Ухвала суду № 25501807, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К-28203/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2010р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010р.

у справі №2в-13857/09/4/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»(надалі - ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (надалі -ДПІ у Бахчисарайському районі), Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі)

про визнання протиправним і скасування рішення, -

встановив:

У листопаді 2009р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним і скасування рішення ДПІ у Бахчисарайському районі від 18.11.2009р. №0000030022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2010р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010р., позов було задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення ДПІ у Бахчисарайському районі від 18.11.2009р. №0000030022 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 80694,90грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, ДПІ у Бахчисарайському районі звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції і прийняття нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі також звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, та просить прийняти у справі нове рішення про відмову з задоволенні позовних вимог ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія».

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги відповідачів не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»з питань дотримання вимог валютного законодавства в частині виконання зовнішньоекономічного контракту №К08295 від 15.07.2008р. за період з 15.07.2008р. по 30.10.2009р., про що складено акт від 09.11.2009р. №321/22/30800313.

Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині невчасності розрахунків нерезидента «Pfeiffer AG»(Німеччина) за контрактом №К08295 від 15.07.2008р.

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване рішення від 18.11.2009р. №0000030022, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 159433,56грн.

Так, суди попередніх інстанцій встановили, що між ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»та підприємством . Pfeiffer AG»(Німеччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт №К08295 від 15.07.2008р., згідно із яким нерезидент зобов'язувався продати позивачеві обладнання та надати послуги по його установці. Обладнання поставляється протягом 13 місяців після отримання передплати на умовах DDU, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000р.). Додатковою угодою до контракту від 27.10.2008р. строк поставки продовжено до 25 календарних місяців після отримання передплати.

Умовами контракту, зокрема, передбачено зобов'язання позивача здійснити сплату 326000,00 євро протягом 30 днів після підписання контракту.

На виконання зазначених умов позивач перерахував зазначену суму за платіжним дорученням від 13.08.2008р. №22.

Згідно із висновком Міністерства економіки України від 22.10.2008р. №400-4202/2008 позивачу продовжено строк розрахунку за контрактом №К08295 від 15.07.2008р. у сумі 326000,00 євро з 10.02.2009р. до 15.09.2009р.

Вантажною митною декларацією ІМ-40 №600000001/9/003781 підтверджено часткову поставку товару на суму 165000,00 євро, крім того банківськими документами підтверджено часткове повернення коштів від нерезидента на валютний рахунок позивача, а саме, 28.09.2009р. зараховано 161000,00 євро.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції чинній на момент спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»обумовлено, що імпортом (імпорт товарів) є купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України»визначається також нормами Митного кодексу України. Зокрема, згідно з п. 2 ст. 1 цього кодексу ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно із п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур. Переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів (ст.37).

Статтею 43 Митного кодексу України передбачено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

За таких обставин, під поставкою імпортованого товару, слід вважати факт ввезення товару на митну територію України.

Пунктом 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 встановлено, що вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Отже, оформлена ВМД типу ІМ-40 не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України. При цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем»з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, інвойсу №21000308 та міжнародної товарно-транспортної накладної CMR, на товаросупровідні документи на вантаж вартістю 165000,00 євро, митним органом проставлено штамп «під митним контролем»із зазначенням дати 11.09.2009р.

Таким чином, строк здійснення імпортної операції на суму 165000,00 євро, продовжений до 15.09.2009р. на підставі висновку Міністерства економіки України від 22.10.2008р. №400-4202/2008, позивачем не було порушено, а застосування фінансових санкцій на суму 80694,90грн. є безпідставним.

Разом з тим, оскільки позивачем не було отримано відповідного висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо подальшого відстрочення термінів здійснення імпортної операції, застосування санкцій на суму 78738,66грн. є правомірним і відповідає приписам ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Доводи касаційних скарг не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційних скаргах не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2010р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2010р. -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ І.В. Приходько

Суддя Н.Є. Маринчак