Вирок № 25518262, 01.08.2012, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 708/820/2012 Провадження № 1/708/68/2012 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2012 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Амаровича В. П.,

при секретарі - Ковач М.Ф.,

з участю обвинувача - прокурора Машкаринець Т.М., захисника підсудного - адвоката Маріаша М.І.,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, українця, громадянина України, укладальника деревини ТОВ «Самвер», раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 129 ч. 1, 162 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

30 травня 2012 року біля 01.00 год. ОСОБА_3 умисно, незаконно, на грунті особистих неприязних відносин, з метою погрози вбивством, вибивши вхідні двері, проник у будинок АДРЕСА_2, у якому проживає ОСОБА_2, зайшов у спальну кімнату і, погрожуючи вбивством, почав наносити потерпілому ОСОБА_2 удари дерев»яною скалкою по голові та руках, що давало потерпілому реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози. У результаті нанесення ОСОБА_3 ударів ОСОБА_2 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: «Забійної рани лівої надбрівної дуги. Садна правої гомілки. Навколо орбітної гематоми правого ока», які згідно висновку експерта № 464 від 18 червня 2012 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров»я чи незначної втарти працездатності.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що у 2006 році на протязі трьох місяців працював у подружжя ОСОБА_2 на будівництві будинку. За роботу йому платили по 30 грн. на день і пригощали обідами та кавою. ОСОБА_4 сказала йому, що погано живе зі своїм чоловіком, він її б»є, а тому хоче з ним розлучитись. Вона також хотіла познайомити його зі своєю сусідкою ОСОБА_8, щоб вони зустрічалися і у майбутньому можливо одружилися. Однак він був закоханий у ОСОБА_4, тому не хотів зустрічатися ні з ким іншим. Минулого року, коли ОСОБА_4 працювала в Управлінні Пенсійного фонду, він приходив до неї на роботу і просив її розлучитись з чоловіком і зустрічатися з ним. Декілька днів по тому до нього додому приходили батьки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які просили його залишити їх доньку у спокої. 29 травня 2012 року він, повернувшись близько півночі з роботи, вирішив піти до ОСОБА_2, щоб з ним поговорити. Також він взяв з собою дерев»яну скалку, щоб у разі чого налякати його. До будинку ОСОБА_2 він приїхав на велосипеді, який залишив біля паркану. Підійшовши до дверей, він подзвонив у дзвінок, однак ніхто не виходив. Тоді він один раз ударив ногою у двері, і такі відчинилися. Зайшовши у будинок він побачив, що у коридорі та на кухні нікого не має. Світло він не вмикав, а підсвічував собі ліхтариком, який приніс з собою. Після цього він піднявся на другий поверх і зайшов у першу кімнату, де на ліжку спав син подружжя ОСОБА_2. Він одразу ж вийшов у коридор і пішов у наступну кімнату, де побачив ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їх другого сина, які спали на ліжку. У цей момент він щось вигукнув, від чого ОСОБА_2 прокинувся, і два рази вдарив потерпілого дерев»яною скалкою по голові та руках. ОСОБА_2 відразу ж встав з ліжка і штовхнув його від себе. Син ОСОБА_2 у цей час почав голосно кричати, тому він вирішив утекти. Однак у коридорі він заплутався і загубив ліхтарик та дерев»яну скалку. Вибігши на вулицю, він сів на велосипед і поїхав додому. Просить суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні цивільний позов не заявив, оскільки такий має намір подавати у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України обмежується визнавальними показами підсудного, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 129 КК України - як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози та за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи.

Вина підсудного у вказаних злочинах доведена повністю, чого він сам не заперечує.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудний ОСОБА_3 вчинив злочини невеликої тяжкості.

Як особа ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудному, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не знаходить.

При призначенні покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів згідно ч. 1 ст. 70 КК України суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливі без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, тобто звільненням від відбування покарання з випробуванням, якщо він не вчинить нового злочину протягом одного року іспитового строку.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Питання про речові докази та судові витрати вирішуватимуться в порядку ст. 81 та ст. 93 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, с у д, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 129 ч. 1, 162 ч. 1 КК України і призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 129 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 162 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Речові докази, а саме: ліхтарик та дерев»яну скалку, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області - знищити; черевики, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 - такому повернути.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати:

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, банк одержувача ГУДКСУ в Закарпатській області, рахунок 31256272210434, МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144, свід.плат. ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, призначення платежу «За експертизу № 19 від 08.06.2012 року» у розмірі 235 (двісті тридцять п»ять) грн. 20 коп.;

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, банк одержувача ГУДКСУ в Закарпатській області, рахунок 31256272210434, МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144, свід.плат. ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, призначення платежу «За експертизу № 20 від 08.06.2012 року» у розмірі 235 (двісті тридцять п»ять) грн. 20 коп.;

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, банк одержувача ГУДКСУ в Закарпатській області, рахунок 31256272210434, МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144, свід.плат. ПДВ 100347784, ІПН 255751407015, призначення платежу «За експертизу № 21 від 11.06.2012 року» у розмірі 235 (двісті тридцять п»ять) грн. 20 коп.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписка про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: Амарович В. П.