Рішення № 25499633, 26.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/8534-2012 26.07.12

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Фізичної особи-підприємця Петросян Арсена Араратовича

про стягнення 40 123,26 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Скакун О.М. - помічник прокурора, посвідчення № 426 від 15.12.11;

від позивача: Резаненко А.Ю. - представник за довіреністю № 34 від 16.08.11;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі -позивач) до Фізичної особи -підприємця Петросян Арсена Араратовича (далі -відповідач) про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 40 123,26 грн.

В обґрунтування заявленого позову орган прокуратури зазначає, що 08.09.10. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 5606 нерухомого майна, що належить до державної власності.

На підставі зазначеного договору позивач як орендодавець передав, а відповідач як орендар прийняв у строкова платне користування майно, площею 250,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату у повному обсязі та вчасно незалежно від наслідків господарської діяльності. Проте відповідачем було порушено умови договору, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за договором оренди у розмірі 40 123,26 грн., в т.ч. 36422,15 грн. основний борг з урахуванням індексу інфляції, пеня в розмірі 2434,76 грн., збитки від знецінення в сумі 173,69 грн. та штраф -1092,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.12. порушено провадження у справі № 5011-30/8534-2012, розгляд справи призначено на 17.07.12.

В судовому засіданні 17.07.12. представником прокуратури на підставі ст. 22 ГПК України подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої прокуратура просить суд стягнути з відповідача 56 871,05 грн. в доход Державного бюджету України.

Вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

В судовому засіданні 17.07.12. представником позивача подано письмові пояснення у справі, відповідно до яких позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 17.07.12. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 04.07.12. про порушення провадження у справі № 5011-30/8534-2012 не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене, з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд, керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, відклав розгляд справи на 26.07.12.

В судове засідання 26.07.12 представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_2, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні 26.07.12 представники органу прокуратури та позивача подали заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просять суд стягнути з відповідача 52957,93 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 2150 грн. пені, 1588,74 грн. штрафу відповідно до п.3.8 договору та 173,69 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/8534-2012.

В судовому засіданні 26.07.12. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (позивачем) та фізичною особою -підприємцем Петросяном Арсеном Араратовичем (відповідачем) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5606 (далі -договір).

Відповідно до п.1.1 договору оренди № 5606 від 08.09.10. позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно -нежилі приміщення площею 250,40 кв.м. на першому поверсі двоповерхової прибудови (гаражні бокси), розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.10. і становить 864860,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення гаражних боксів (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 10.1 договору оренди сторони дійшли згоди встановити строк дії договору -2 роки 11 місяців, з 08.09.10. по 08.09.13.

Відповідно до п. 5.3. договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 3.1 договору оренди № 5606 від 08.09.10. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -червень 2010 р.: 10670,79 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди -вересень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

08.09.10. позивач на виконання зобов'язань за договором оренди № 5606 від 08.09.10. за актом прийому-передачі передав відповідачу зазначене нерухоме майно.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконує зобов'язання щодо перерахування орендної плати за договором оренди № 5606 від 08.09.10., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 52957,93 грн. за період з вересня 2011 року по червень 2012 року.

Листом від 16.01.12. № 30-05/515 позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати та пені, однак вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем

визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та ч.7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договором оренди № 5606 від 08.09.10., а відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 52957,93 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.3.7 договору оренди № 5606 від 08.09.10. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п.3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2150,00 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку наданому органом прокуратури разом із заявою про збільшення позовних вимог, з яким погоджується суд.

Відповідно до п.3.8 договору оренди у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Матеріалами справи підтверджено і судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за період більший ніж три місяці (січень 2011 року та частину лютого 2011 року (по момент повернення приміщення - 14.02.11). Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати становить загалом менше ніж три місяці, в той час як прострочення зі сплати орендних платежів триває довше ніж три місяці.

Суд погоджується з розрахунком штрафу в розмірі 3 % від суми заборгованості, що за обґрунтованим розрахунком позивача складає 1588,74 грн.

Згідно з п.2.ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що підтверджений матеріалами справи, сума збитків від інфляції склала 173,69 грн. Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком збитків від інфляції, що міститься в додатках до заяви про збільшення позовних вимог, тому вимоги щодо стягнення збитків від інфляції в сумі 173,69 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем та органом прокуратури, не надав.

Таким чином, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Петросяна Арсена Араратовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, до Державного бюджету України ( на р/р 31111094700011, одержувач -ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача -ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019, КЕДК 22080300, призначення платежу -плата за оренду іншого державного майна) суму основної заборгованості в розмірі 52957 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 93 коп., пеню в розмірі 2150 (дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 00 коп., збитки від інфляції в розмірі 173 (сто сімдесят три) грн. 69 коп., штраф в розмірі 1588 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) 74 коп.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Петросяна Арсена Араратовича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.12.

Суддя Т.М. Ващенко