Ухвала суду № 25516079, 02.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2012 р. м. Київ К-14793/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Муравйов О.В., Приходько І.В.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромцентр-інвест" (далі -Товариство)

на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2010

у справі № 16/29-08

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі -ДПІ)

за участю прокуратури м. Києва,

про визнання протиправними дій та недійсними податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -не з'явились,

відповідача -Сиротної О.Б.,

Генеральної прокуратури України -Турлової Ю.А.,

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними дій ДПІ з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства та зі складання акта від 30.09.2008 № 10405/23-02/34879036 за наслідками цієї перевірки, а також про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.10.2008 № 0003762302/0 та № 0003752302/0.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2010, у позові відмовлено. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з відсутності у позивача на час проведення перевірки будь-яких первинних документів на обґрунтування правильності формування даних податкового обліку, тоді як податковим органом було дотримано законодавчі вимоги під час проведення спірної перевірки.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати прийняті у справі судові акти та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу -без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників провадження, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 31.06.2007, оформлену актом від 30.09.2008 № 10405/23-02/34879036. Підставою для цієї перевірки став факт ненадання Товариством пояснень з документальним підтвердженням з питань, порушених у запиті податкового органу від 14.08.2008 № 17014/10/23-1109 (який було особисто отримано керівником Товариства Ювченком О.М.), а також незнаходження Товариства за місцем реєстрації, що підтверджується актом ДПІ від 04.09.2008 № 3805/23-0211. В названому акті перевірки зафіксовано відсутність у позивача будь-яких бухгалтерських та податкових первинних документів на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат Товариства витрат у сумі 3 418 957 грн., а також податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у сумі 682 194 грн. Наведені обставини стали підставою для донарахування Товариству податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 709 478 грн. (у тому числі 854 739 грн. за основним платежем та 854 739 грн. за штрафними санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2008 № 0003752302/0, а також податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 023 291 грн. (у тому числі 682 194 грн. за основним платежем та 341 097 грн. за штрафними санкціями) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2008 № 0003762302/0.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З наведених законодавчих положень випливає, що відсутність на момент здійснення перевірки контролюючим органом податкових накладних, які підтверджують правомірність віднесення певних сум до податкового кредиту, є підставою для висновку про неправомірність віднесення платником понесених витрат зі сплати ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, про обґрунтованість рішення податкової інспекції про притягнення платника до відповідальності за порушення правил оподаткування. При цьому подальше подання податкових накладних під час розгляду справи у суді не може вважатися підставою для спростування такого висновку, а відтак не може братися до уваги судом.

Що ж стосується порядку формування валових витрат, то за змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

А відтак суди, встановивши непідтвердженість валових витрат Товариства переліченими у цій нормі Закону документами, обґрунтовано погодилися з правомірністю донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток з причин завищення валових витрат.

Посилання скаржника на порушення підстав та порядку проведення спірної перевірки не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України, оскільки, по-перше, під час вирішення даного спору судами за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів та оцінки доводів сторін не було виявлено відповідних порушень з боку ДПІ. А по-друге, підставою для скасування податкових повідомлень-рішень судом можуть бути лише такі процедурні правопорушення, які призвели або могли призвести до прийняття неправомірного рішення відносно платника.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, позивач знав про проведення відносно нього перевірки та протягом тривалого часу не здійснював жодних заходів щодо сприяння податковому органу в установлені фактичних обставин, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків.

З урахуванням викладеного підстави для скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити ДПІ її правонаступником -державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва її правонаступником - державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби.

2. Касаційну товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромцентр-інвест" залишити без задоволення.

3. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2010 у справі № 16/29-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:О.В. Муравйов І.В. Приходько

Суддя М.І. Костенко