Рішення № 25503835, 30.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/7262-2012 30.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Прогрес", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничий комплекс "Курс", м. Київ

про стягнення 167 132,81 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Поліщук Т.А. -пред.по довір.

від відповідача: Репко В.О. - керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Прогрес" звернулось до Господарського суду м. Києва про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничий комплекс "Курс" на підставі Договору №01/11-Р від 20.01.2011р. 167 132,81 грн., з яких 141 000,00 грн. -сума основного боргу, 7 383,19 грн. -пеня, 3 098,62 грн. -3 % річних, 1 551,00 грн. - інфляційні втрати, 14 100,00 грн. -сума штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт по ремонту приміщень корпусу № 8, розташованому по вул. Бориспільська, 9 у м. Києві згідно Договору №01/11-Р від 20.01.2011р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 141 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.12 р. порушено провадження по справі №5011-70/7262-2012 та призначено розгляд справи на 02.07.2012 р.

22.06.2012р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №ПЕВ/096 від 22.06.12р., відповідно до якого, відповідачем визнано суму заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням нарахованих позивачем санкцій.

26.06.2012р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 202572,16 грн., з яких: 141 000,00 грн. - сума основного боргу, 42 441,00 грн. - сума пені, 3 480,16 грн. - 3 % річних, 1 551,00 грн. - інфляційних втрат, 14 100,00 грн.- штраф. Збільшення розміру позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 10.03.2011 р. до Договору, відповідно до якої сторонами визначено, що пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку сплати відповідного платежу та припиняє нараховуватися в той день, коли на поточний рахунок підрядника буде зараховано суму простроченого грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог від 26.06.2012р. приймається судом, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи №5011-70/7262-2012 здійснюється в межах позовних вимог про стягнення з відповідача 202572,16 грн.

У судове засідання 02.07.12р. представники сторін з'явились та надали додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.07.12р. оголошено перерву до 30.07.12р.

У судове засідання 30.07.12р. представники сторін з'явились. Представник позивача у судовому засіданні 30.07.12р. підтримав позовні вимоги про стягнення 202 572,16 грн. Представник відповідача позовні вимоги визнав.

У судовому засіданні 30.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2011р. між Відкритим акціонерним товариством Науково-виробничий комплекс "Курс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Прогрес" (підрядник) укладено Договір №01/11-Р від 20.01.2011р. (далі -Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручив, а підрядник зобов'язався відповідно до умов цього Договору власними та залученими силами і засобами, з постачанням будівельних матеріалів, у строки, визначені замовником, почати та виконати ремонт приміщень корпусу № 8, розташованому по вул. Бориспільська, 9 у м. Києві після їх звільнення від орендарів або по потребі під час евакуації.

Згідно п. 1.2. Договору, роботи виконуються поетапно. Перелік та вартість робіт погоджується сторонами перед початком виконання кожного етапу у Кошторисі і Договірній ціні, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, ціна Договору на момент його укладання не визначається, а розраховується відповідно до суми вартості виконаних робіт.

Згідно п.3.2. Договору, в ціну договору включається вартість робіт та матеріалів.

Відповідно до п.3.3. Договору, підтвердженням прийняття виконаних ремонтно-будівельних робіт є підписаний сторонами Договору Акт здачі-приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що оплата виконаних робіт за формою №КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 не пізніше п'яти календарних днів з дати підписання замовником Акта (форма №КБ-2В) та довідки (форма №КБ-3).

Згідно п.3.5. Договору, підписання Актів здачі-приймання виконаних робіт (форма №КБ-2В) є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

Відповідно до п.8.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Судом встановлено, що позивач виконав роботи, передбачені умовами Договору на суму 942 450,00 грн., що підтверджується наступними документами:

- Актом приймання-виконання будівельних робіт за 01.03.2011-31.03.2011 року № 1 від 31.03.2011 р. на суму 266900,00 грн. (типова форма №КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних ремонтних робіт (та витрат) за березень від 31.03.11р. на суму 266900,00 грн. (типова форма №КБ-3);

- Актом приймання-виконання будівельних робіт за 01.09.2011 року № 2 від 01.09.2011 р. на суму 281000,00 грн. (типова форма №КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних ремонтних робіт (та витрат) за вересень від 01.09.11р. на суму 281000,00 грн. (типова форма №КБ-3);

- Актом приймання-виконання будівельних робіт за 01.09.2011 року № 3 від 01.09.2011 р. на суму 394550,00 грн. (типова форма №КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних ремонтних робіт (та витрат) за вересень від 01.09.11р. на суму 394550,00 грн. (типова форма №КБ-3).

Вказані акти приймання-виконання будівельних робіт та довідки про вартість виконаних ремонтних робіт (та витрат) підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Договору відповідачем було сплачено 801 450,00 грн. за виконані позивачем роботи згідно Актів приймання-виконання будівельних робіт № 1 від 31.03.2011 р., № 2 від 01.09.2011 р. та № 3 від 01.09.2011 р., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та не заперечується сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження тих обставин, що на виконання умов Договору відповідачем були повністю проведені розрахунки з позивачем, відповідачем належних доказів суду не надано, крім того, заборгованість у розмірі 167587,81 грн. відповідачем визнається, про що останнім зазначається в поданому до суду відзиві №ПЕВ/096 від 22.06.12р.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору в сумі 942 450,00 грн., сплачено відповідачем було 801 450,00 грн., що не заперечується сторонами, на час розгляду спору сума боргу відповідача склала 141 000,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір № 01/11-Р від 20.01.2011 року є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Суд звертає увагу, що будь-яких заперечень з боку відповідача щодо прийняття робіт в матеріалах справи не міститься.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних відповідачем робіт по ремонту приміщень корпусу № 8, розташованому по вул. Бориспільська, 9 у м. Києві після їх звільнення від орендарів або по потребі під час евакуації у термін встановлений п.3.4. Договору, а саме не пізніше п'яти календарних днів з дати підписання замовником Акта (форма №КБ-2В) та довідки (форма №КБ-3) відповідачем у повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані ремонтні роботи підтверджується вищезазначеними актами приймання-виконання будівельних робіт, довідками про вартість виконаних ремонтних робіт (та витрат) та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 141 000,00 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором №01/11-Р від 20.01.2011р. позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню, 3 % річних, інфляційні втрати, штраф.

Відповідно до клопотання про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 42 441,00 грн.- суми пені, 3 480,16 грн. - суми 3 % річних, 1 551,00 грн. - інфляційних втрат, 14 100,00 грн. - штрафу.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України, також визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені за період з 06.09.11 р. по 02.07.2012 р. з суми боргу 141 000,00 грн.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені з огляду на наступне.

В обґрунтованому розрахунку сум заборгованості, що є додатком до клопотання про збільшення позовних вимог від 26.06.12р., позивач нараховує пеню, інфляційні втрати та 3 % річних, виходячи з дати підписання Акту приймання-виконання будівельних робіт за 01 вересеня 2011 р. №2 від 01.09.2011р.

Судом встановлено, що Акт приймання-виконання будівельних робіт за вересень 2011 р. №2 та Довідка про вартість виконаних ремонтних робіт (та витрат) за вересень 2011р. сторонами підписані 01.09.11р.

Відповідно до п.3.4. Договору, оплата здійснюється не пізніше п'яти календарних днів з дати підписання замовником Акта (форма №КБ-2В) та довідки (форма №КБ-3).

Таким чином, право позивача на нарахування трьох процентів річних, інфляційних втрат иа пені виникає з 07.09.11р., дня, наступного за днем, коли закінчується строк виконання грошового зобов'язання.

За перерахунком суду розмір 3 процентів річних з суми боргу 141 000,00 грн. за період з 07.09.11р. по 02.07.12 р. становить:

141 000,00 грн. * 3%/365 * 300 днів (за період з 07.09.2011 р. по 02.07.2012 р.) =3476,71 грн.

Рекомендації Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачають, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Враховуючи вищевикладене, розрахунок інфляційних втрат з суми боргу 141 000,00 грн. за період з 07.09.2011 р. по 02.07.2012 р. становить:

141 000,00 грн.(сума заборгованості) * 1,005 (зведений індекс інфляції за 07.09.2011 р. по 02.07.2012 р.) - 141 000, 00 грн. = 705,00 грн.

Зведений індекс інфляції за період з 07.09.2011 р. по 02.07.2012 р. становить: 100,1% *100,0 %*100,1 % *100,2% *100,2% *100,2% *100,3% *100,00% *99,7% *99,7% :100% = 1,005

Крім стягнення суми 3 процентів річних та інфляційних втрат відповідач здійснив нарахування пені у розмірі 42 441,00 грн.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що 10.03.2011р. між Відкритим акціонерним товариством Науково-виробничий комплекс "Курс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Прогрес" укладено Додаткову угоду № 1 від 10.03.2011 року до Договору №01/11-Р від 20.01.2011 року (далі -Додаткова угода).

Відповідно до п. 4.1. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою, за порушення строків оплати ремонтно-будівельних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день затримки платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку сплати відповідного платежу та припиняє нараховуватися в той день, коли на поточний рахунок підрядника буде зараховано суму простроченого грошового зобов'язання.

Таким чином, Додатковою угодою сторони погодили можливість нарахування штрафних санкцій (пені) за невиконання грошового зобов'язання у строк понад 6 місяців до дня, коли на поточний рахунок підрядника буде зараховано суму простроченого грошового зобов'язання.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-06/224/2012 від 27.02.2012 р., договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (постанови від 24.10.2011 N 25/187, від 07.11.2011 N 5002-2/5109-2010).

З урахуванням вищезазначеного, у зв'язку з тим, що пеня у розмірі 0,1 % від суми боргу 141 000,00 грн. за кожен день затримки платежу становить суму більшу, ніж розмір пені, обчислений, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України яка діяла у період з 07.09.11 р. -02.07.12 р., суд перераховує розмір пені виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України яка діяла за цей період.

Отже, за перерахунком суду розмір пені за період з 07.09.2011р. по 02.07.2012р. з суми боргу 141 000,00 становить 17 749,85 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 14 100,00 грн. штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Сторонами в пункті 4.2. Договору визначено, що у випадку порушення замовником термінів оплати, обговорених в ст. 3 цього Договору, замовник виплачує підряднику додатково штраф у розмірі 10% від несплаченої вартості виконаних робіт.

Відповідно до п.10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994р., якщо платник необґрунтовано відмовився від оплати продукції (товарів), робіт (послуг) і згідно із законом чи договором зобов'язаний сплатити за це штраф, то пеня підлягає стягненню незалежно від сплати штрафу за ухилення від оплати.

В пункті 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/908/2012 від 13.07.2012 р. Вищий господарський суд України вказав, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору.

Виходячи з зазначеного, суд здійснив перерахунок розміру штрафу. За перерахунком суду розмір штрафу 10% з суми боргу 141 000,00 грн. становить 14 100,00 грн., у зв'язку з чим, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у заявленому позивачем розмірі.

Як зазначалося раніше, відповідач у відзиві №ПЕВ/096 від 22.06.12р. позов визнав, однак відповідно до п.3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову.

За таких підстав, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, суд вважає доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 141 000,00 грн., пені в розмірі 17 749,85 грн., інфляційних втрат в розмірі 705,00 грн. та 3 % річних в сумі 3476,71 грн., у зв'язку з чим, приходить до висновку, що позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий комплекс "Курс" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 21607389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність - Прогрес" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 31111632) 141 000 (сто сорок одна тисяча) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 17 749 (сімнадцять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 85 коп. -пені, 705 (сімсот п'ять) грн. 00 коп. -інфляційних втрат, 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 71 коп. - 3 % річних та 3258 (три тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн. 63 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 03.08.2012 р.

Суддя Капцова Т.П.