлягають до задоволення і визнає неправомірною бездіяльність посадовців Головного Управління МВС України в Донецькій області, які не призначили та не виплатили ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 % щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби, у відповідності до вимог чинного законодавства України та рішення Богуславського районного суду Київської області 30.12.2004 року починаючи з 01.08.2003 року та стягує з Головного Управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 5592 грн. 51 коп., одноразової грошової допомоги за 21 календарний рік служби, перерахувавши кошти на ім'я ОСОБА_1 до Миронівського відділення № 3322 ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 320188, 3572124, р/р 373999011 на особовий рахунок НОМЕР_1.

Щодо позовних вимог позивача визнати неправомірною діяльність (бездіяльність) посадовців Головного Управління МВС їй в Донецькій області, які своєчасно не призначили та не виплачували йому пенсію за вислугу років у відповідності до вимог чинного законодавства України та рішення Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року за період з 01.08.2003 року по 01.01.2007 року, та в подальшому не вірно обчислили розмір його пенсії і тільки в червні 2008 року передали матеріали пенсійної справи з невірним розрахунком розміру пенсії для виплати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в зв'язку з чим в період з 01.08.2003 року по теперішній час отримує пенсію за вислугу років у значно заниженому розмірі, то вказані вимоги не підлягають до задоволення і суд в цій частині вимог позивачу відмовляє, оскільки вказане питання було вирішено рішенням Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року.

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління МВС України в Донецькій області щодо моральної шкоди, то суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Верховний суд України у пункті 5 Постанови Пленуму №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами від 25.05.2001) зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяної позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної) прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд вважає, що ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди відповідачем - Головним Управлінням МВС України в Донецькій області, тому в цій частині вимог суд позивачу відмовляє.

Щодо уточнених вимог позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, то суд вважає, що вони підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до пункту «б»статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»із змінами, внесеними згідно Закону №51-ІV від 04 липня 2002 року, право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.

За змістом зазначеної норми, з 04 липня 2002 року, незалежно від підстав та часу звільнення, правом на призначення пенсії за вислугу років користувалися перелічені в цій статті особи, які досягли на час звернення за призначенням пенсії 45-річного віку, мали загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Редакція пункту «б»ст. 12 зазначеного Закону була змінена Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців»від 04 квітня 2006 року №3591-ІV. Пункт «б»статті 12 Закону України № 2262-XII від 09 квітня 1992оку викладений в наступній редакції: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»- «д»статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

З огляду на зазначені норми закону, колишні військовослужбовці, які звернулися за нарахуванням пенсії за вислугу років, передбачену пунктом «б»статті 12 Закону України № 2262-XII, мали право на призначення такого виду пенсії, незалежно від часу звільнення зі служби в період з 06 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 року.

Враховуючи, що вперше позивач звернувся за призначенням пенсії за вислугу років у період з 06 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 року, 01 серпня 2003 року йому виповнилось 45 років та за наявності загального трудового стажу понад 25 років, з яких більше 21 календарних років становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ та в прокуратурі.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 43 вищевказаного Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому, для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- окладу за військове або спеціальне звання;

- процентної надбавки за вислугу років;

- додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян»та ст. 99 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»з 01 січня 2007 року до компетенції органів Пенсійного фонду було віднесено функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсії військовослужбовцям.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян»Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ,і Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків1 Чорнобильської катастрофи, Службі безпеки, Державній податковій адміністрації. Державному департаменту з питань виконання покарань та іншим органам, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", забезпечити проведенні інвентаризації пенсійних справ, виплатних та інших документів, необхідних для виконанні функцій з призначення і виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", передачу їх до 1 січня 2007 р. органам Пенсійного фонду України згідно з актами, складеними за формою, що затверджується органами, зазначений у цьому пункті, за погодженням з Пенсійним фондом України, та виплату пенсій до визначеного строку.

08.06.2008 року Управління фінансових ресурсів та економіки УМВС України в Донецькій області направило пенсійну справу ОСОБА_1 для подальшого пенсійного забезпечення за місцем проживання до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Київській області після чого його пенсійна справа була направлена до ГУ ПФУ в Київській області.

Право на призначення та одержання пенсії за вислугу років та право на отримання грошової допомоги у розмірі 25 % щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби у зв'язку з досягненням 45 річного віку, наявністю загального трудового стажу 29 років 11 місяців 5 днів, з яких: 21 рік 5 місяців 16 днів, що становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ та органах прокуратури, з 01.08.2003 року визнано рішенням Богуславського районного суду Київської області від 30.12.2004 року, яке набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб»призначення і виплата пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, Головне Управління Пенсійного фонду України у Київської області здійснює лише призначення (перерахунок) і виплату пенсії військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно із законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положенням вищенаведеної статті, обмежень розміру пенсії не встановлено, а вирішення цього питання віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.

Закон України «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», набув чинності з 01.01.2005 року, не має зворотної сили. Тобто вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, а саме до 01.01.2005 року, задоволенню не підлягають.

Щомісячні надбавки, що запроваджені Указами Президента України належить до додаткових видів грошового забезпечення і враховувались при нарахуванні особам, які отримували її при проходженні служби й звільненні після їх запровадження.

Щомісячна премія законодавством не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії військовослужбовцям, а тому підстави для їх включення в грошове забезпечення відсутні.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців»від 16.12.2004 року внесено зміни у Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Частину третю статті 63 Закону викладено в такій редакції: «Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону».

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» дозволено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству транспорту та зв'язку, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державному департаменту з питань виконання покарань і Управлінню державної охорони здійснювати у поточному році починаючи з 01 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

Граничні розміри премій, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання вказаної постанови Міністром оборони України 14.04.2007 року прийнято наказ № 175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України», яким з 01.04.2007 року встановлено граничні розміри премії, яка може бути виплачена військовослужбовцям у межах видатків на грошове забезпечення за 2007 рік.

Таким чином, у період з 01.04.2007 р. до закінчення поточного року на підставі зазначених постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 та наказу Міністра оборони України від 14.04.2007 року № 175 було тимчасово дозволено преміювати працюючих військовослужбовців.

Характер та умови цього преміювання свідчать про те, що вказана премія носить тимчасовий характер, та не є новим додатковим видом грошового забезпечення, а отже не дає підстав для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

З 01 січня 2006 року набула чинності нова редакція ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», відповідно до якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, з 01 січня 2006 року умови перерахунку пенсії відповідної категорії осіб змінились, зокрема, в якості таких умов визначено збільшення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб та введення для цих осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

За наведених обставин, правові підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням до 01 січня 2006 року зазначених надбавок відсутні.

Стосовно врахування 33,3% премії при призначенні пенсії позивачу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»в редакції, яка діяла до 01 січня 2005 року, та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» врахування премії при обчисленні розміру пенсії відповідної категорії військовослужбовців передбачено не було.

Закон України від 15 червня 2004 року «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набув чинності 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням премії за минулий час задоволенню не підлягають.

Згідно частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягли перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

На виконання зазначеної норми закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»від 07 листопада 2007 року №1294, якою змінено структуру грошового забезпечення військовослужбовців і яка набрала чинності 01 січня 2008 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно з частиною п'ятою пункту 5 якої, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 452 від 06 квітня 1998 року «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»( які діяли до 1 січня 2005 року ) передбачено, що призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.

По справі проведено судово-економічну експертизу. З висновку експерта № 0230 від 25.05.2012 р. вбачається, що розмір надбавки за вислугу років, який повинен бути взятий для вірного розрахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.08.2003 року складає 35 %.

Таким чином, за висновками експертизи, позивач не отримував виплат передбачених законодавством.

Позбавлення позивача встановлених премій і надбавок порушило право на отримання грошового забезпечення, що у свою чергу вплинуло на призначення позивачеві пенсії.

Згідно статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону, а не стягувати конкретні суми.

Виходячи з розміру грошового забезпечення розрахованого відповідно до висновку експертизи та виплатити позивачу різницю неоплаченої пенсії, тому суд вважає, що уточнені позовні вимоги до Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області задовольнити частково та визнати неправомірною бездіяльність посадовців Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які отримавши в червні 2008 року від Головного Управління МВС України в Донецькій області матеріали пенсійної справи з невірним обчисленням стажу вислуги років та розміру грошового забезпечення, своєчасно не перевірили правильність цих розрахунків та не звернулись до Головного Управління МВС України в Донецькій області з вимогою про здійснення вірного розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, а прийняли ці документи до виконання, що призвело до недоплати йому пенсії за період з 01.08.2003 року по теперішній час, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести донарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з такого розрахунку: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % за період з 01.08.2003 року по 31.12.2004 року; посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням -50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у виді щомісячної надбавки, надбавки за особливі умови служби, надбавки за безперервну службу, премії та виплатити 50 відсотків перерахованої пенсії з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року; посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням -50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у виді щомісячної надбавки, надбавки за особливі умови служби, надбавки за безперервну службу, премії та виплатити в розмірі 100 % перерахованої пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 01.12.2011 року - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням -50 грн., надбавка за вислугу років - 35 %, надбавка за особливі важливі завдання в розмірі 43,40 % та премія 19,40 %, перерахувавши кошти на його ім'я до Миронівського відділення ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 320188. код 23572124. р/р 373999011 на його рахунок НОМЕР_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, починаючи 01.12.2011 року здійснити донарахування пенсії за вислугу років, виплатити її та виплачувати її в подальшому щомісячно з урахуванням збільшення її розміру у відповідності до змін до чинного законодавства України. В решті уточнених позовних вимогах позивачу відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», рішенням Конституційного суду України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління МВС України в Донецькій області, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність посадовців Головного Управління МВС України в Донецькій області, які не призначили та не виплатили ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 % щомісячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби, у відповідності до вимог чинного законодавства України та рішення Богуславського районного суду Київської області 30.12.2004 року починаючи з 01.08.2003 року.

Стягнути з Головного Управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 5592 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 51 коп., одноразової грошової допомоги за 21 календарний рік служби, перерахувавши кошти на ім'я ОСОБА_1 до Миронівського відділення № 3322 ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 320188, 3572124, р/р 373999011 на особовий рахунок НОМЕР_1.

Стягнути Головного Управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової -економічної експертизи в розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) грн.

Визнати неправомірною бездіяльність посадовців Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які отримавши в червні 2008 року від Головного Управління МВС України в Донецькій області матеріали пенсійної справи з невірним обчисленням стажу вислуги років та розміру грошового забезпечення, своєчасно не перевірили правильність цих розрахунків та не звернулись до Головного Управління МВС України в Донецькій області з вимогою про здійснення вірного розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, а прийняли ці документи до виконання, що призвело до недоплати йому пенсії за період з 01.08.2003 року по теперішній час.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести донарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з такого розрахунку: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням -50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % за період з 01.08.2003 року по 31.12.2004 року; посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням - 50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у виді щомісячної надбавки, надбавки за особливі умови служби, надбавки за безперервну службу, премії та виплатити 50 відсотків перерахованої пенсії з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року; посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням -50 грн., надбавка за вислугу років - 35 % та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у виді щомісячної надбавки, надбавки за особливі умови служби, надбавки за безперервну службу, премії та виплатити в розмірі 100 % перерахованої пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2008 року по 01.12.2011 року - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням -50 грн., надбавка за вислугу років - 35 %, надбавка за особливі важливі завдання в розмірі 43,40 % та премія 19,40 %, перерахувавши кошти на його ім'я до Миронівського відділення ВАТ «Державний Ощадбанк України»МФО 320188. код 23572124. р/р 373999011 на його рахунок НОМЕР_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, починаючи 01.12.2011 року здійснити донарахування пенсії за вислугу років ОСОБА_1, виплатити її та виплачувати її в подальшому щомісячно з урахуванням збільшення її розміру у відповідності до змін до чинного законодавства України.

В решті уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протя гом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини тре тьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отри мання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можли вість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії поста нови суду.

Суддя І. І. Шевченкосудді