Ухвала суду № 25493912, 18.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 р.Справа № 2а-3804/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-3804/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техспец Стіл"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

23.03.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техспец Стіл" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 15.03.2012 року № 0000031800.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 23.05.2012 року позов задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, а твердження Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про порушення при цьому норм податкового законодавства грунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 29.02.2012 року державним податковим інспектором відділу відпрацювання мінімізації платежів до бюджету ДПІ у Київському районі Гетманською Н.А. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Техспец Стіл» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Український центр екології»(код за ЄДРПОУ 36627363) за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.

З результатами перевірки складений акт від 29.02.2011 р. № 702/18-010/36986686, яким зафіксовані порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, що призвело до заниження сум податку на додану вартість до сплати в бюджет за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. на загальну суму 9025 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 року № 0000031800 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Техспец Стіл" з податку на додану вартість на суму 9025 грн. за основним платежем та 2256 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, а твердження Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про порушення при цьому норм податкового законодавства грунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що 12.05.2011 р. між ПП «Український центр екології» (продавець) та ТОВ «Техспец Стіл» (покупець) укладений договір № 3.

За умовами договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити наступний бувший у вжитку товар: полуавтомат токарний з ЧПУ інв. № 9477, 1 шт., на суму 24150 грн. з ПДВ та верстат фрезерувальний широкоуніверсальний інв. № 11256, 1 шт. на суму 30000 грн. з ПДВ (п. 1.1. договору), загальна сума договору становить 54150 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 9025 грн. (п. 1.2. договору). Згідно з п. 1.4. договору базис поставки-франко-завод (EXW) м. Дергачі згідно «Інкотермс» 2000 р.

На виконання умов укладеного договору ПП «Український центр екології» позивачу направлено рахунок № 12 від 11.05.2011 р. на суму 54150 грн.

Товар відпущено згідно накладної № 18 від 12.05.2011 року через ОСОБА_2 за довіреністю № 191 від 12.05.2011 р., що підтверджується також копією журналу реєстрації довіреностей.

Транспортування товару на адресу покупця відбувалося у відповідності до умов договору № 2010/12/10-03П від 10.12.2010 р., укладеного позивачем із ТОВ «Торгово-транспортна компанія Партнер», про що також свідчить копія товарно-транспортної накладної № 2005 від 20.05.2011 р. та копія платіжного доручення про сплату транспортних послуг.

ПП «Український центр екології» надано позивачу податкову накладну від 12.05.2011 р. № 171 на суму 54150 грн., в т.ч. ПДВ - 9025 грн., яка була відображена в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Розрахунки за отримані верстати здійснені шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця згідно з платіжними дорученнями № 110 від 18.05.2011 р. та № 111 від 20.05.2011 р.

Факт оприбуткування товару підтверджується копіями актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення), інвентарними картками обліку основних засобів, копією наказу про ввід в експлуатацію та пояснювальною запискою.

В подальшому позивачем сума податку на додану вартість по податковій накладній від 12.05.2011 р. № 171 в розмірі 9025 грн. включена до складу податкового кредиту травня місяця 2011 р.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суд першої інстанції, що господарські операції позивача з ПП «Український центр екології» направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, договорами, залізничними накладними та іншими первинними документами).

Стосовно посилань податкового органу на не встановлення місцезнаходження контрагента позивача та відображення ПП «Український центр екології» у складі податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях із контрагентом, який не є платником ПДВ, то суд зазначає, що статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень податкового законодавства сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Таким чином, висновки відповідача щодо порушення ТОВ «Техспец Стіл» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2775-VI не підтверджуються матеріалами справи та є необґрунтованими, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 15.03.2012 року № 0000031800, винесене на їх підставі, є таким, що підлягає скасуванню.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ТОВ «Техспец Стіл» обґрунтовані.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-3804/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.