Постанова № 25503438, 02.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р. Справа № 5023/068/12(5023/673/11)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Дерепи В.І. (доповідача),Суддів : Капацин Н.В., Кривди Д.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2012 рокуу справі№5023/068/12(н.р.5023/673/11)за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проТовариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" Приватна фірма "Апія" звернення стягнення в сумі 16 149 502,42 дол. США на предмет іпотекиза участю представників сторін:позивача -Галабала М.В.відповідача - третьої особи - Гордієнко І.С.ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року ВАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ВАТ "Ольга" про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у нього виникло право звернення стягнення на нерухоме майно, нежитлові приміщення, що є предметом договору іпотеки № 139-Z/1 від 23 серпня 2007 року, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" та ВАТ "Ольга", яке є майновим поручителем Приватної фірми "Апія" в забезпечення виконання умов кредитного договору № 139-10 від 23 серпня 2007 року, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" та Приватною фірмою "Апія".

Оскільки внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 8 липня 2010 року борг Приватної фірми "Апія" перед ВАТ "ВТБ Банк" становить 16149502 дол. США 42 цента, то позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки -нежитлові приміщення, що належать на праві власності ВАТ "Ольга", як майнового поручителя ПФ "Апія".

Після порушення провадження у справі позивач, відповідно до наданого ним Статуту та Свідоцтва про держреєстрацію змінив свою назву на публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" у зв'язку з цим суд змінив назву позивача з ВАТ "ВТБ Банк" на ПАТ "ВТБ Банк".

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Харківської області від 5 березня 2012 року (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено частково та постановлено звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 139-Z/1 від 23.08.2007р. - нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9" загальною площею 3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності ТОВ „Ольга" (код 30236375) в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору №139-Ю від 23.08.2007р. у розмірі:

- 11 000 000,00 доларів США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1 881 000,00 доларів США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009р. по червень 2010р.; 3 080 000,00 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення; 98 320,82 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 18.11.2009р. по 08.07.2010р.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши ціну продажу предмету іпотеки на підставі оцінки майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Надати Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" (код ЄДРПОУ: 14359319) право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві, а також право проведення усіх дій, пов'язаних з збереженням та реалізацією предмету іпотеки.

В частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення 55 572,85 доларів США пені по Кредитному договору №139-Ю від 23.08.2007р. - відмовити

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2012 року рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "ВТБ Банк" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "ВТБ Банк" просить постанову апеляційної інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосуванні апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій 23 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та приватною фірмою „Апія" був укладений Кредитний договір № 139-Ю, пунктом 1.1 якого визначено, що предметом договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відновлювальної кредитної лінії на таких умовах: сума кредиту 11 000 000,00 доларів США 00 центів, строк користування до 21 серпня 2009 року, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 12,5 % річних, комісія - 0,5 % від суми ліміту за управління кредитною лінією щорічно. Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в строк та у порядку, встановлені Кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору, позивачем позичальникові були надані грошові кошти шляхом відкриття відзивної відновлювальної кредитної лінії в сумі 11000000,00 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами № TR 8478.1від 23.08.2007 р., № TR 8478.1 від 28.08.2007 р., № TR8478.2 від 03.09.2007 р., № TR8478.1 від 26.09.2007 р., № TR 8478.1 від 26.09.2007 р., № TR8478.1 від 02.10.2007 р., № TR8478.1 від 04.10.2007 р., № TR8478.1 від 11.10.2007 р., № TR8478.1 від 11.10.2007 р., № TR8478.1 від 12.10.2007 р., № TR8478.1 від 23.10.2007 р., № TR8478.1 від 25.10.2007 р., № TR8478.1 від 29.10.2007 р., № TR8478.1 від 31.10.2007 р., № TR8478.1 від 06.11.2007 р., № TR8478.1 від 08.11.2007 р., № TR8478.1 від 28.11.2007 р.

Однак, позичальник зобов'язання по кредитному договору № 139-Ю від 23 серпня 2007 року не виконав, доказів повернення заборгованості у сумі 11000000,00 дол. США та сплати процентів за користування кредитом суду не надав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2011 року у справі №66/276-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ, до Приватної фірми "Апія", м. Харків, про стягнення суми боргу за Договором кредиту № 139-Ю від 23.08.2007р. в загальному розмірі 16 149 502,42 дол. США, яка складається із: 11 000 000,00 дол. США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1881000,00 дол. США - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009 року по червень 2010 року; З080000,00 дол. США - 30% річних, нарахованих за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у зв'язку із порушенням строку його повернення; 153893,67 дол. США - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 01.05.2009р. по 08.07.2010р.; 34608,75 дол. США - три проценти річних за період з 01.05.2009р. по 08.07.2010р., нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Приватної фірми "Апія" на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк 11 000 000,00 доларів США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1 881 000,00 доларів США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009р. по червень 2010р.; 3 080 000,00 доларів США - 30% річних, нарахованих за період з 23.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у зв'язку з порушенням строку його повернення; 98320,82 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 18.11.2009р. по 08.07.2010р. В частині стягнення 55572,85 доларів США пені суд відмовив у задоволенні позову як необґрунтованому.

На виконання рішення суду у справі №66/276-10 було видано відповідний наказ 7 червня 2011 року.

Постановою господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2011 року у справі №5023/8300/11 юридичну особу Приватну фірму "Апія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Окрім того, 23 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (надалі Іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством „Ольга" (надалі Іпотекодавець), який є майновим поручителем за Приватну фірму „Апія", був укладений Іпотечний договір № 139-Z/1. Пунктом 1.1 договору передбачено, що предметом цього договору є передача Іпотекодавцем Іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 1 3. цього договору, для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісії, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором № 139-Ю від 23 серпня 2007 р. та будь-якими змінами та доповненнями до нього (у т.ч. які збільшують основне зобов'язання), а пунктом 1.3 цього договору визначений предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9" загальною площею 3 603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності ТОВ „Ольга". Предмет іпотеки сторони оцінили в 35 243 500,00 грн. (пункт 1.4 договору). Іпотечний договір № 139-Z/1 від 23.08.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л. Предмет іпотеки зареєстрований в Державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується Витягом з реєстру від 23.08.2007 року № 14094816 та підтверджує переважне право позивача перед іншими іпотекодержателями на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зважаючи на те, що рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 року у справі №66/276-10 залишилось невиконаним, а відповідач, як майновий поручитель, заборгованість не сплатив, у позивача виникла підстава для звернення до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому Банк на задоволення своїх вимог за Кредитним договором просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки -а саме нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17 літ. "Е-9", загальною площею 3 603,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120.

Також Банк подав розрахунок, згідно якого станом на 08.07.2010р. загальна сума боргу за Кредитним договором складає 16 149 502, 42 дол. США, з якої: 11 000 000,00 дол. США - сума основного боргу -неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1 881 000,00 дол. США -заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009 р. по червень 2010 р.; 3 080 000,00 дол. США -30 % річних, нарахованих за період з 23.07.2009 р. по 08.07.2010 р. на суму кредиту у зв'язку із порушенням строку його повернення; 153 893,67 дол. США - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 01.05.2009 р. по 08.07.2010 р.; 346 08,75 дол. США -3% за період з 01.05.2009 р. по 08.07.2010 р., нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією).

З матеріалів справи також видно, що згідно постанови господарського суду Дніпропетровської області від 2 червня 2011 року у справі №29/5005/6381/2011 ТОВ "Ольга" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, проте ухвалою від 8 листопада 2011 року провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ольга" зупинено.

Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення у справі про відмову у позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що спеціальним Законом, який регулює правовідносини сторін у справі про банкрутство є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, з моменту порушення справи про банкрутство боржника, в даному випадку відповідача, та до припинення провадження у справі про банкрутство, інші Закони підлягають застосуванню з врахуванням особливостей процедур банкрутства, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки повинні розглядатися з урахуванням факту визнання ТОВ "Ольга" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, тобто з урахуванням Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціального нормативно-правового акту, який регулює порядок задоволення вимог кредиторів в процесі банкрутства боржника.

Зазначеним Законом не передбачено право кредитора на продаж майна боржника, оскільки це є виключною компетенцією арбітражного керуючого, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Тому зазначене унеможливлює задоволення вимог ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Ольга" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №139-Z/1 від 23 серпня 2007 року.

Проте з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не можна враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, а кредитором юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника.

В силу названої норми, під грошовими зобов'язаннями слід розуміти -зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про заставу", яка кореспондується зі ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Частиною 1 ст.575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч.1 ст.583 ЦК України).

Приписами ст.1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи -боржника.

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора відповідно до приписів ч.ч.3,7 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність саме грошових зобов'язань.

Однак, договір іпотеки не породжує у іпотекодавця грошових зобов'язань перед іпотекодержателем, останній має право, у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що вимоги ПАТ "ВТБ Банк" не є грошовими вимогами у розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому висновки апеляційного господарського суду в тому, що вимоги ПАТ "ВТБ Банк" повинні вирішуватись у справі про банкрутство визнати законними і обґрунтованими не можна, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами та не відповідають вимогам законодавства, що регулює дані правовідносини.

Зокрема, зазначеної позиції дотримається Верховний Суд України у постанові від 18 березня 2008 року у справі №7-5/297-06-7817, а також Вищий господарський суд України у постановах від 2 лютого 2012 року у справі №42/2Б та 13 грудня 2011 року у справі 27/104Б, 7 листопада 2007 року у справі №7-5/297-06-7817.

Суд вважає, що постанова апеляційної інстанції, як прийнята з порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.43 ГПК України, не може залишатися без змін і підлягає скасуванню.

Перевіряючи законність і обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення у справі колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував та перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв рішення яке відповідає матеріалам справи та вимогам законодавства, що регулює дані правовідносини тому його необхідно залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 травня 2012 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу, рішення господарського суду від 5 березня 2012 року залишити без змін..

Головуючий, суддя В.Дерепа

Судді Н.Капацин

Д.Кривда