Постанова № 25497382, 31.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2012 року № 2а-8668/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кохавинка»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 14.06.2012р. № 0000762305, №0000752305На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 14.06.2012р. № 0000762305, №0000752305.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку в Акті перевірки, а податкові повідомлення-рішення прийняті без врахування норм цивільного та податкового законодавства України, та всіх обставин справи.

Відповідач заперечень стосовно позовних вимог не надав, 16.07.2012 року в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази про що, наявні в матеріалах справи. Клопотання щодо розгляду справи за його відсутності до суду не надходило.

Під час проведення судового засідання 16 липня 2012 року було прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта суд прийняв рішення про розгляд справу у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками податкового органу було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кохавинка»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2012р., та іншого законодавства за період 01.10.2009р. по 31.03.2012р.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 31.05.2012р. №1621/22-5/32345451, яким встановлено порушення позивачем:

- п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у сумі 276042,00 грн., у т.ч. за ІV квартал 2010 року в сумі 78125,00 грн., за І квартал 2011 року в сумі 78 125,00 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 47917,00грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 71875,00 грн.

- пп.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 229163,00 грн.

З підстав виявлених порушень відповідачем було прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012р. №0000752305, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 295574,00 грн., з яких за основним платежем -276042,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -19532,00 грн.

податкове повідомлення-рішення від 14.06.2012р. №0000762305, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в розмірі 255206,00грн., з яких за основним платежем -229163,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26043,00 грн.

Листом від 18.06.2012р. №77 позивач повідомив відповідача про судове оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012р. №0000752305, від 14.06.2012р. №0000762305.

Позивач обґрунтовуючи свою позицію вказує на те, що не погоджується з виявленими під час перевірки порушеннями. На його думку взаємовідносини підтверджуються первинними документами, які підписані уповноваженими особами, тому підстав для визнання договорів недійсними та прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, позивач не вбачає та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податковий орган вважає заперечень щодо заявлених позовних вимог не надав, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, справа розглядалась на підставі наявних у ній доказів.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до п. 5.1. ст.5 Закону України від 28.12.1994, № 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств", (надалі -Закон №334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. цього Закону №334, визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою

подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Ново-Світ»(виконавець) було укладено договір №102 МК від 21.02.2011р. про надання послуг по просуванню товарів.

09.09.2010р. між позивачем (замовник )та ТОВ «Катрман»(виконавець) було укладено договір №768 МК про надання послуг по просуванню товарів

Згідно п.1.1. (договори №102 МК та №768 МК), в порядку та на умовах, визначених цими Договорами, Замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надавати Замовнику за плату послуги з просування товарів Замовника, а також послуги з проведення маркетингових досліджень щодо таких товарів.

Пунктом 2.1.1. (договори №102 МК та №768 МК), визначено, виконавець належним чином повинен організувати та координувати роботу промоутерів у торговельних мережах з метою інформування споживачів про товари Замовника. Проводити маркетингову роботу у роздрібних торговельних мережах, що буде включати у себе опитування споживачів та розміщення в таких торговельних мережах інформаційних матеріалів Замовника. (п.2.1.2. договори №102 МК та №768 МК). Збирати та передавати Замовнику маркетингову інформацію, стосовно аналогічних товарів, що просуваються. (п.2.1.3. договори №102 МК та №768 МК). Проводити аналіз дій осіб, що просувають на вітчизняному ринку аналогічні товари.(п.2.1.4. договори №102 МК та №768 МК).

Замовник зобов'язується надавати Виконавцю повну та достовірну інформацію про товари, що будуть просуватися Виконавцем, яка необхідна Виконавцеві для виконання ним своїх зобов'язань за цим Договором. (п.2.2.1 договори №102 МК та №768 МК).

Згідно п.3.3. договорів (№102 МК та №768 МК) підставою для оплати є Акт приймання-передачі наданих послуг, який складається Виконавцем та надсилається Замовникові до 5 числа місяця наступного за звітним.

На підтвердження зазначених правовідносин між позивачем та ТОВ «Ново-Світ»було підписано, як визначає п.3.3. договору №102 МК, акти прийму-передачі наданих послуг: від 21.02.2011р. №1 від 31.03.2011р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, №17 від 31.03.2011р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, №44 від 30.04.2011р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, №95 від 27.06.2011р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, №144 від 26.07.2011р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, №172 від 29.08.2011р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ново-Світ»було виписано позивачу податкові накладні: від 31.03.2011р. №80 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, від 31.03.2011р. №80 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, від 30.04.2011р. №140 на суму на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, від 21.06.2011р. №108 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, від 12.07.2011р. №42 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, від 29.08.2011р. №36 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

На підтвердження зазначених правовідносин між позивачем та ТОВ «Картман»було підписано, як визначає п.3.3. договору №768 МК, акти прийму-передачі наданих послуг: №39 від 26.10.2010р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, №97 від 25.11.2010р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, №134 від 24.12.2010р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, №1 від 28.02.2011р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, №2301001 від 23.01.2011р. на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Картман»було виписано позивачу податкові накладні: від 26.10.2010р. №182 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, від 25.11.2010р. №528 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, від 24.12.2010р. №672 на суму на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, від 23.01.2011р. №2301001 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ, від 28.02.2011р. №00 на суму 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 5.1. ст.5 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В свою чергу, підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. цього Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами. А податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Слід відмічає, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер через їх безтоварність.

Абзацом другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися з оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вищевикладене факт підтвердження взаємовідносин позивача з контрагентами первинними документами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012р. № 0000762305, №0000752305 скасуванню.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, відповідач не з'явившись в судове засідання, не підтвердив свою позицію відповідними доказами, які б свідчили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 14.06.2012р. № 0000762305 та від 14.06.2012р. №0000752305 винесені Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2155,00 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кохавинка»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук