Постанова № 25491321, 02.08.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/63/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2012 р. м. Джанкой

Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Федоренко Е. Р., при секретарі Жмур Н.І. . розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Джанкой адміністративну справу за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора АР Крим в інтересах ОСОБА_1 до Республіканського навчального закладу «Джанкойська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-3 ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АРК», треті особи - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Джанкойської міської ради АР Крим, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту АР Крим про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги

встановив:

Джанкойський міжрайонний прокурор АР Крим звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах ОСОБА_1 на підставі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» з тих підстав, що вказана особа є дитиною, позбавленою батьківського піклування і не може самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є дитиною, позбавленою батьківського піклування, у зв'язку з чим з 08.09.2006 по 03.09.2010 року навчалася та виховувалася в Республіканському навчальному закладі «Джанкойська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-3 ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим», де перебувала на повному державному утриманні. Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Пунктом 2 прикінцевих положень Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2005 року. При цьому Адміністрація Республіканського навчального закладу «Джанкойська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-3 ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим», при складанні кошторису для виплати грошової допомоги, а також виплати випускнику школи-інтернат ОСОБА_1 вказаної грошової допомоги, керувались підпунктом 1 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», яким передбачено виплату грошової допомоги в розмірі не менше 2,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 42,50 грн. Згідно ст.21 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» прожитковий мінімум для дитини у віці від 6 до 18 років становив 997 грн. Отже, ОСОБА_1 повинна була отримати грошову допомогу у розмірі 1994 грн. замість 42 грн.50 коп., тобто їй не доплачено 1951,50 грн. Таким чином, зменшення відповідачем розміру одноразової вихідної допомоги порушує майнові права ОСОБА_1 З цих підстав прокурор просить визнати неправомірними дії Республіканського навчального закладу «Джанкойська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-3 ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АРК» щодо невиплати ОСОБА_1 встановленого розміру одноразової грошової допомоги і стягнути з відповідача - Республіканського навчального закладу «Джанкойська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-3 ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим» на користь позивача вказану недоплачену одноразову допомогу у розмірі 1951,50 грн.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Республіканського навчального закладу «Джанкойська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-3 ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим» частково заперечував проти позову з тих підстав, що порядок відшкодування витрат на виплату випускної грошової допомоги встановлюється лише одним нормативним актом Кабінету Міністрів України - Постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Джанкойської міської Ради у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник третьої особи - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим у судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, у яких зазначив, що відповідно до вимог статті 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат на виплату одноразової грошової допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. На цей час порядок відшкодування витрат на виплату цієї допомоги встановлюється лише одним нормативним актом Кабінету Міністрів України - Постановою від 04.04.1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Згідно з пунктом 13 Постанови випускники навчальних закладів із числа вказаної категорії забезпечуються випускною грошовою допомогою в розмірі не менш як 2,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Вказана правова норма є діючою в редакції від 20.08.2008 року. Відповідно до пункту 2 Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3рп/2012 року саме Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктом 3 вказаного Рішення Конституційного Суду України під час вирішення справ про соціальний захист громадян суди зобов'язані керуватися нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Міністерство фінансів України, керуючись саме вказаною Постановою, здійснює розрахунок суми випускної грошової допомоги, яка належить до виплати на рік вказаної категорії дітей на території Автономної Республіки Крим. Інтернат, у свою чергу, лише виплатив позивачу ту суму грошової допомоги (в розмірі 2,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян), яка була встановлена Міністерством фінансів України та профінансована Міністерством фінансів АР Крим. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні даного позову.

Вислухав прокурора, представника відповідача, представника органу опіки та піклування Джанкойської міської Ради, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

З довідки № 1191-10 від 30.10.2011 року, виданої Республіканським навчальним закладом «Джанкойська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-3 ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим» вбачається, що ОСОБА_1 випустилася з школи-інтернату у 2010 році і їй була виплачена грошова допомога у розмірі 42 грн. 50 коп. (а.с. 6).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Пунктом 2 прикінцевих положень Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2005 року.

Отже, застосування в даному випадку Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», яка є підзаконним нормативно-правовим актом, неможливе, оскільки суперечить Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

При цьому дійшовши висновку про обґрунтованість позову, суд вважає помилковий висновок прокурора про те, що ОСОБА_1 не доплачено саме 1951,50 грн., оскільки при розрахунку цієї суми взято до уваги показник прожиткового мінімуму за 2011 рік, але як встановлено судом ОСОБА_1 випустилася з інтернату наказом № 75 від 03.09.2010 року і грошова допомога у розмірі 42,50 грн. їй була виплачена також в 2010 році.

Згідно статті 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 липня 2010 року становив 888 грн. Таким чином ОСОБА_1 повинна була отримати грошову допомогу у розмірі 1776 грн., недоплата становить 1733,50 грн.

Доводи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим про те, що відповідно до п.3 Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3рп/2012 року під час вирішення справ про соціальний захист громадян суди зобов'язані керуватися нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, до уваги судом не приймаються, оскільки правовідносини по справі виникли до ухвалення цього рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.

Разом з тим, суд вважає за потрібне у виконання вимог ч. 3 ст. 105 КАС України, якою встановлено, що «адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності», замість стягнення з відповідача недоплаченої грошової допомоги, зобов'язати його виплатити позивачеві недоотриману одноразову грошову допомогу.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 8-15, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167, 185 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Джанкойського міжрайонного прокурора АР Крим задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Республіканського навчального закладу «Джанкойська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-3 ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АРК» щодо невиплати ОСОБА_1 встановленого розміру одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Республіканський навчальний заклад «Джанкойська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-3 ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АРК» виплатити ОСОБА_1 недоотриману одноразову грошову допомогу у розмірі 1733,50 грн.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови за правилами ч. 3 ст. 160 КАС України - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Е. Р. Федоренко