Постанова № 25499014, 31.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 5024/2514/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Т. Костенко за участю представників:позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новофедорівської сільської ради на постановувід 17.05.2012 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 5024/2514/2011 господарського суду Херсонської областіза позовомНовофедорівської сільської радидо Приватного підприємця ОСОБА_1пророзірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки з незаконного володіння В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулася до господарського суду Херсонської області з позовом до ПП ОСОБА_1 про розірвання договору від 13.08.2009 р. купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 0,0306га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Новофедорівською сільською радою та ПП ОСОБА_1, та витребування цієї земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Новофедорівської сільської ради.

Позовні вимоги з посиланням на статті 387, 392, 652 та 1212 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що підставою для укладення спірного договору було виділення відповідачу земельної ділянки під збудований об'єкт нерухомого майна, розташований на цій земельній ділянці, у зв'язку з прийняттям рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2006 р. у справі № 9/396-ПН-06, яким за ПП ОСОБА_1 визнано право власності на об'єкт нерухомого майна -кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, позивач зазначив, що постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2010 р. зазначене рішення у справі № 9/396-ПН-06 було скасовано, внаслідок чого настала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору купівлі -продажу від 13.08.2009 р, укладеного між сторонами та витребування земельної ділянки у відповідача.

ПП ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позовної заяви вказуючи на безпідставність вимог сільради, укладення спірного договору купівлі -продажу на підставі раніше укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, рішень сільської ради про надання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та акта про прийняття електроустановки споживача на підключення до електричної мережі.

Відповідач вказувала на повне виконання сторонами умов спірного договору купівлі -продажу.

Крім того, відповідач посилаючись на умови пунктів 9.3 та 9.4 договору вказувала на те, що пропозицій щодо зміни чи розірвання договору позивачем на адресу відповідача не направлялось.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 р. (суддя Клепай З.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для розірвання спірного договору, вказавши також, що позивачем не дотримано порядку розірвання договору, встановленого статтею 188 Господарського кодексу України, та, крім того, відповідач є власником спірної земельної ділянки на законних підставах, а тому вона не може бути витребувана.

За апеляційною скаргою Новофедорівської сільської ради Одеський апеляційний господарський суд (судді: Поліщук Л.В., Бандура Л.І., Туренко В.Б.) переглянувши рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 р. в апеляційному порядку, постановою від 17.05.2012 р. залишив його без змін.

Суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що позивачем не доведено наявності одночасно всіх чотирьох зазначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України умов для розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку із істотною зміною обставин. При цьому, встановивши факт повного виконання умов договору обома сторонами.

Новофедорівська сільська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального права, вказуючи на залишення судами поза увагою, що єдиною умовою для оформлення спірного договору купівлі -продажу земельної ділянки було наявність у відповідача права власності на кафе -бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", проте, скасування постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2010 р. судових рішень у справі № 9/396-ПН-06 про визнання за ПП ОСОБА_1 права власності на вказаний об'єкт, є безумовною обставиною для розірвання договору в порядку статті 652 Цивільного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 11.07.2008 р. Новофедорівською сільською радою прийнято рішення № 574, яким затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення та технічну документацію із землеустрою земельної ділянки площею 0,0306 га, що відводиться у власність шляхом викупу ПП ОСОБА_1 під розміщення кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1, а також вирішено продати відповідачу дану земельну ділянку за 40 000 грн.

13.08.2009 р. на підставі вказаного рішення між Новофедорівською сільською радою (продавцем) та ПП ОСОБА_1 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язався передати, а покупець оплатити та прийняти у власність земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1, площею 0,0306 га, згідно з проектом відведення земельної ділянки; кадастровий номер 6522384300:02:042:0011.

Відповідно до пункту 1.2. земельна ділянка продається під розміщення кафе-бару, яке належить покупцю на праві приватної власності.

Згідно із пунктом 1.4. на земельній ділянці, що відчужується, розташоване кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить покупцю на праві власності, згідно рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2006 р. у справі № 9/396-ПН-06, зареєстрованого в Реєстрі права власності на нерухоме майно (витяг №13018292, виданим Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 22.12.2006р.), номер запису 64 в книзі 1.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2010 р. рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2006 р. у справі № 9/396-ПН-06 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи № 9/396-ПН-06 рішенням господарського суду Херсонської області від 01.07.2010 р. визнано право власності на кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого на спірній земельній ділянці. Зазначене рішення суду скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Новофедорівська сільська рада про розірвання договору від 13.08.2009 р. купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між сторонами та витребування цієї земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Новофедорівської сільської ради, з посиланням на приписи статей 652 та 1212 Цивільного кодексу України, з огляду на скасування постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2010 р. рішення господарського суду Херсонської області від 30.11.2006 р. у справі № 9/396-ПН-06, яким за ПП ОСОБА_1 визнано право власності на об'єкт нерухомого майна -кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 статті 652 вказаного Кодексу встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, в ході виконання договору можуть виявлятися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначені його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Інтереси сторін можуть порушуватися будь - якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.

Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При цьому, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що позивач не довів наявність істотних обставин, які відповідно до вимог частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, можуть бути підставою для внесення змін до договору, зокрема, того, що скасування права власності відповідача на кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого на спірній земельній ділянці, призведе до порушення співвідношення інтересів сторін за договором та порушення майнових інтересів сільської ради.

Крім того, як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, договір купівлі - продажу земельної ділянки від 13.08.2009 р. виконаний обома сторонами, відповідачем було сплачено відповідно до пункту 2.1. договору 40 000 грн. за земельну ділянку платіжним дорученням № 732005-001 від 13.08.2009 р.

Протягом 2008-2011 років Новофедорівською сільською радою надавались відповідачу дозволи на розміщення об'єкту торгівлі -кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, що підтверджено рішенням сільради № 32 від 26.03.2008 р., № 55 від 28.04.2010 р., № 33 від 30.03.2011 р.

При цьому, судом першої інстанції було зазначено, що зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2010 р. у справі № 9/396-ПН-06, на яку посилається позивач, не вбачається, що будівля кафе - бару є самовільною, а лише констатується факт порушення відповідачем порядку, встановленого чинним законодавством визнання права власності, і оскільки договором купівлі - продажу земельної ділянки передбачено, що вона передається під будівлю кафе - бару, тобто об'єкту нерухомості, експлуатація та визнання право власності на яке можливе лише при наявності акта введення його в установленому чинним законодавством в експлуатацію, то відповідач не позбавлений такої можливості після скасування рішення господарського суду по справі № 9/396-ПН-06.

Разом з цим, постановою суду касаційної інстанції від 28.01.2010 р. у справі № 9/396-ПН-06, на яку посилається позивач, справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції стосовно відмови у задоволені позовних вимог з огляду на відсутність усієї сукупності умов, передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України для внесення змін до договору за рішенням суду.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Беручи до уваги приписи законодавства та встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника непереконливими, такими, що не відповідають чинному законодавству та спростовуються встановленими під час розгляду справи обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 у справі № 5024/2514/2011 та рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2012 р. залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Т. Костенко