Ухвала суду № 25479083, 16.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 6/13 16.07.12

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «БМК»

На дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві

За позовом відкритого акціонерного товариства Бориспільське підприємство «Райагрохім»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «БМК»

Про стягнення 212632,52 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від стягувача Вовченко О.В. (за дов.), Кікоть Г.М. (за дов.)

від інших учасників процесу не з'явиилсь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство Бориспільське підприємство «Райагрохім» до товариства з обмеженою відповідальністю «БМК» про стягнення 151535,56 грн., з яких: 140976 грн. основного боргу та 10559,56 грн. пені.

Ухвалою від 12.01.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/13.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. позов задоволено повністю.

09.03.2011 р. на виконання рішення видано накази.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 р. рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. змінено.

28.12.2011 р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 р. видано два накази:

- про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «БМК»(01025, м. Київ, Володимирська, 9, кв. 45, код 21492190) на користь приватного акціонерного товариства «Бориспільське підприємство «Райагрохім»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Новопрорізна, буд. 8-А, код 05489336) 200224 грн. основного боргу, 11491,24 грн. пені, 2117,15 грн. державного мита, 234,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- про стягнення з приватного акціонерного товариства "Бориспільське підприємство «Райагрохім»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Новопрорізна, буд. 8-А, код 05489336) в доход Державного бюджету 426,33 грн. державного мита.

27.06.2012 р. відповідач звернувся зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить визнати недійсною постанову органу виконання рішень від 06.01.2012 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва № 6/13 від 28.12.2011 р. про стягнення з боржника 214067,37 грн., оскільки постановою від 08.11.2011 р. ВП 26356002 закінчено виконавче провадження з виконання наказу № 6/13 від 09.03.2011 р..

Ухвалою суду від 01.07.2012 р. розгляд скарги призначено на 16.07.2012 р..

У судове засідання представники скаржника та органу виконання рішень не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, що, відповідно до положень ст. 121-2 ГПК України, не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі -Закон) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно вчиняти дії.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Як зазначено вище, щодо товариства з обмеженою відповідальністю «БМК»видано наступні виконавчі документи: накази № 6/13 від 09.03.2011 р. на виконання рішення місцевого суду та накази № 6/13 від 28.12.2011 р. на виконання рішення апеляційного суду.

У січні 2012 р. стягувач звернувся до державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві з заявою про примусове виконання наказу № 6/13 від 28.12.2011 р., виданого на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 р..

Згідно зі статтею 25 Закону держаний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Оскільки наказ господарського суду міста Києва № 6/13 від 28.12.2011 р. відповідав вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», строк його пред'явлення до виконання не закінчився, наказ пред'явлено до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, орган виконання рішень діяв у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом.

За таких обставин підстави для визнання постанови № ВП 30558391 від 06.01.2012 р. недійсною відсутні.

Як зазначено у роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»(ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, суд відхиляє скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БМК».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

У ХВ А Л И В:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БМК" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві відхилити.

СуддяС. А. Ковтун