Постанова № 25497621, 31.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2012 року № 2а-7490/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична Лінія»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправними дій,

ОБСТАВИНИСПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістична Лінія»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій з проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2011 по 30.11.2011; визнання протиправними дій з оформлення результатів зустрічної звірки у формі акту №636/22-8/37240629 від 05.04.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2011 по 30.11.2011; заборону відповідачу використовувати акт №636/22-8/37240629 від 05.04.2012 при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що обране відповідачем найменування довідки (про неможливість проведення звірки) не відповідає, ані змісту самої довідки, в якій викладено висновки податкового органу по суті проведених платником податків господарських операцій, ані діям контролюючого органу, котрі були здійснені у спірних правовідносинах і полягали у встановленні правильності справляння ПДВ. Відповідачем порушено порядок проведення зустрічних перевірок, не направлено запит про подання платником податків інформації та її документального підтвердження, не досліджені первинні документи. А також, неправомірно в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, викладені висновки та обґрунтування як за результатом перевірки, що є перевищенням повноважень, наданих законом.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що дії з проведення зустрічної звірки вчинені у повній відповідності вимогам законодавства.

В судове засідання не з’явився представник відповідача, який про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні, проти чого позивач не заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2011 Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва ДПС (далі – відповідач) направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична Лінія»(далі –позивач) лист про надання пояснень та їх документального підтвердження №14244/10/23-311, згідно якого позивач на підставі пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.1 та 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.73.3, ст.73 ПК України та п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України №1245 від 27.12.2010 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом»(далі –Постанова №1245) просив надати для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами пояснення та їх документальне підтвердження щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Біг Толк», ТОВ «Північ Трейд», ТОВ «М-Делівері»та іншими постачальниками.

Згідно наявного у справі повідомлення про вручення поштового відправлення №0303107332122 вказаний запит не отримано позивачем, та як зазначено в довідці Ф.20 відділення поштового зв’язку, - ТОВ «Логістична Лінія»за адресою: вул. Кіквідзе, 14-В, к. 4, м. Київ, - не знаходиться.

За результатами надіслання запиту відповідачем складено акт №636/22-8/37240629 від 05.04.2012 (далі –акт) про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків з причин не знаходження позивача за податковою адресою вул. Кіквідзе, 14-В, к. 4, м. Київ, а також згідно висновків якого встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Логістична Лінія»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Окрім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 22 та ст. 185 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Таким чином, згідно акту, задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит за листопад 2011 року за результатами перевірки зменшені до 0. Задекларований податковий кредит контрагентів-покупців ТОВ «Логістична Лінія»за листопад 2011 року сформований неправомірно та підлягає зменшенню до 0.

З огляду на встановлені факти вбачається, що відповідач звернувся до позивача з запитом на підставі пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.1 та 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.73.3, ст.73 ПК України, системний аналіз яких, дає підстави для висновку, що відповідач мав на меті ініціювати проведення зустрічної звірки для документального підтвердження господарських відносин з платником податків (у тому числі підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними), яка здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим був надісланий позивачу запит.

Відповідно до приписів п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Аналогічні положення містяться в Постанові Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок»(далі –Постанова №1232), якою визначено механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Разом з тим існує єдиний порядок направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок»(далі –Методичні рекомендації).

Згідно пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, зміст викладених норм вказує на те, що саме за результатами здійснених зустрічних звірок складається довідка, а у разі встановлення фактів, зокрема, як у даній справі про відсутність суб'єкта господарювання за податковою адресою, складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що в повній мірі спростовує доводи позивача про не відповідність обраного відповідачем способу оформлення його дій за результатами надіслання запиту позивачу складено встановлених фактів.

А також беззаперечним є факт, що складання акту з найменуванням «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання»вказує саме на її не проведення податковим органом, у зв’язку з чим, як наслідок, необґрунтованими є посилання позивача на норми, які поширюються на правовідносини та дії, які стосуються суто вже проведеної зустрічної звірки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить, також, до висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправними дій з проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та не вбачає правових підстав для її задоволення.

Окрім того, Додатком №3 до Методичних рекомендацій встановлено форму та вимоги щодо змісту і об’єму інформації, яка підлягає відображенню в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Суд оцінивши акт на відповідність вимогам, встановленим Методичними рекомендаціями, дійшов висновку, що акт не суперечить їм, ні за формою, ні за змістом. При цьому, слід зауважити, що п. 15 Додатку №3 Методичних рекомендацій передбачає зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Таким чином, викладені відповідачем обставини та їх аналіз є нічим іншим як реалізація функцій податкового органу на виконання вимог наведеної норми, а не, як стверджує позивач, судженнями податкового органу щодо обставин господарської діяльності позивача при фактичному проведенні звірки, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що акт складений відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням компетенції, а твердження позивача є необґрунтованими та такими, що невірно тлумачать норми права, що, в свою чергу, є підставою для відмови в позовній вимозі про визнання протиправними дій з оформлення результатів зустрічної звірки у формі акту №636/22-8/37240629 від 05.04.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків.

При цьому, відмова у задоволенні основних позовних вимог, є правовою підставою для відмови у задоволенні похідної від них вимоги про заборону відповідачу використовувати акт №636/22-8/37240629 від 05.04.2012 при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок, а також з підстав того, що задовольняючи таку вимогу суд перебрав би на себе повноваження податкового органу, що є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи усе вищевикладене, врахувавши зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, а також перевіривши відповідність оскаржуваних дій усім вищезазначеним вимогам, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності його дій, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають не задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична Лінія»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 31.07.2012.

Суддя В.В. Амельохін