Постанова № 25535942, 06.08.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 2 " серпня 2012 р. Справа № 5021/712/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.,суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача -Станішевського І.С. (довіреність 14-386 від 23.04.2012р.)

відповідача -Шило О.В. (довіреність б/н від 20.06.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (вх. № 2321С/2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», м. Шостка (вх. № 2383 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 02.07.2012 р. по справі № 5021/712/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківнерегоремонт», м. Шостка

про стягнення 497145,55 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»32310,70 грн. інфляційних, 38736,27 грн. 3% річних, 200605,44 грн. пені, 225493,14 грн. 7% штрафу, що загалом складає 497145,55 грн.

У червні 2012 р. відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про зменшення розміру пені та штрафу на 90%, у зв*язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача та погіршення його діяльності із-за відсутності коштів.

Рішенням господарського суду Сумської області від 02.07.2012 р. по справі №5021/712/12 (суддя Зайцева І.В.) клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 90 % задоволено частково, зменшено розмір пені та штрафу на 60%, позов задовольнити частково, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 241486,40 грн. заборгованості (в т.ч. 32310,70 грн. інфляції, 38736,27 грн. 3 % річних, 80242,17 грн. пені, 90197,26 грн. 7 % штрафу) відповідно до договору № 14/2246/11 від 30.09.2011р. на купівлю-продаж природного газу, укладеного між сторонами даного спору, а також 9942,91 грн. судового збору, в стягненні 120363,27 грн. пені та 135295,88 грн. 7 % - відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням суду в частині зменшення пені та 7% штрафу не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 02.07.2012 р. по справі № 5021/712/12 в частині зменшення пені та 7% штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду в частині стягнення 60% пені та штрафу, та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 02.07.2012 р. по справі № 5021/712/12 в частині стягнення пені у розмірі 60% та 60% штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити на 90% розмір пені та штрафу.

Сторони відзивів на апеляційні скарги не надали, в судовому засіданні апеляційного суду підтримали вимоги своїх апеляційних скарг.

Враховуючи звернення до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на рішення господарського суду Сумської області від 02.07.2012р. позивача та відповідача, колегія суддів вважає за необхідне об'єднати розгляд вказаних апеляційних скарг в одне спільне апеляційне провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" було укладено договір № 14/2246/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати відповідачеві у четвертому кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для власних потреб, а відповідач будучи кінцевим споживачем зобов'язувався прийняти та оплатити природний газ в обсязі та на умовах передбачених таким договором.

Згідно п. 2.1. договору, укладеного між сторонами даного спору, та згідно з актом приймання-передачі від 31.10.2011р. позивач поставив відповідачеві, а відповідач прийняв природний газ на суму 9342330,60 грн.

Відповідно до п. 6.1. даного договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 (п'ять) днів до початку здійснення поставки. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується відповідачем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач сплатив вказану суму основної заборгованості, але допустив прострочення платежів у кількості від 1 до 77 днів за листопад 2011р. -квітень 2011р., в т.ч. більше ніж на 30 днів у грудні 2011р. в сумі 3221330,60 грн.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, зокрема, за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язків щодо оплати за поставлений природний газ, покладених на нього договором № 14/2246/11 від 30.09.2011р., у зв'язку з чим відповідно до поданого ним розрахунку відповідачу було нараховано 32310,70 грн. інфляції, 38736,27 грн. 3 % річних, 200605,44 грн. пені, 225493,14 грн. 7 % штрафу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 32310,70 грн. інфляційних збитків та 38736,27 грн. 3% річних, а також часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 60%, з огляду на наступне.

Статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускаються.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2. ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.2. договору, укладеного між сторонами даного спору, у разі невиконання відповідачем умов п. 6.1. такого договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу крім суми заборгованості пеню у розмір подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

В обґрунтування клопотання про зменшення пені та штрафу на 90%, відповідач зазначив, що у зв'язку із значною дебіторською заборгованістю, стягнення таких штрафних санкцій призведе до погіршення теплопостачання споживачів в м. Шостка, оскільки він є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води, згідно рішення виконкому Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006р. На даний час споживачі теплової та електричної енергії мають заборгованість перед відповідачем в сумі 39297457,77 грн. Крім того, як зазначає відповідач, порушення основних зобов*язань по договору не носить грубий та системний характер, оскільки відповідач частинами, по мірі надходження грошових коштів, розраховувався за спожитий природний газ. Сума штрафних санкцій, яку просить стягнути позивач, є надмірно великою для відповідача, та створює для нього значні збитки.

Відповідно до ч. 1. ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пункт 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як зазначено вище, відповідач є теплопостачальною організацією, отже його безперебійна діяльність є стратегічно важливою для міста. У складі споживачів теплової енергії населення складає 82%, бюджетні організації 15%, а госпрозрахункові підприємства складають лише 3%. На даний час споживачі теплової та електричної енергії мають заборгованість перед відповідачем у сумі 39297457,77 грн. Крім того, заборгованість за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з централізованого теплопостачання, що надана населенню підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Шосткинським підприємством "Харківенергоремонт"становить 18000259 грн. Таким чином, однією з причин несвоєчасного розрахунку -невідшкодування різниці між тарифами та собівартістю на теплову енергію для населення. Крім того, нараховані санкції є значними в порівнянні із завданими позивачу збитками.

Тому, господарський суд обґрунтовано та правомірно задовольнив клопотання відповідача та зменшив розмір пені та штрафу на 60 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення»від 23.03.2012 № 6, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на це, господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Сумської області від 02.07.2012р. по справі № 5021/712/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 02.07.2012р. по справі №5021/712/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 3.08.2012 р.

Головуючий суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шутенко І.А.