Рішення № 25499642, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/7029-2012 24.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмост»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Баратело Д.Т. (довіреність № 307/33-1 від 04.05.2011р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 липня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмост»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»(відповідач) заборгованості в розмірі 229 067,74 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 24.07.2012р. в судовому засіданні подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 224 538,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на виготовлення та поставку продукції № БС 08-11 від 08 листопада 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та зазначив, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмост»складає 223 679,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 24.07.2012р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2011 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір на виготовлення та поставку продукції № БС 08-11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується згідно умов Договору, із технічною документацією (креслення 375/1-0,2-КБ.В-07, 375/1-0,2-КБ.В-08) виготовити, поставити та передати у власність Покупця залізобетонні вироби /по тексту - товар/, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її вартість на умовах Договору, а також специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -224 538,93 грн., однак, як вказує позивач, Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі -224 538,93 грн.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вимоги позивача ґрунтуються на двох видаткових накладних, одна з яких від 02.03.2012р., № РН-РБ-0002, на суму 6 639,53 грн., в подальшому була відредагована на 5 387,87 грн., що підтверджує додаток № 2 до податкової накладної підписаної позивачем від 01.05.2012р., а відтак, за переконанням відповідача, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»складає 223 679,87 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 08 листопада 2011 року між сторонами укладено договір на виготовлення та поставку продукції № БС 08-11 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується згідно умов Договору, із технічною документацією (креслення 375/1-0,2-КБ.В-07, 375/1-0,2-КБ.В-08) виготовити, поставити та передати у власність Покупця залізобетонні вироби, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її вартість на умовах Договору, а також специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору

З матеріалів справи вбачається, що в березні 2012 року позивач передав товар на загальну суму 224 538,93 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: РН-РБ_0002 від 02.03.2012р. на суму 1 051,39 грн. (з урахуванням додатку № 2 до Податкової накладної від 01.05.2012р.) та РН-РБ_0001 від 02.03.2012р. на суму 223 487,54 грн. (належним чином засвідчені копії накладних та податкова накладна містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктами 2.3.-2.3.2. Договору встановлено, що оплата здійснюється по безготівковому розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Покупець перераховує аванс у розмірі 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч) грн., в т.ч. ПДВ 20% - 25 000,00 грн., на р/р Постачальника протягом 3 банківських днів з дати підписання Договору. Повний розрахунок проводиться у такому порядку:

Покупець сплачує вартість Продукції, яка зазначена у Специфікації № 1, протягом 5 календарних днів з дати письмового повідомлення Постачальна про готовність Продукції до відвантаження.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач стверджує, що вартість поставленого Продавцем товару у передбаченому Договором порядку Покупець не здійснив, у зв'язку з чим станом на 23.07.2012р. останній має заборгованість на суму 224 538,93 грн.

З матеріалів слідує, що внаслідок неоплати Покупцем суми отриманого по видатковим накладним товару, 06.04.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 8/160 про оплату заборгованості за Договором. Факт надсилання позивачем претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправку, фіскальним чеком № 3564 від 06.04.2012р. та рекомендованим повідомленням реєстр. № 03148 0641098 0 (копії документів містяться в матеріалах справи). Як стверджує позивач, а відповідачем не спростовано, відповідь на претензію від Покупця на адресу Продавця не надійшло, заборгованість за Договором відповідач не провів.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що доказів сплати грошових коштів за товар згідно накладних №№: РН-РБ_0002 від 02.03.2012р. та РН-РБ_0001 від 02.03.2012р., станом на липень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 224 538,93 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару) з розрахунку: 1 051,39 грн. (5 577,20 грн. -4 525,81 грн.) + 223 487,54 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу господарських витрат по справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить -224 538,93 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4 490,77 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»(ідентифікаційний код: 03449901, адреса: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 22, р/р 26003001980001 в Київській філії ПАТ «Укрінбанк»м. Київ, МФО 322755), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмост»(ідентифікаційний код: 14262749, адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Гагаріна, буд. 4, п/р № 260021255 в ЧОД ВАТ «РайффайзенБанк «Аваль», МФО 356464), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 224 538,93 грн. (двісті двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять вісім гривень 93 копійки) та судові витрати -4 490,77 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто гривень 77 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2012р.