Ухвала суду № 25493853, 18.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 р.Справа № 2а-894/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі № 2а-894/12/2070

за позовом Приватної фірми "Пальма 94"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

26.01.2012 року ПФ «Пальма 94» звернулась до суду із позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 22.12.2011 року № 0000830700.

Харквський окружний адміністративний суд постановою від 28.02.2012 року позов задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що що податкове законодавство не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПФ «Пальма 94», а саме декларації з ПДВ за вересень 2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 5343/07-0/22647021 від 14.11.2011 р., яким встановлено порушення п. 102.5 ст. 102 розділу ІІ Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями з урахуванням ст. 256, ст. 257 гл. 19 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435- IV; Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2001 №41, а саме порушення, що вплинуло на розрахунки з бюджетом, та призвело до завищення суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3756487 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000830700 від 22.12.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 3756487 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове законодавство не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди.

Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

ПФ «Пальма 94» подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

У відповідності до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно з п. 200.1, 200.2, 200.3 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 р. та додатку 2 «Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду», періоди виникнення від'ємного значення є грудень 2005 р.-лютий 2006 р., серпень 2006 р. вересень 2008 р., грудень 2008 р., вересень 2009 р. березень 2010 р., травень 2010 р. червень 2010 р., серпень 2010 р. березень 2011 р.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач своєчасно та правомірно задекларував вказані суми податкового кредиту та в подальшому проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ у відповідності до норм діючого законодавства, які у свою чергу, позивач відобразив у рядку 24 декларації з податку на додану вартість (за вересень 2011 року).

Даних про те, що позивач подавав заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяву про повернення суми бюджетного відшкодування не надано, що не заперечувалось представниками сторін.

Колегія суддів зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення є твердження відповідача, що згідно п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або на їх відшкодування у випадках, передбачених ПК України, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Із такими висновками податкового органу колегія суддів не погоджується, оскільки відповідачем помилково застосовано до позивача приписи п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Зазначена норма передбачає, що подання вищеназваної заяви є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України періоду, для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.14.1.39. ПК України).

Таким чином п. 102.5 ст. 102 ПК України не регламентує обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даним пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення, задекларованих позивачем в податковій декларації за вересень 2011 року.

Також колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди. Термін давності, вказаний у п. 102.5. Кодексу, застосовується лише до самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків (п. 102.1), для стягнення податкового боргу (п. 102.4), для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (п. 102.5) або для списання податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності (п. 101.2.3).

Отже, твердження відповідача щодо необхідності подання окремої заяви та спливу терміну давності по сумі від'ємного значення не відповідають нормам податкового законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 3756487 грн. Таке декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, позивач і в подальшому має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ПФ «Пальма 94» обґрунтовані.

За таких обставин, колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року - без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі № 2а-894/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.