Рішення № 25479223, 01.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/9433-2012 01.08.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"простягнення 17 068,00 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача: Усенко А.М. -представник за довіреністю від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (надалі-Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі -"Відповідач") про стягнення 17 068,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору (полісу) автомобільного страхування №13/021423/ПР/2.1.5.1 від 06.02.2009 р. внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/9836979), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.08.2012 р.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, проте через загальний відділ документообігу суду надав відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення позовних вимог заперечує у зв'язку з недоведеністю позивачем законності підстав керування водієм ОСОБА_2 транспортним засобом MAN д.з. АК 2709 АМ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Консоль ЛТД».

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2009 р. між позивачем та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір автомобільного страхування №13/021423/ПР/2.1.5.1, об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

25.03.2009 р. о 14 год. 50 хв. на а/д об'їзд м. Сімферополя було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_4, керуючи автомобілем MAN, перед поворотом праворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, призначеному для проїзду в даному напрямку в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався з правого боку прямому попутному напрямку.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ м. Сімферополя №8363291.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 15.04.2009 р. у справі №3-1685/09 водія ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

22.04.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням дорожньо-транспортного засобу №SL10678, складеного 13.04.2009 р. Приватним підприємством "Експертна компанія "Укравтоекспертиза", вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 17 318,09 грн.

Страховим актом №13/11545/2.1.5.1 від 08.07.2009 р. пошкодження транспортного засобу марки "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 25.03.2009 р. о 14 год. 50 хв. на а/д об'їзд м. Сімферополя, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 17 068,00 грн. Також згідно зазначеного акту, страхове відшкодування вирішено перерахувати на користь СТО.

На підставі страхового акту, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_5 (СТО) суму страхового відшкодування у розмірі 17 068,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №1252 від 13.07.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до відповідача перейшло в межах суми 17 068,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Із постанови Київського районного суду м. Сімферополя від 15.04.2009 р. у адміністративній справі №3-1685/09 вбачається, що ОСОБА_6 на момент скоєння ДТП працював на посаді водія фірми "Консоль".

Крім цього, матеріали справи містять довідку №10 від 20.01.2011 р. за підписом начальнику ОК ТОВ Фірми "Консоль", з якої вбачається, що ОСОБА_4 працював водієм в ТОВ Фірми "Консоль" на автомобілі MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 з 01.01.2009 р. по 28.025.2010 р., а отже, на момент скоєння ДТП, знаходився в трудових відносинах з ТОВ Фірми "Консоль" та керував вказаним транспортним засобом на законних підставах.

Вина ОСОБА_4 встановлена у судовому порядку, а тому відповідальність за шкоду, завдану внаслідок експлуатації автомобіля MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 покладається на ТОВ Фірму "Консоль".

Цивільно-правова відповідальність ТОВ Фірми "Консоль", за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно із полісом №ВВ/9836979.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на підставі полісу №ВВ/9836979 від 20.12.2008р. ним було застраховано цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу MAN TGA, д.н. НОМЕР_3 будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі.

Відповідно до п. 4 полісу № ВВ/9836979 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ТОВ Фірма "Консоль", судом встановлено, що ОСОБА_4 користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_4, належного ТОВ Фірмє "Консоль" автомобіля MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (у редакції чинній на момент ДТП та направлення заяви) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач претензією №10-10.08.10/Р від 10.08.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 17 068,00 грн.

Відповідач листом №881у від 30.08.2010 р. підтвердив, що цивільно-правова відповідальність ТОВ Фірми "Консоль" за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована ним за Полісом ВВ/9836979, однак у виплаті страхового відшкодування відмовив, з огляду відсутності документів, що ОСОБА_6 експлуатував транспортний засіб MAN на законних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 експлуатував транспортний засіб MAN на законних підставах.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 17 318,09 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 17 068,00 грн.

Полісом №ВВ/9836979, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -0,00 грн.

Таким чином, враховуючи визначені полісом №ВВ/9836979 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 17 068,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 20842474) страхове відшкодування в сумі 17 068 (сімнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова