Ухвала суду № 25493925, 26.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 р.Справа № 2а-1870/9471/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2012р. по справі № 2а-1870/9471/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними і скасування рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2012 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини" (далі - ТОВ " Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини") до Державної податкової інспекція в місті Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі - ДПІ в м. Сумах) про визнання протиправними і скасування рішення та податкової вимоги.

Визнано протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ в м. Сумах № 1607 від 24 листопада 2011 р. про сплату податкового боргу в розмірі 34 268, 00 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Сумах № 203 від 13 грудня 2011 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ТОВ "Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини".

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ в м. Сумах подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про протиправність спірної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності через неузгодженість суми грошового зобов'язання. Апелянт вказує, що оскільки згідно положень п.п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначені податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов'язання з моменту отримання позивачем рішення ДПА України набули статусу узгоджених та не були сплачені у визначені строки, контролюючий орган мав встановлене законом право на прийняття спірної вимоги про сплату податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без участі сторін, які були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем після закінчення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень № 0000892306/0/30229 від 15.04.2011 р. та № 0001922306/52913 від 21.06.2011 р. на підставі яких позивачу було визначено суму грошового зобов'язання, у встановлені строки оскаржив їх в судовому порядку, то визначена на їх підставі сума грошового зобов'язання не набула статусу узгодженої, в зв'язку з чим контролюючий орган не мав встановленого законом права на направлення позивачу податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що31 березня 2011 року співробітниками ДПІ в м. Сумах було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року, за результатами якої складений акт № 2168/23-620/31066166.

Не погоджуючись з указаним актом перевірки, ТОВ "Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини" подало відповідачу заперечення № 0704-1 від 07.04.2011 р., за результатами розгляду яких, згідно відповіді № 29932/10/23-607 від 14.04.2011 р. , висновки ДПІ в м. Сумах щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 31 106, 00 грн., залишились незмінними.

На підставі зазначених висновків, відповідачем 15 квітня 2011 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000892306/0/30229, яким ТОВ "Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини" зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 31 106, 00 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, провів процедуру його адміністративного оскарження.

Рішення ДПА України від 12.09.2011 р., про залишення скарги без задоволення а податкового повідомлення-рішення без змін позивачем отримано 16.09.2011 р.

Не погодившись із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 14 жовтня 2011 р. звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про їх скасування.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року по справі № 2а-1870/7374/11 адміністративний позов було задоволено частково, податкові повідомлення-рішення № 0000892306/0/30229 від 15.04.2011 р. та № 0001922306/52913 від 21.06.2011 р. визнані протиправними та скасовані.

Разом з тим, 14 грудня 2011 року позивачу контролюючим органом були вручені податкова вимога № 1607 від 24.11.2011 р. про сплату податкового боргу в розмірі 34 268, 00 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 203 від 13.12.2011 р.

Як на підставу для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу, відповідач визначає факт несплати позивачем в добровільному порядку суми податкових зобов'язань визначених на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000892306/0/30229 від 15.04.2011 р. та № 0001922306/52913 від 21.06.2011 р., які на наступний день після прийняття ДПА України рішення № 35/6/25-0515 про відмову в задоволенні повторної скарги позивача, набули статусу узгодженого податкового зобов'язання (податкового боргу).

Перевіряючи правомірність формування контролюючим органом спірної податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до п. 57.3ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податковою вимогою згідно п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. В свою чергу, податковим боргом, відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також, п. 89.3 згаданого Кодексу передбачено право податкового органу прийняти рішення про опис майна у податкову заставу платника податків, який має податковий борг.

Тобто, з положень вказаних норм вбачається, що право податкового органу на надіслання податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу виникає лише в разі несплати в установлені строки узгодженого податкового зобов'язання (виникнення податкового боргу).

Згідно пунктів 56.2, 56.3, 56.6, 56.10 ст. 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня. Рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Положеннями п. 56.15 ст. 56 ПК України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. При цьому, відповідно до п.п. 56.17.3 п. 56.17 ст. 56, процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Разом з тим, пунктами 56.18, 56.19 ст. 56 ПК України встановлено, що процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно із вимогами п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Виходячи з вище зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, в разі якщо платник податків протягом місяця з дня закінчення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, звертається до суду з позовом про його скасування, у податкового органу відсутнє право на надіслання платнику податку податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна в податкову заставу по грошовому зобов'язанню, визначеному цим податковим повідомленням-рішенням.

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Український північно-східний інститут прикладної та клінічної медицини", отримавши податкове повідомлення-рішення № 0000892306/0/30229 від 15.04.2011 р., у встановлений ПК України десятиденний строк розпочало процедуру адміністративного оскарження, подавши скаргу до ДПА в Сумській області. Після отримання рішення ДПА в Сумській області, позивач протягом десяти днів подав скаргу до ДПА України

Отримавши 16 вересня 2011 р. рішення ДПА України, позивач 14 жовтня 2011 року, тобто у встановлений місячний строк, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Таким чином, оскільки позивачем після закінчення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, у встановлений законом строк оскаржив їх у судовому порядку, то податкові зобов'язання, визначені цими податковими повідомленнями-рішеннями не набули статусу узгоджених, в зв'язку з чим, контролюючий орган не мав права надсилати спірну податкову вимогу по цим зобов'язанням та приймати рішення про опис майна в податкову заставу.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги щодо узгодженості суми грошового зобов'язання через закінчення процедури адміністративного оскарження, колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2012 року по справі № 2а-1870/9471/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 31.07.2012 р.