Постанова № 25514, 15.06.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

15.06.06 Справа № 2/350-27/174

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Духа Я.В.

Зданкевича З.І.

розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Миколаївському районі Львівської області № 460 від 25.07.2005 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2005 р.

у справі № 2/350-27/174

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Миколаївському районі Львівської області, м.Миколаїв Львівської обл.

до ВАТ „Новороздільський завод складних мінеральних добрив”, м.Новий Розділ Миколаївського р-ну Львівської обл.

про стягнення 24 987, 77 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Музика М.В. (начальник юридичного відділу управління, довіреність № 22-1 від 23.01.2006 р. в матеріалах справи);

від відповідача –Сохан М.П. (провідний інженер комерційного відділу, довіреність № 01-05 від 26.01.2006 р. в матеріалах справи)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу сторони відмовилися.

У судовому засіданні 29.05.2006 р. оголошувалася перерва до 15.06.2006 р. для підготовки вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2005 р. у справі № 2/350-27/174 (суддя Судова-Хомюк Н.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що розмір заборгованості по страхових внесках до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виник до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ „Новороздільський завод складних мінеральних добрив”, а тому позивач з урахуванням Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” набув статусу конкурсного кредитора з усіма правами й обов”язками, які передбачені чинним законодавством. Таким чином, мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов”язаннями та зобов”язаннями щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли в зв”язку з відмовою боржника від виконання зобов”язань у порядку, передбаченому ч.10 ст.10 вказаного закону.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення з наступних підстав: в даному місце має місце поточна заборгованість відповідача, що підтверджується розрахунковою відомістю за 2003 рік; відповідно до п.2 ч.2 ст.45 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” роботодавець як страхувальник зобов”язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, що не зроблено відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Миколаївському районі Львівської області слід задоволити повністю, рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2005 р. у справі № 2/350-27/174 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон № 1105-ХІУ) роботодавець як страхувальник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з п.5.1. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 р. N 12, невнесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2005 року, недоїмка відповідача до Фонду становить 24 987, 77 грн.

Недоїмка виникла у І кварталі 2005 року при виплаті заробітної плати, оскільки згідно з ч.2 ст.49 Закону № 1105-ХІУ платники страхових внесків (в даному випадку –відповідач) одночасно із запитом коштів на оплату праці надають установі банку платіжні доручення на перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, без яких кошти на оплату праці не видаються. Вказане спростовує доводи апелянта про те, що недоїмка підлягає списанню, бо стосується заборгованості із виплати заробітної плати, тобто має місце поточна заборгованість.

Як прослідковується з матеріалів справи, станом на 01.01.2004 р. відповідач не мав недоїмки зі сплати страхових внесків, що підтверджується розрахунковою відомістю за 2003 рік. Тому, на думку колегії суддів, застосування судом першої інстанції положень ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. № 2243-ХП з наступними змінами та доповненнями є безпідставним і необгрунтованим.

Оскільки відповідач не подав суду доказів погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, то позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що доводи скаржника документально обгрунтовані, базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Миколаївському районі Львівської області задоволити повністю.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2005 р. у справі № 2/350-27/174 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Стягнути з ВАТ „Новороздільський завод складних мінеральних добрив” (81652, Львівська обл., Миколаївський р-н, м.Новий Розділ, вул.Гірнича, 2; р/р 2600800601385 в Укрсімбанку м.Львова, МФО 325718, код ЄДРПОУ 31638889) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Миколаївському районі Львівської області (81600, Львівська обл., м.Миколаїв, бул.Проектний, 3; р/р 37176400900331, одержувач –ВДК в Миколаївському районі Львівської області, банк одержувача –УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 29949770) 24 987, 77 грн.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та перегляд справи в суду апеляційної інстанції покласти на відповідача.

Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Я.В.Дух

Суддя З.І.Зданкевич