Ухвала суду № 25498522, 16.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2012 р. м. Київ К-1949/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників відповідача Бакаліна В.В., Гарбуза І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»

на постанову Господарського суду Черкаської області від 20.08.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2008

у справі №07/1577а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»

до Держаної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Черкаської області від 20.08.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2008, ВАТ «Шполянський молокозавод»відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шполянському районі Черкаської області від 22.11.2006 №0000462301/0, від 28.11.2006 № 0006411501/0, №0006421501/0, №0006431501/0 №0006441501/0, від 16.02.2007 №0000072301/0, №0000082301/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача Державну податкову інспекцію у Шполянському районі Черкаської області на правонаступника Смілянську об'єднану державну податкову інспекцією Черкаської області Державної податкової служби, у зв'язку з проведенням реорганізації податкових органів, що належним чином підтверджено.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.07.2006 позивач подав відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року: загальну, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (далі - бюджетна декларація), і окрему, за якою цей податок спрямовується на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними позивачу молоко (далі - дотаційна декларація).

Згідно з бюджетною декларацією за червень 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від'ємне значення і становила 97539 грн., а сума бюджетного відшкодування -85856 грн., що відповідає сумі від'ємного значення вказаної різниці за травень 2006 року.

21.08.2006 позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з

податку на додану вартість за липень 2006 року.

Згідно з бюджетною декларацією за липень 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від'ємне значення і становила 65178 грн., а сума бюджетного відшкодування -97539 грн., що відповідає сумі від'ємного значення вказаної різниці за червень 2006 року.

20.09.2006 позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року.

Згідно з бюджетною декларацією за серпень 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від'ємне значення і становила 88629 грн., а сума бюджетного відшкодування -65178 грн., що відповідає сумі від'ємного значення вказаної різниці за липень 2006 року.

20.10.2006 позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року.

Згідно з бюджетною декларацією за вересень 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від'ємне значення і становила 63622 грн., а сума бюджетного відшкодування -88629 грн., що відповідає сумі від'ємного значення вказаної різниці за серпень 2006 року.

20.11.2006 позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року.

Згідно з бюджетною декларацією за жовтень 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від'ємне значення і становила 71545 грн., а сума бюджетного відшкодування - 63622 грн., що відповідає сумі від'ємного значення вказаної різниці за вересень 2006 року.

20.12.2006 позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року.

Згідно з бюджетною декларацією за листопад 2006 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від'ємне значення і становила 474 грн., а сума бюджетного відшкодування -71545 грн., що відповідає сумі від'ємного значення вказаної різниці за жовтень 2006 року.

У жовтні, листопаді 2006 року відповідач провів невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року. За результатами цієї перевірки був складений акт від 08.11.2006 №130-23/03566564.

Перевіркою було встановлено, що позивач є переробним підприємством, на яке поширюється дія п.11.21 ст.1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон №168/97-ВР) та Порядок нарахування, виплати і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо у живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 №805 (далі - Порядок №805), проте позивач у порушення вказаного пункту Закону №168/97-ВР та Порядку №805:

не вів окремого податкового та бухгалтерського обліку молока та молочної продукції, виготовлених з молока, проданого йому сільськогосподарськими

товаровиробниками за нульовою ставкою податку на додану вартість чи без цього

податку, та окремий облік молока і молочної продукції, виготовлених із молока і

молочної сировини, придбаних за ставкою податку на додану вартість 20%;

не включив безпосередньо до податкового зобов'язання та податкового

кредиту бюджетної декларації за червень 2006 року відповідно 13139 грн. та 13279 грн. і бюджетної декларації за липень 2006 року відповідно 2818 грн. та 7760 грн. податку на додану вартість з проданих та з придбаних позивачем у вказаних податкових періодах товарів, які придбавалися ним для подальшої реалізації;

розподілив між бюджетною і дотаційною деклараціями суми податкового

зобов'язання і податкового кредиту за червень та липень 2006 року не у відповідності з фактичним коефіцієнтом співвідношення частини молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників.

Відповідно до акту перевірки від 08.11.2006 №130-23/03566564 такий коефіцієнт у червні 2006року становив 3,82% , у липні 2006 року - 0,08%.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивач в порушення вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР включив до податкового кредиту бюджетної декларації за червень 2006 року -199240 грн. і бюджетної декларації за липень 2006 року -153164,40 грн. податку на додану вартість на підставі складених ТОВ «Леманс»податкових накладних від 08.06.2006 №08/0604, №08/0605, №08/0606, №08/0607, які не містять опису (номенклатури) обладнання та його кількості.

Встановлені перевіркою порушення вимог податкового законодавства призвели до завищення позивачем у бюджетній декларації за червень 2006 року суми податкового зобов'язання на 74473 грн., суми податкового кредиту на 181062 грн. та різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 106589 грн. і у бюджетній декларації за липень 2006 року суми податкового зобов'язання на 10929 грн., суми податкового кредиту на 70932 грн. та різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 60003 грн. і як наслідок цього до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006 року на 97539 грн.

На підставі акта перевірки від 08.11.2006р. №130-23/03566564 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2006 №0000462301/0, яким, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року на 97539 грн.

23.11.2006 відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2006 року, за результатами якої був складений акт від 23.11.2006 №149. За висновком акта перевірки позивачем у бюджетній декларації за червень 2006 року завищено суми бюджетного відшкодування на 9050 грн. - суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту цього податкового періоду, визначену відповідачем у зв'язку з порушеннями позивачем вимог податкового законодавства, зазначених у акті перевірки від 08.11.2006 №130-23/03566564.

На підставі акта перевірки від 23.11.2006 №149 прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2006 №0006411501/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2006 року на 9050 грн.

23.11.2006 відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2006року, за результатами якої складений акт від 23.11.2006 №150.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР у зв'язку з включенням до податкового кредиту бюджетної декларації за серпень 2006 року -102110 грн. податку на додану вартість на підставі виданих ТОВ «Леманс»податкових накладних від 08.06.2006 №08/0608 і №08/0609, які не містять опису (номенклатури) обладнання та його кількості. Тим самим позивач завищив суму податкового кредиту за серпень 2006 року на 102110 грн., що у свою чергу призвело до неправильного визначення позивачем різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту і до завищення суми бюджетного відшкодування за цей податковий період. За висновком відповідача вказана різниця за серпень 2006 року становить 8306 грн., а сума завищення бюджетного відшкодування за серпень 2006 року становить 65178 грн.

На підставі акта перевірки від 23.11.2006 №150 відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 28.11.2006 №0006421501/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року на суму 65178 грн. і №0006431501/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8721,30 грн.

23.11.2006 відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року, за результатами якої складений акт від 23.11.2006 №151. За висновками акта перевірки позивачем у бюджетній декларації за вересень 2006 року завищено суму бюджетного відшкодування на 88629 грн. у зв'язку з відсутністю від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2006 року.

На підставі акта перевірки від 23.11.2006 №151 прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.11.2006 №0006441501/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 88629 грн.

У січні, лютому 2007 року відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року, за результатами якої складений акт від 09.02.2007 №89-23/03566564.

За висновками акта перевірки, позивач, в порушення вимог п. 11.21 ст.11 Закону № 168/97-ВР та Порядку №805:

не вів окремого податкового та бухгалтерського обліку молока та молочної

продукції, виготовлених з молока, проданого йому сільськогосподарськими

товаровиробниками за нульовою ставкою податку на додану вартість чи без цього

податку, та окремий облік молока і молочної продукції, виготовлених із молока і

молочної сировини, придбаних за ставкою податку на додану вартість 20%;

не включив безпосередньо до податкового зобов'язання та податкового

кредиту бюджетної декларації за вересень 2006 року відповідно 6100 грн. та 84623 грн. і бюджетної декларації за жовтень 2006 року відповідно 6052 грн. та 84982 грн. податку на додану вартість з проданих та з придбаних позивачем у вказаних податкових періодах товарів, які придбавалися ним для подальшої реалізації;

розподілив між бюджетною і дотаційною деклараціями суми податкового

зобов'язання і податкового кредиту за вересень та жовтень 2006 року не у відповідності з фактичним коефіцієнтом співвідношення частини молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників.

Відповідно до акту перевірки від 09.02.2007. №89-23/03566564 такий коефіцієнт у вересні 2006 року становив 0,4% і у жовтні 2006 року - 2,4%.

Крім того, за висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР оскільки ним двічі включено до податкового кредиту бюджетної декларації за вересень 2006 року -1083 грн. податку на додану вартість на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Арктика»від 30.08.2006 №71, від 01.09.2006 №73 і від 04.09.2006 №75; а також в порушення вимог пп. 7.7.1 і 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР відображено у розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року у складі фактично сплаченого ним податку на додану вартість у вересні 2006 року суму податку на додану вартість, нараховану з придбаної у ВАТ «Христинівський молокозавод»ємності, яка (сума) фактично не була сплачена позивачем у вересні 2006 року.

На підставі акта перевірки від 09.02.2007 №89-23/03566564 прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.02.2007 №0000072301/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2006 року на 57853 грн.

У січні, лютому 2007 року відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року, за результатами якої складений акт від 14.02.2007 №93-23/03566564.

Перевіркою, з посиланням на результати попередньої перевірки позивача, оформленої актом від 09.02.2007 №89-23/03566564, було встановлено, що за жовтень 2006 року сума податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість становить 20214 грн., сума податкового кредиту - 90765грн., а від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту відповідно 70551 грн.

За листопад 2006 року перевіркою встановлено, що позивач в порушення вимог п.11.21 ст.11 Закону № 168/97-ВР та Порядку №805:

не вів окремого податкового та бухгалтерського обліку молока та молочної

продукції, виготовлених з молока, проданого йому сільськогосподарськими

товаровиробниками за нульовою ставкою податку на додану вартість чи без цього

податку, та окремий облік молока і молочної продукції, виготовлених із молока і

молочної сировини, придбаних за ставкою податку на додану вартість 20%;

не включив безпосередньо до податкового зобов'язання та податкового

кредиту бюджетної декларації за листопад 2006 року відповідно 5723 грн. та 12374 грн. податку на додану вартість з проданих та з придбаних позивачем у вказаних податкових періодах товарів, які придбавалися ним для подальшої реалізації;

розподілив між бюджетною і дотаційною деклараціями суми податкового

зобов'язання і податкового кредиту за листопад 2006 року не у відповідності з фактичним коефіцієнтом співвідношення частини молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників.

Відповідно до акту перевірки від 14.02.2007 №93-23/03566564 такий коефіцієнт у листопаді 2006 року становив 2,1%.

Крім того позивач в у листопаді 2006 року реалізував гофровану і масло тару, яку придбав у вересні 2006 року для використання у власному виробництві і податок на додану вартість з якої відобразив у дотаційній податковій декларації за вересень 2006 року. Фактичне невикористання позивачем цієї тари для власного виробництва, а її реалізація як товару тягне за собою необхідність корегування у листопаді 2006 року податкового кредиту в бік його збільшення на 662 грн.

Крім того. в порушення вимог пп. 7.7.1 і 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР позивач відобразив у розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року у складі фактично сплаченого ним податку на додану вартість у жовтні 2006 року суми податку на додану вартість, нараховані з придбаних у ВАТ «Христинівський молокозавод»ємності і у ТОВ «Агрополіс»суміші вершково-рослинної шоколадної, які фактично не були сплачені у жовтні 2006 року.

Зазначені порушення призвели до завищення позивачем у бюджетній декларації за жовтень 2006 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 994 грн. і у бюджетній декларації за листопад 2006 року суми податкового зобов'язання на 651 грн., суми податкового кредиту на 983 грн. та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 332 грн. і як наслідок цього до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006 року на 64023 грн.

На підставі акта перевірки від 14.02.2007 №93-23/03566564 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2007 №0000082301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року на 64023 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач є переробним підприємством, на яке поширюється дія п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». У 2006 році не діяв Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, однак позивач подавав дві податкові декларації: дотаційну та бюджетну за червень-листопад 2006 року.

З наданих позивачем розрахунків сум податкового зобов'язання і податкового кредиту бюджетної і дотаційної декларацій за червень-листопад 2006 року вбачається, що розподіл між бюджетною і дотаційною деклараціями суми податкового зобов'язання і податкового кредиту ним здійснювався за коефіцієнтом, який визначався не від кількості закупленого у відповідному податковому періоді молока, а від усієї кількості закупленої у такому податковому періоді молочної сировини за ставкою податку на додану вартість 20 відсотків і за нульовою ставкою.

Однак, за змістом п. 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР при розподілі сум податкового зобов'язання і податкового кредиту між бюджетною і дотаційною деклараціями слід виходити саме із співвідношення молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників, без врахування при цьому молочної сировини, у зв'язку з чим суди дійшли про правомірність висновків податкового органу в цій частині.

Крім того, за приписами пп. 7.2.1 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР до податкового кредиту підлягають включенню лише ті нараховані (сплачені) суми податку на додану вартість, які підтверджені податковими накладними, складеними у відповідності з вимогами цього Закону. Оскільки, складені ТОВ «Леманс» для позивача податкові накладні від 08.06.2006. №08/0604, №08/0605, №08/0606, №08/0607, №08/0608 і №08/0609 через відсутність у них опису (номенклатури) обладнання та його кількості не відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, вони не можуть бути належним підтвердженням права позивача на включення вказаних у цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, у зв'язку з чим підтверджується факт завищення податкового кредиту за даними операціями.

Правильними визнали суди і висновки акта перевірки, що не сплачені позивачем у вересні, жовтні суми податку на додану вартість з отриманих від ВАТ «Христинівський молокозавод»та ТОВ «Агрополіс»товарів, виходячи із вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають врахуванню для визначення суми бюджетного відшкодування відповідно за жовтень і листопад 2006 року.

А також щодо протиправності дій позивача щодо подвійного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених одними і тими ж податковими накладними, складеними ТОВ «Арктика»та включення до податкового кредиту дотаційної податкової декларації суми податку на додану вартість з товарів, які згодом були продані позивачем і не брали участі у переробці молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників за нульовою ставкою податку на додану вартість без цього податку.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, вважає, що вони зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805, цей порядок встановлював механізм нарахування та виплат дотацій на період з 01.01.1999 до 01.01.2005 переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Законом України від 18.10.2005 № 2987-IV дію п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»було продовжено до 01.01.2007.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»за результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства у 2006 році визначали суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складали окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подавалась до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом.

Механізм визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту у спеціальній та загальній деклараціях законодавством не визначався, тому Державна податкова адміністрація рекомендувала застосовувати спеціальний коефіцієнт. Зокрема, такі рекомендації були надані у листах від 28.01.2003 № 1399/7/15-3317, від 22.08.2001 № 11465/7/16-1217-14.

У вказаних листах Державна податкова адміністрація вказує на те, що для визначення витрат, сум податкових зобов'язань та податкового кредиту розраховується коефіцієнт, який дорівнює частці закупленого у звітному періоді за нульовою ставкою молока в загальному обсязі молока, придбаного у всіх категорій постачальників. Сума витрат та сума податкового кредиту з переробки молока, зданого сільськогосподарськими товаровиробниками, обчислюється шляхом застосування вказаного коефіцієнту до загального обсягу витрат на переробку молока, закупленого у всіх категорій платників.

Отже, при вирішенні даної справи суду слід перевірити правильність розрахунку задекларованих позивачем у спеціальній та загальних деклараціях податкових зобов'язань та податкового кредиту, обчислених за кількісним методом.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 цієї статті Закону N 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками, встановлені цим пунктом реквізити, і зокрема, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону N 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Відсутність у податкових накладних виданих ТОВ «Леманс»опису (номенклатури) обладнання та його кількості, стала підставою для висновків контролюючого органу, з якими погодились суди попередніх інстанцій, про неможливість формування на їх підставі позивачем податкового кредиту, при цьому, судами не досліджувалось питання реальності господарських операцій, та можливість підтвердження відсутніх у податкових накладних даних іншими первинними документами, ведення яких передбачено правилами бухгалтерського обліку. Оскільки системний аналіз пунктів 7.2, 7.4, 7.5 статті 7 Закону № 168/97 дає підстави для висновку про неможливість нарахування податкового кредиту на підставі виданої податкової накладної за умови не здійснення самої господарської операції, що в свою чергу має наслідком перевірку формування платником валових витрат та відповідно визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток. Незначні недоліки податкової накладної за підтвердження її даних іншими первинними документами не можуть бути підставою для позбавлення платника права на податковий кредит.

Щодо порушення позивачем вимог пп.7.7.1 та 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, то суди попередніх інстанцій, погодившись з висновками відповідача, що позивачем відображено у розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року суми ПДВ, нараховані внаслідок придбання у ВАТ «Христинівський молокозавод»ємностей та у ТОВ «Агрополіс»суміші вершково-рослинної шоколадної, які фактично не були ним сплачені у жовтні 2006 року, при цьому фактичне виконання позивачем грошових зобов'язань за даними господарськими операціями не встановлював.

Разом з тим, виходячи з аналізу положень ст.7 Закону №168/97-ВР, суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. Однак, для підтвердження права на бюджетне відшкодування підлягає встановленню факт сплати позивачем ТОВ «Агрополіс»та ВАТ «Христинівський молокозавод»податку на додану вартість у ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей за реальними господарськими операціями.

Крім того, позивач, не заперечуючи висновків відповідача щодо подвійного включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Арктика», зазначає, що це не призвело до завищення розміру заявленого бюджетного відшкодування, що підлягає перевірці у судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Якщо такі докази не були надані, суд, керуючись частинами 4, 5 ст. 11 КАС України, зобов'язаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Шполянський молокозавод»задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 20.08.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2008 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук