Постанова № 25513810, 31.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/4898/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. за участю: представника позивача представника відповідача Глущенко О.О. Гусарова В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн Україна Груп" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення №0001031502

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн Україна Груп» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001031502 від 20 квітня 2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року було відкрито провадження по справі та справа була призначена до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

За результатами камеральної перевірки 04 квітня 2012 року складено акт ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська №236/15-2/34409637, в якому вказано, що в порушення пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ Податкового кодексу України підприємством допущена затримка сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по ПДВ. Відповідальність за порушення сплати (перерахування) податків протягом граничних строків передбачено пунктом 126.1 статті 126 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 04.04.2012р. №236/15-2/34409637 підприємством в порядку п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України були надані заперечення до акту перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ «Юнігрейн Україна Груп» від 04 квітня 2012 року.

17 квітня 2012 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська підприємству була надана відповідь на заперечення до акту камеральної перевірки, згідно якої заперечення було залишено без задоволення.

За результатами перевірки від 04.04.2012р. №236/15-2/34409637 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення - рішення №0001031502 щодо зобов'язання сплатити штраф у розмірі 119 206,14грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення - рішення незаконним та необґрунтованим, а відтак таким, що підлягає скасуванню.

У судове засідання з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на письмові заперечення від 21.05.2012р., в яких зазначив наступне.

Згідно пункту 47.1. статті 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Крім того, відповідно пункту 110.1 статті 110 Кодексу, платники податків, податкові агенти їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підприємство ТОВ „Юнігрейн Україна Груп" до податкового органу 21.03.2011 року

самостійно надало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленою помилою за січень 2011року від 21.03.2011р. № 9001517923, в якому у рядку 8.1 вказало суму, яка підлягала сплаті до бюджету у розмірі 1 193 437,00грн.

Згідно пункту 50.1 платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті повинен надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Але, в порушення пункту 50.1 статті 50 Кодексу підприємством ТОВ «Юнігрейн Україна Груп» на момент подання уточнюючого розрахунку, а саме 21.03.2011 року не сплачено суму з податку на додану вартість, визначену самостійно платником згідно зазначеного податкового звіту.

Крім того, ТОВ „Юнігрейн Україна Груп" 22.03.11р. надіслано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявлених помилок за січень 2011 року № 901578142, яким у рядку 8.2 зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету у розмірі 1 193 437,00грн., згідно уточнюючого розрахунку від 21.03.11р.

Тобто, сума боргу погашена після надання уточнюючого розрахунку, в результаті

чого вчинено затримку сплати самостійно нарахованої суми податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку від 21.03.11р.

враховуючи викладене, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська вважає заявлений адміністративний позов безпідставним та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія акту від 04.04.2012р. за №236/15-2/34409637; копія розрахунку штрафної санкції з ПДВ; копія податкового повідомлення - рішення від 20.04.2012р. за №0001031502; копія письмових заперечень від 09.04.2012р.; копія відповіді на заперечення від 17.04.2012р.; копія податкової вимоги від 20.10.2011р. №1267; копія податкової декларації з ПДВ за січень 2011р.; копія уточнюючого розрахунку за березень 2011р.; копія службової записки від 21.03.2011р.; копія уточнюючого розрахунку за лютий 2011р.; копія довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 26.01.2012р.; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011р.; копія довідки щодо залишку суми від`ємного значення попередніх податкових періодів за січень 2011р.; копія уточнюючого розрахунку за лютий 2011р.; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Підприємством ТОВ „Юнігрейн Україна Груп" до податкового органу 21.03.2011 року самостійно надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками за січень 2011року від 21.03.2011р. № 9001517923 в якому у рядку 8.1 вказано сума, яка підлягала сплаті до бюджету у розмірі 1 193 437,00грн.

Крім того, ТОВ «Юнігрейн Україна Груп» 22.03.11р. надіслано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленою помилкою за січень 2011 року № 901578142, яким у рядку 8.2 зменшено суму, яка підлягала сплаті до бюджету у розмірі 1 193 437,00грн., згідно уточнюючого розрахунку від 21.03.11р.

Тобто, сума боргу не була погашена позивачем до надання уточнюючого розрахунку в результаті чого вчинено затримку сплати самостійно нарахованої суми податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку від 21.03.11р.

20 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська була винесена податкова вимога за №1267, відповідно до якої станом на 20 жовтня 2011 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 5 449,80грн.

При цьому, позивач зазначає, що винесення вищезазначеної податкової вимоги свідчить про відсутність суми боргу за вказаний у позовній заяві період, але судом не береться до уваги зазначене твердження, оскільки винесення даної податкової вимоги свідчить про інший перевіряємий період та не має відношення до суми заборгованості за податковим повідомленням - рішенням від 20.04.2012р. №0001031502.

04 квітня 2012 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість, в результаті якої було складено акт від 04.04.2012р. за №236/15-2/33409637, в якому було зазначено наступне порушення: п.50.1 статті 50 розділу ІІ Податкового кодексу України порушення строків сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 192 061, 35грн.

Вищезазначений акт перевірки був підписаний бухгалтером та директором підприємства, з відміткою про незгоду з результатами перевірки.

20 квітня 2012 року податковим органом на підставі акту перевірки від 04.04.2012р. за №236/15-2/33409637 було винесено податкове повідомлення-рішення за №0001031502 на суму 119 206,14грн.

09 квітня 2012 року на адресу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська були надані письмові заперечення до акту від 04.04.2012р. за №236/15-2/33409637 камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ «Юнігрейн Україна Груп».

17 квітня 2012 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська товариству з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн Україна Груп» була надана відповідь на заперечення до акту камеральної перевірки.

Правовідносини сторін щодо сплати податків і зборів регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. за № 254к/96-ВР, Закону України від 21.12.2000р. № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення зазначених правовідносин, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755- VI а також Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008р. №309-VI.

Відповідно до ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. З урахуванням того факту, що за даним адміністративним позовом правовідносини сторін виникли ще до набрання чинності Податковим кодексом України та зважаючи на звернення позивача з позовом до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, суд приходить до висновку, що не виключається застосування до даних правовідносин як законодавства, яке було чинне на час виникнення спору, так і законодавства, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише до повноважень позивача, оскільки, відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинної на момент виникнення правовідносин по цій справі), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок, встановлений законами України, мають право застосовувати до платників фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України від 21.12.2000р. № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (чинного на момент виникнення правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Також, у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону №2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 зобов`язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Слід зазначити, що згідно пункту 50.1 платник податків, який самостійно виявляє

факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Але, в порушення пункту 50.1 статті 50 Кодексу підприємством ТОВ «Юнігрейн

Україна Груп» на момент подання уточнюючого розрахунку, а саме 21.03.2011 року не сплачено суму з податку на додану вартість, визначену самостійно платником згідно зазначеного податкового звіту, як не сплачено і штраф у визначеному чинним Податковим кодексом України розмірі.

При несплаті зобов`язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 ПК України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до п.126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання , - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання , - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Також, суд звертає увагу на те, що у відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011р. №2198/11/13-11 із 06.08.2011р. підрозділ 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» доповнено зокрема пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, оскільки зазначене порушення щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість не пов'язане з обчисленням податкових зобов'язань, то до вказаного порушення не застосовуються норми пункту 7 підрозділу 10 перехідних положень Кодексу.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Як передбачено пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1490/20228 податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Відповідно до п.1 Розділу III зазначеного вище Порядку декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Відповідно до п.2 Розділу III зазначеного вище Порядку визначаються способи подання декларації платником податку до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, та вказується, що декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.22 зазначеного вище Порядку податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Відповідно до п.23 зазначеного вище Порядку відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

У відповідності до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обов'язковість рішення суду.

В матеріалах справи міститься постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року по справі №2а/0470/2118/12 за адміністративним позовом прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн Україна Груп» про стягнення заборгованості, якою в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Позивач надав вищезазначену постанову у якості доказу, зі змісту якої вбачається, що сума податкового боргу, вказана в податковій вимозі в розмірі 5 449,80грн. виникла внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст.101 Податкового кодексу України підлягає списанню.

З приводу вищезазначеної постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року по справі №2а/0470/2118/12, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обов'язковість рішення суду.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Факт помилкового зазначення суми боргу в податковій вимозі окремо судом не досліджувався при розгляді адміністративної справи №2а/0470/2118/12, а відтак не може бути беззаперечним доказом в розгляді даної адміністративної справи щодо відсутності заборгованості та штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 70 КАС України визначається належність і допустимість доказів та зазначається, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, а також, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності зі ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 КАС України зазначається, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, судом не приймаються у якості беззаперечного доказу посилання позивача на встановлення факту форс-мажорних обставин щодо складання податкової вимоги та зазначення в ній помилкової суми боргу у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року по справі №2а/0470/2118/12, оскільки на момент розгляду зазначеної справи позивачем не надано будь-яких належних доказів в розумінні ст.70 КАС України набрання зазначеною постановою законної сили, що унеможливлює застосування зазначеного рішення суду в сенсі ст.72 КАС України.

Також суд зазначає, що, згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України, з матеріалів справи вбачається та у судових засіданнях встановлено, що зазначені вище дії суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському м. Дніпропетровська є прийнятими з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення зазначених дій та прийняття оскаржуваного рішення; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасно.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має також право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як вбачається з викладеного вище, відповідачем - суб'єктом владних повноважень були доведені як законний та обґрунтований характер вчинених дій, так і наявність законних підстав про винесення податкового повідомлення - рішення №0001031502 від 20 квітня 2012 року.

За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн Україна Груп» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001031502 від 20 квітня 2012 року не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до платіжного доручення від 25.04.2012 року №5481 товариством з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн Україна Груп» було сплачено судовий збір у розмірі 1 192,06грн. (одна тисяча сто дев'яносто дві)грн.06коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн Україна Груп» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001031502 від 20 квітня 2012 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 1 192,06грн. (одна тисяча сто дев'яносто дві)грн.06коп., сплаченого позивачем відповідно до платіжного доручення від 25.04.2012 року №5481.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн Україна Груп» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001031502 від 20 квітня 2012 року - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 липня 2012 року

Суддя Є.О. Жукова