Постанова № 25496904, 02.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 серпня 2012 р. № 2-а- 6131/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцов М.В.,

за участю: представника позивача - Старостіна О.Ю.,

представника відповідача- Гадяцька Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Комунального підприємства "Благоустрій" до Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне підприємство «Благоустрій» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої до початку розгляду справи по суті, просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 13.03.2012р. № 0000072301, від 13.03.2012р. № 0000082301, від 28.05.2012р. № 0000572220.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення -рішення від 13.03.2012р. № 0000072301 позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності на загальну суму 22583,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 18067,0 грн. та за штрафними санкціями 4516,75 грн.) Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012р. № 0000082301 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14938,75 грн. (в тому числі за основним платежем 11951,0 грн. та за штрафними санкціями 2987,75 грн.) Згідно податкового повідомлення-рішення від 28.05.2012р. № 0000572220, прийнятого ДПІ в Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, який є правонаступником ДПІ в Московському районі м. Харкова, позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3128,75 грн. (в тому числі за основним платежем 2503,0 грн. та за штрафними санкціями 625,75 грн.)

Позивач з зазначеними податковими повідомленнями-рішення не згоден, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити, вдаючи оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення цілком обґрунтованими та законними.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимоги та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що в лютому 2012 року фахівцями ДПІ в Московському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Промспец консалтинг» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. За результатами перевірки складено акт № 362/23/32444596 від 15.02.2012р. (в акті помилково зазначено від 15.02.2011р.), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18067,0 грн. (за І квартал 2010 року - 9331,0 грн., ІІ квартал 2010 року - 3276,0 грн., ІІІ квартал 2010 року - 5460,0 грн.); порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму 14454,0 грн. (за січень 2010 року - 1502,0 грн., лютий 2010 року - 4334,0 грн., березень 2010 року - 1629,0 грн., квітень 2010 року - 1001,0 грн., червень 2010 року - 1620,0 грн., липень 2010 року - 3367,0 грн.)

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.03.2012р. № 0000072301 позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності на загальну суму 22583,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 18067,0 грн. та за штрафними санкціями 4516,75 грн.) Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012р. № 0000082301 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14938,75 грн. (в тому числі за основним платежем 11951,0 грн. та за штрафними санкціями 2987,75 грн.)

Також, на підставі розгляду зазначеного вище акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2012р. № 0000572220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3128,75 грн. (в тому числі за основним платежем 2503,0 грн. та за штрафними санкціями 625,75 грн.)

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, відповідач виходив з того, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надано податкову інформацію (акт перевірки від 30.06.2011р. № 1459/23-03-05/36457279), згідно якої контрагент позивача - ТОВ «Тех-Агроремпоставка» за юридичною адресою не знаходиться, чисельність працюючих даного підприємства - 2 особи (в тому числі 1 особа за сумісництвом), інформації про отримані даним підприємством ліцензії та інші види дозволів немає. Таким чином, податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності через відсутність технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що вказує на проведення ТОВ «Тех-Агроремпоставка» транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального характеру.

В зв'язку з наведеним відповідачем встановлено нереальність господарських правочинів, вчинених позивачем з ТОВ «Тех-Агроремпоставка» у перевіреному періоді, що позбавляє позивача права на включення сум, ніби-то сплачених за спірними правочинами контрагенту, до складу валових витрат, а також податкового кредиту з ПДВ.

Крім того, відповідачем від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова отримано акт перевірки ТОВ «Промспец консалтинг» №349/23-03-05/37091549 від 10.03.2011р., проте позивачем до податкового органу надано уточнюючий розрахунок № 9002146375 від 19.04.2011р. ряд. 1[370915420352] (J02151) Додаток Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), яким відкореговано взаємовідносини з ТОВ «Промспец консалтинг».

Суд погоджується з висновками податкового органу відносно наявності виявлених перевіркою порушень та зазначає, що доводи позовної заяви зводяться до того, що при вчиненні угод та здійсненні господарських відносин з контрагентом позивача - ТОВ «Тех-Агроремпоставка», сторонами було дотримано вимоги чинного законодавства. Проте в обсязі наданих позивачем до суду доказів підтвердити реальний характер здійснених угод не вбачається за можливе.

Так, позивач наполягає, що між ним та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» укладалися договори від 05.07.2010р. № 05/07-10, від 04.06.2010р. № 04/06-10, від 05.04.2010р. № 05/04-10, від 05.03.2010р. № 05/03-10, від 02.03.2010р. № 02/03-10, від 02.02.2010р. № 02/02-10, від 01.02.2010р. № 01/02-10, від 12.01.2010р. № 12/01-10, від 06.07.2010р. № 06/07-10, згідно яких ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (постачальник) передавав у власність позивача (покупець) товарно-матеріальні цінності ( запасні частини, вузли та агрегати до автомобільної, дорожньої та спеціальної техніки, інші товари).

В подальшому позивачем за вказаними угодами сформовано податковий кредит з ПДВ, а також склад валових витрат відповідних періодів.

Позивачем до суду надано копії вказаних договорів, специфікацій, рахунків-фактур, податкових накладних та видатковий накладних. Проте позивачем до суду не подано доказів, які б вказували на транспортування товару, отриманого від ТОВ «Тех-Агроремпоставка», а також докази сплати за товар грошовими коштами.

Надані позивачем до суду копії договорів оренди транспортних засобів №7 від 28.01.2010р., б/н від 19.07.2010р., б/н від 25.06.2010р. не вказують на фактичне одержання товарів за договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», а також не замінюють документів звітності, за допомогою яких має фіксуватись переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено наявність на балансі підприємства позивача власного автомобільного транспорту, в зв'язку з чим викликає сумніви економічна доцільність та обґрунтованість укладення зазначених договорів з ФОП ОСОБА_4 та громадянкою ОСОБА_3 Також позивачем до суду не надано доказів оплати за вказаними договорами оренди транспортних засобів, а також будь-яких доказів, які свідчать про прийняття орендованого транспорту до використання.

В зв'язку із встановленими обставинами справи суд зауважує, що згідно вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що мав чинність на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що позивачем не підтверджено фактичне виконання укладених з ТОВ «Тех-Агроремпоставка» угод, а також належних доказів оплати позивачем наданих за договором послуг в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Таким чином позивачем не додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Так само, в зв'язку з встановленим неправомірним вбачається віднесення відповідних витрат за спірними господарськими операціями до складу валових з урахуванням положень п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким врегульовано спірні правовідносини на час їх виникнення. Дана норма, зокрема, визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Не повинні відноситись до результатів господарської діяльності платника податків лише витрати, господарський зміст яких є необгрунтованим, з урахуванням встановленої відсутності витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону), що визначені у Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами, до складу яких, відповідно до пп.5.2.1 п. 5.2 ст.5 включаються суми будь-яких витрат , сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.

Згідно вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем у справі суду в повній мірі не доведено обґрунтованість своєї позиції, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в силу приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, надано вичерпні докази законності та обґрунтованості прийнятих рішень.

Суд зауважує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень при їх прийнятті додержано приписи чинного законодавства, а також враховано всі дійсні обставини справи, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для їх скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Благоустрій» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 03 серпня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова