Постанова № 25504591, 01.08.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

01.08.12 Справа № 5015/2475/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого -судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.

Юрченко Я.О.

При секретарі: Шумейко В.А.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(м. Київ) за № 48124-11-б/б від 16.07.2012р. (вх. № 1390 від 24.07.2012 р.),

на ухвалу господарського суду Львівської області від 07 липня 2012 року

у справі № 5015/2475/12 (суддя О.Ю.Бортник)

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Віктар", с. Бережани, Пустомитівського району, Львівської області,

До відповідача: Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк", м. Київ,

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління юстиції у Львівській області, м. Львів,

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Київ,

Про: визнання виконавчого напису № 2708 від 17.05.2012р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

За участю представників:

Від апелянта/відповідача: Дзюбка М.П. -п/к за довіреністю № 75/12 від 17.01.2012 р.,

Від позивача: не прибув,

Від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не прибув,

Від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не прибув.

Представнику апелянта/відповідача роз'яснено права та обов'язки сторін, які визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів -не надходило.

Представником апелянта/відповідача подано письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 24.07.2012р., дану справу передано на розгляд колегії суддів, у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Давид Л.Л., судді Юрченко Я.О.

За клопотанням Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк", Львівським апеляційним господарським судом 25.07.2012р. відновлено строк для подання апеляційної скарги, ухвалою від 25.07.2012 року прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»за № 48124-11-б/б від 16.07.2012р. на ухвалу господарського суду Львівської області від 07 липня 2012 року у справі № 5015/2475/12 (суддя О.Ю.Бортник) до провадження та розгляд справи призначено на 01.08.2012 року. Про день, час та місце розгляду даної справи сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази -оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи).

Через канцелярію суду від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, 01.08.2012р. за вх. № 4929 подано відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк», просить розглядати справу за відсутності його представника.

Представник апелянта/відповідача прибув, просить суд розглядати справу без участі представників позивача та третіх осіб-1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторони відповідача, так як вважає, що сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, і їх неприбуття не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті у строки встановлені ч. 2 ст. 102 ГПК України. Доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, пояснив, що виконавчий напис був вчинений тільки із одного виду заборгованості, а саме: основного кредитного боргу «тіла кредиту»за п'ятьма кредитними договорами, що не складає труднощів в обрахуванні розміру кредитного боргу, що Банком, в даному випадку, ні пені, ні інші санкції на основну суму заборгованості за кредитом не нараховувалися і вони не є предметом спору, що спірна ухвала місцевого суду суперечить приписам постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9, постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», оскільки не обґрунтовано належними доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, просить ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2012р. про забезпечення позову скасувати, вимоги заявника викладені у клопотанні ТзОВ «Компанія «Віктар»про вжиття заходів до забезпечення позову визнати такими, що задоволенню не підлягають.

Представник позивача не прибув, відзиву на апеляційну скаргу не подав, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано позивачем 27.07.2012 р. за № 6213009 (оригінал повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи).

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не прибув, був належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано ним 27.07.2012 р. за № 6213025 (оригінал повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи).

Представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не прибув, через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк», просить розглядати даний спір без участі представника, вимоги апеляційної скарги підтримує.

Колегія суддів, оглянувши та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, розглядати справу № 5015/2475/12 відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України, за відсутності представників позивача, третьої особи-1 та 2, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, виходячи з наступного.

Сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи (докази в матеріалах справи).

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Статтею 28 ГПК України (в редакції Закону України № 2453-УІ від 07.07.2010р.) визначено коло представників, які можуть представляти інтереси сторони (юридичної особи) в суді.

Так, частинами 2 та 3 ст. 28 ГПК України встановлено, що крім керівників підприємств та організацій, інтереси юридичної особи можуть представляти інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, а також, згідно із частиною 6 цієї статті, адвокати.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, для забезпечення права надання правової допомоги при вирішенні справ у судах діє адвокатура.

Разом з тим, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників позивача, третьої особи-1, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та третьої особи-2, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Нявка вищевказаних представників сторін, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5015/2475/12.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено колегією суддів, ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2012р. у справі № 5015/2475/12 (суддя О.Ю.Бортник) вжито заходів до забезпечення позову у справі № 5015/2475/12 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 2708, виданого 17.05.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на: 1) об'єкт незавершеного будівництва готовністю 59 % (цех розливу води Б-4), розташований в с. Бережани, Пустомитівського району, Львівської області, РПВН 21868602; 2) об'єкт незавершеного будівництва готовністю 97 % (цех розливу води А-4), розташований в с. Бережани, Пустомитівського району, Львівської області, РПВН 21591208; 3) земельну ділянку площею 0,3288 га, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Бережани, кадастровий номер 4623688200:02:001:0146, цільове призначення земельної ділянки -розлив мінеральної води та обслуговування офісного приміщення, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар", для задоволення вимог Приватного акціонерного товариства "Альфа-Банк" в розмірі 9908104,01 грн., до вирішення справи № 5015/2475/12.

Не погоджуючись з даною ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2012р., апелянт/відповідач: ПАТ «Альфа-Банк»звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, вимоги заявника викладені у клопотанні ТзОВ «Компанія «Віктар»про вжиття заходів до забезпечення позову визнати такими, що не підлягають задоволенню.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального та матеріального права, а саме: задовольняючи клопотання заявника про забезпечення позову, місцевим судом порушено норми процесуального права, оскільки суд не з'ясував обставини, які мають значення по справі, застосував заходи забезпечення позову, які не можна визнати співрозмірними заявленим позовним вимогам, не зазначив мотивів про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, не врахував збалансованості інтересів сторін, зокрема, інтересів ПАТ «Альфа-Банк»як стягувача «тіла кредиту».

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»слід задовольнити, ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2012р. по справі № 5015/2475/12 скасувати, вимоги заявника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віктар»викладені у клопотанні від 06.07.2012р. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 5015/2475/12 такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги у даній справі враховано правові позиції викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», чинних Інформаційних листах ВГС України.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду, як гарантія реального виконання рішення суду.

Як випливає із п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р., особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Колегією суддів встановлено, що 18.06.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Віктар»(м. Бережани) подано позовну заяву до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(м. Київ), третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління юстиції у Львівській області (м. Львів), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (м. Київ) про визнання виконавчого напису № 2708 від 17.05.2012р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою місцевого господарського суду від 20.06.2012р. прийнято зазначену позовну заяву до провадження та присвоєно номер справи 5015/2475/12.

У процесі розгляду справи № 5015/2475/12, ТзОВ «Компанія «Віктар»(надалі - Позивачем), подано клопотання від 06.07.2012 р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою місцевого суду від 07.07.2012р. вжито заходів до забезпечення позову у справі № 5015/2475/12 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 2708, виданого 17.05.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на: 1) об'єкт незавершеного будівництва готовністю 59 % (цех розливу води Б-4), розташований в с. Бережани, Пустомитівського району, Львівської області, РПВН 21868602; 2) об'єкт незавершеного будівництва готовністю 97 % (цех розливу води А-4), розташований в с. Бережани, Пустомитівського району, Львівської області, РПВН 21591208; 3) земельну ділянку площею 0,3288 га, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Бережани, кадастровий номер 4623688200:02:001:0146, цільове призначення земельної ділянки -розлив мінеральної води та обслуговування офісного приміщення, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Віктар", для задоволення вимог Приватного акціонерного товариства "Альфа-Банк" в розмірі 9908104,01 грн., до вирішення справи № 5015/2475/12.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ «Альфа-Банк»правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк»(м. Київ) та ТзОВ «Компанія «Віктар»(м. Бережани, Львівської області) 07.12.2007р. було укладено: Рамкову угоду № SMERS00410, договори про надання траншу: № SМЕ0006375 від 07.12.2007 року, додаткову угоду № 1 від 30.07.2009р. до договору надання траншу № SМЕ0006375 від 07.12.2007 року; № SМЕ0009526 від 06.03.2008 року; № SМЕ0009929 від 13.03.2008 року; № SМЕ0010108 від 18.03.2008 року; № S8МЕ0010724 від 26.03.2008 року; № SМЕ0010890 від 31.03.2008 року; № SМЕ0013231 від 22.05.2008 року; № SМЕ0014856 від 26.06.2008 року; № SМЕ0014856-1 від 30.07.2009 року.

06.03.2008р. з метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаними договорами про надання траншу між тими самими сторонами було укладено договір іпотеки №SMERS00410/3, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2, зареєстрований за реєстровим № 887 предметом якого є: 1) об'єкт незавершеного будівництва готовністю 59 % (цех розливу води Б-4), розташований в с. Бережани, Пустомитівського району, Львівської області, РПВН 21868602; 2) об'єкт незавершеного будівництва готовністю 97 % (цех розливу води А-4), розташований в с. Бережани, Пустомитівського району, Львівської області, РПВН 21591208; 3) земельна ділянка площею 0,3288 га, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Бережани, кадастровий номер 4623688200:02:001:0146, а 30.07.2009р. -Додатковий договір «1 до договору іпотеки № SMERS00410/3 від 06.03.2008р., який теж посвідчено приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2

ПАТ «Альфа-Банк»свої зобов'язання за вищевказаними договорами про надання траншу виконав.

Однак, Позичальник зобов'язань за вищевказаними договорами про надання траншу щодо повернення кредиту в порядку та у строки визначених Графіком повернення кредиту в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість за вищевказаними договорами про надання траншу на суму 1240063,08 дол. США, що за офіційним курсом станом на 16.05.2012р. складає 9908104,01 грн., а саме: за договором про надання траншу № SМЕ0009526 від 06.03.08р. залишок неповерненого основного платежу «тіла кредиту»складає 440894,82 доларів США; за договором № SМЕ0009929 від 13.03.2008р. -176774,84 дол. США; за договором № SМЕ0010108 від 18.03.08р. -176686,92 дол. США; договором № SМЕ0010890 від 31.03.2008р. -264533,64 дол. США; за договором № SМЕ0013231 від 22.05.08р. -181172,86 дол. США.

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віктар»з Вимогою вих. № 32906-11-б/б від 13.05.2011 року (том 1, а. с. 149-151) про дострокове повернення кредиту.

Дану Вимогу ПАТ «Альфа-Банк»надіслав ТзОВ «Компанія «Віктар»13.05.2012р. та було отримане ТзОВ «Компанія «Віктар»- 18.05.2012р., під розписку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а. с. 153).

Відповідно до тексту вказаної Вимоги, Банк вимагав від Позивача дострокового повернення кредиту протягом п'яти календарних днів з дня відправлення кредитором письмової вимоги відповідно до умов вищевказаних договорів (п.п. 5.1., 5.4., 5.8.).

Вимога Банку була залишена відповідачем без реагування.

Банк, 16.05.2012р., повторно, звернувся до боржника: ТзОВ «Компанія «Віктар», до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 із заявою № 48062-11-б/б про вчинення виконавчого напису ( том 2-й, а.с. 17-22).

17.05.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 2708 (том 2-й, а.с. 23-24).

Як вбачається з матеріалів справи, попередній виконавчий напис від 11.07.2011 року, що був зареєстрований в реєстрі за № 4018, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з метою задоволення вимог ПАТ «Альфа-Банк»в сумі 14403907,63 грн., що складалася з сум основного боргу «тіла кредиту»+ заборгованості по процентах за користування кредитом + пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за вищевказаними договорами про надання траншу було визнано таким, що не підлягає виконанню через відсутність доказів безспірності заборгованості боржника по кожному із договорів про надання траншу, детального розрахунку сум боргу, заборгованості по процентах, пені за кожним із договорів (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2012р. у справі № 5015/4488/11, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2012р.) (том 1-й, а.с. 27-42).

Колегією суддів встановлено, що при повторному зверненні Банку із заявою про вчинення виконавчого напису від 16.05.2012р. № 48062-11-б/б, Банк врахував вищевказану правову позицію суду, виключив із вимог грошові платежі щодо заборгованості по процентах за користування кредитом та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання, надав розрахунок, що стосується заборгованості Товариства перед Банком в частині основних кредитних платежів «тіла кредиту»за кожним договором про надання траншу окремо, зазначивши при цьому, дату виникнення боргу, номери платіжних документів, розмір погашення позивачем кредиту та залишок по траншу (том 2-й, а.с. 18-22) на суму 9908104,01 грн. за кожним договором (том 2-й, а.с. 19-21) з дорученням до заяви відповідних документів, що зазначені у додатку до цієї заяви.

Як вбачається з ухвали місцевого суду, підставою для винесення оскаржуваної ухвали суд зазначив, що станом на день розгляду судом клопотання Позивача від 06.07.2012 року про вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову, у матеріалах справи відсутні та відповідачем та приватним нотаріусом не надані жодні з доказів, які витребовував суд ухвалою від 20.06.2012 року. Також зазначено, що йому не були надані, у тому числі й документи, які подавались Банком нотаріусу та на підставі яких вчинено оспорюваний виконавчий напис, а відтак, й докази безспірності вимог Банку, хоча ухвала суду отримана вищезгаданими особами 25.06.2012 року. Далі місцевий суд зазначає, що вказане підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових повідомлень.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що в оскаржуваній ухвалі місцевого суду відсутні будь-які обґрунтування належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, не здійснено оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу ( п. 1 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При цьому, незалежно від результатів вирішення господарським судом спору по даній справі, видача наказу та примусове виконання рішення по даній категорії позовних вимог не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню суперечить змісту ст. 66 ГПК України, оскільки заборона, накладена ухвалою від 07.07.2012, ніяким чином не може вплинути на виконання рішення суду по даній справі.

З огляду цього, висновок суду першої інстанції, про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення у справі, є безпідставним.

Окрім того, перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 ГПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Відповідно до зазначеної норми, до заходів забезпечення позову належать, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечивши позов шляхом зупинення виконавчого провадження, яке здійснював орган державної виконавчої служби, господарський суд вийшов за межі власних повноважень, оскільки в силу частини першої ст. 67 ГПК України господарський суд вправі зупинити виключно стягнення, яке здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчого документа.

При цьому, господарським судом першої інстанції не враховано, що зазначений спосіб забезпечення застосовується не інакше як на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи те, що предметом спору є визнання вчиненого виконавчого напису таким, що не підлягають виконанню, обраний позивачем спосіб захисту, кореспондується з пунктом 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", і у разі задоволення позову виконавче провадження підлягає закінченню.

Водночас, слід зауважити, що задоволення клопотання позивача про забезпечення позову у такий спосіб, є передчасним вирішення спору по суті, що суперечить вимогам процесуального законодавства та є підставою для скасування ухвали господарського суду першої інстанції про забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів звертає увагу на те, що вживаючи заходи щодо забезпечення позову, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки предмету позову та не з'ясував відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, з позовними вимогами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим судом не правильно застосовані приписи ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, оскільки застосування визначених ст. 67 Господарського процесуального кодексу України заходів, можливо лише у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується, а також цим обставинам не надано належного обґрунтування в оскаржуваній ухвалі.

Таким чином, задовольняючи клопотання про забезпечення позову у такий спосіб, господарський суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, не дослідив, чи містить клопотання позивача передбачені Господарським процесуальним кодексом України підстави для забезпечення позову.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України по справі № 5002-23/3012-2011 від 03.07.2012 року.

Аналіз поданих до позову матеріалів, свідчить про те, що вони не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів для забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а майно (в т.ч. грошові суми), яке є у відповідачів може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, оскільки позивач оперує достатніми засобами правового захисту свого порушеного права, що полягає в наданні суду своїх доводів та доказів, які б дійсно підтверджували, що відмова від застосування заходів до забезпечення позову спричинить невиконання судового рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначено у п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16, клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

З огляду на викладене в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-Банк»слід задовольнити, ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2012р. у справі № 5015/2475/12 про вжиття заходів до забезпечення позову -скасувати, а вимоги заявника викладені у клопотанні про вжиття заходів до забезпечення визнати такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 66-68, 99,101,103, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 07.07.2012 року у справі № 5015/2475/12 скасувати, а вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віктар» згідно клопотання від 06.07.2012р. про вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 5015/2475/12 такими, що задоволенню не підлягають.

3. Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку в сумі 536,50 грн. покласти на позивача.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.