Постанова № 25492159, 07.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. справа № А27/256

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»,

на постанову господарського суду Дніпропетровської області

від 09.11.2006р.

у справі № А27/256

за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у місті Дніпропетровську,

пр. Кірова, 57, м. Дніпропетровськ, 49600;

до відповідача - 1 Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»,

вул. Героїв Сталінграду, 139, м. Дніпропетровськ, 49700;

до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбриз»,

ж/м Тополь, 3, буд. 19 кв. 70, м. Дніпропетровськ , 49000;

про визнання угоди недійсною та стягнення санкцій, -

встановив: Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбриз»про визнання недійсним на підставі статті 49 Цивільного кодексу УРСР договору № 1/04-2002, та застосування наслідків, які передбачені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України - стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»в доход держави 75.096,01 грн.

Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.) своєю постановою від 09.11.2006р. в адміністративній справі № А27/256 позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що згідно до акту перевірки ТОВ «Стальбриз»за місцезнаходженням відсутнє. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2003р. у справі № 28/193 скасовано державну реєстрацію ТОВ «Стальбриз»у зв'язку з неподанням протягом року звітності в органи державної податкової служби. Наведене дозволяє погодитись з висновками Позивача про укладення договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційну скарзі Відкрите акціонерне товариство «Завод «Дніпропрес», Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Договір укладений відповідно до Цивільного кодексу УРСР правоздатними юридичними особами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальбриз»у встановленому законом порядку зареєстровано і на момент виконання зазначеної угоди та на даний час є правоздатною юридичною особою, яка не виключена з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Судом порушено приписи статті 208 Цивільного кодексу України в частині застосування наслідків визнання господарського зобов'язання недійсним.

Крім того, СДПІ пропущено строк звернення до суду.

Просить постанову господарського суду скасувати. У позові відмовити.

Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську, Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальбриз», Відповідач, представника для участі в судовому засіданні не направив. З огляду на приписи пункту одинадцятого статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.

Уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес», код за ЄДРПОУ 05748772, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.03.2006р.

За результатами перевірки складений Акт від 03.08.2006р.

Перевіркою встановлено: 08.04.2002р. між ВАТ «Завод «Дніпропрес»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальбриз»був укладений договір поставки № 1/04-2002.

Відповідно до умов укладеного 08.04.2002р. Відкритим акціонерним товариством «Завод «Дніпропрес»протягом з січня 2004 року по березень 2005 року здійснено оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 75.096,01 грн.

В той же час, Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2003р. у справі № 28/193 скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбриз»у зв'язку з неподанням з травня 2002 року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

З огляду на встановлені обставини, визнання угоди недійсною та застосування наслідків, які передбачені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, стали предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Посилаючись на статті 207, 208 Господарського кодексу України, як на підставу для визнання спірних зобов'язань недійсними, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань:

вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Так, Пленум Верховного Суду України у пункті 6 Постанови «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»роз'яснював, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

До таких, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів.

При цьому, умисел на приховування, наприклад, від оподаткування прибутків та доходів суб'єкта угоди, може бути у певної посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності, що також має на меті доведення певними засобами доказування.

Правове вирішення окресленої ситуації очевидне, якщо у відносинах між контрагентами мала місце зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою.

Якщо зазначені положення не дозволяють визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, усталена практика відносин між сторонами, подальша поведінка сторін, та інші обставини, що мають істотне значення.

Для того, щоб намір однієї особи міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

А, відтак, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавче визначеними засобами доведення.

Як зазначено вище, за позицією фахівців держподаткінспекції, спірний договір укладено з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави та суспільства, оскільки ця угода укладена з суб'єктом, установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ якого визнані недійсними за рішенням суду.

Проте, сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсності всіх угод, укладених з моменту його реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру. Предметом дослідження господарського суду є, зокрема, не наявність протиправності умислу при укладанні спірної угоди, а наявність обставин для скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідальність за несплату податків і зборів має індивідуальний характер.

Акт перевірки місцезнаходження постачальника не доводить не знаходження його за місцем реєстрації на дату вчинення спірного правочину.

Інших обставин, які підтверджують настання наслідків укладання та виконання угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, не наведено.

Однак, фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

В спірному випадку така обізнаність не є очевидною.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 208 ГК України передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині 1 статті 238 ГК України.

Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього Кодексу.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006р. в адміністративній справі № А27/256 скасувати та прийняти нову постанову суду.

У позові відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.В. Мірошниченко

Суддя: М.А. Руденко