Ухвала суду № 25493999, 18.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 р.Справа № 2а-16191/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-16191/11/2070

за позовом Державного підприємства "Чугуєво Бабчанське Лісове господарство"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

06.12.2011 року Державне підприємство "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області Державної податкової служби від 08.11.2011 року № 0004512311, № 0004522311.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24.04.2012 року позов задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено зобов'язання з податку на прибуток, а твердження Чугуївської ОДПІ про порушення при цьому норм податкового законодавства грунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Чугуївська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, Чугуївською ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового законодавства України державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" під час здійснення фінансово господарських відносин з платником податків ТОВ "Електроспецтех" за грудень 2010 р., за результатами якої 21.10.2011 року було складено акт перевірки № 834/2311/00993069, яким зафіксовані наступні порушення: відсутність реального вчинення господарської операції ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" з ТОВ "Електроспецтех", та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового Кодексу України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку учасників відповідної операції; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 565 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 565 грн.; пп. 7.2.3 п. 7.2 ст.7; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 452 грн., в тому числі за грудень 2012 року на суму 452 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 08.11.2011 року № 0004512311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 678 грн. та податкове повідомлення - рішення від 08.11.2011 року № 0004522311,яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на суму 847,5 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено зобов'язання з податку на прибуток, а твердження Чугуївської ОДПІ про порушення при цьому норм податкового законодавства грунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

У відповідності до п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, документальна перевірка здійснюється за наявності таких обставин: виявлення фактів, що свідчать про можливе порушення платником податків валютного та іншого законодавства та ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Обов'язковою обставиною для призначення та проведення перевірки за п.п. 78.1.1 п. 78 ст. 78 ПК України є не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

В даному випадку із матеріалів справи вбачається, що позивачем надавалась відповідь на письмовий запит органу державної податкової служби разом із витребуваними первинними документами. Отже, підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача були відсутні.

Стосовно правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області Державної податкової служби колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (робіт, послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Електроспецтех" укладений договір підряду № 7/11 від 01.11.2010 р. на ремонт гаражу.

Матеріалами справи підтверджується, що умови зазначеного договору сторонами виконані - ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" прийняло роботу і оплатило її на умовах у безготівковому порядку, а ТОВ "Електроспецтех" виконало і передало роботу замовнику та одержало оплату, а саме - актами виконаних робіт, податковими та видатковими накладні та рахунками.

Крім того, реальність здійсненої господарської операції підтверджується локальними сметами, договірними цінами, довідками щодо вартості виконаних робіт та актами приймання та використання будівельних матеріалів.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року за результатами господарських операцій із ТОВ "Електроспецтех", та податкового зобов'язання з податку на прибуток.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на нікчемність укладеної між ДП "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" та ТОВ "Електроспецтех" угоди з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів вказує, що відповідачем не доведено факту, що договори, які були укладені між позивачем та зазначеними вище контрагентами, визнані судом недійсними.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та податкового зобов'язання з податку на прибуток за період, що перевірявся.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області Державної податкової служби від 08.11.2011 року № 0004512311, № 0004522311 що винесені на підставі хибних висновків податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, є такими, що підлягають скасуванню.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" обґрунтовані.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-16191/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.