Ухвала суду № 25477486, 24.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року справа №2а/0570/5211/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченко І.В.,

при секретарі судового засідання Сульженко А.В.

за участю представника позивача Чубарь Т.Я.

за участю представника відповідача Ковальчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у справі № 2а/0570/5211/2012 за позовом Закритого акціонерного товариства «ДонецкЖелезобетонМонтаж» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду позов Закритого акціонерного товариства «Донецк Железобетон Монтаж» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2011 року за № 0000481500 та № 0000491500, задоволений.

Визнані протиправним та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Державної податкової служби № 0000481500 від 27.10.2011 року про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 30623,96 грн. частково на суму штрафних санкцій у розмірі 22174,26 грн. та № 0000491500 від 27.10.2011 року про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 9837,75 грн. частково на суму штрафних санкцій у розмірі 188,29 грн.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріально та процесуального права. Зазначив, що позивачем в порушення пп. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 30.10.2008 року по 28.09.2011 року на загальну суму 357898,53 грн., про що складену акт камеральної перевірки від 03.10.2011 року № 1205/15-1/19385285. Для виявлення факту сплати коштів позивачем відповідачем було направлено листа до на адресу філії Пролетарського відділення Промінвестбанку м. Донецька, на який було відмовлено у відповіді у зв'язку з відсутністю письмової згоди клієнта. Тому відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Тому вважає, що податкові повідомлення-рішення від 27.10.2011 року за № 0000481500 та № 0000491500 були винесені правильно. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

У судовому засіданні представник позивача вказала, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Закрите акціонерне товариство «Донецк Железобетон Монтаж» зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.05.1994 року, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 2 266 120 0000 031231.

Згідно пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, одним з обов'язків платника податків, зокрема є надання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітності та інших документів, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. При чому п. 49.1, 49.2 ст. 49 Кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

20.10.2008 року ЗАТ «Донецк Железобетон Монтаж» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року за № 22171 на суму 120071,00 грн.

На підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 ЗУ від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.02.2010 року за № 2755-VI, було проведено камеральну перевірку за період з 20.10.2008 року по 28.09.2011 року термінів своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, про що було складено акт від 03.10.2011 року № 1205/15-1/19385285. Дані камеральної перевірки свідчили про несвоєчасну сплату підприємством суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією від 20.10.2008 року за № 22171 з граничним строком сплати 30.10.2008 року (фактично сплачено 13.11.2008 року та 01.12.2008 року), чим порушено пп. 203.2 ст. 203 та пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена пп. 126.1 ст. 126 Кодексу.

За результатами перевірки, на підставах визначених в акті, податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення від 27.10.2011 року за № 0000481500, яким за затримку на 121 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 153119,80 грн. зобов'язано сплати штраф у розмірі 20% в сумі 30623,96 грн. та № 0000491500, яким за затримку на 14 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 98377,50 грн. зобов'язано сплати штраф у розмірі 10% в сумі 9837,75 грн.

Відповідно до розрахунку сум штрафних санкцій за ставкою 20%, суми штрафних санкцій, що визначені за декларацією № 22171 від 20.10.2008 року складає 22174,26 грн., що включена у податковому повідомленні - рішенні № 0000481500 та 188,29 грн., що включена у податковому повідомленні - рішенні № 0000491500.

Пунктом 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Обов'язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов'язань встановлений також пунктом 16.1.4.статті 16 Податкового кодексу України. Оскільки спірні правовідносини виникли у період до 2011 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно - правові акти України, які діяли в той період, а саме ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ.

Цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувались до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 4.1.4 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 від Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Дані норми також передбачені і Податковим кодексом України, на підстав якого було проведено перевірку та встановлені вищезазначені порушення.

Згідно п.203.2 ст.203 Кодексу, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Отже, на виконання визначених законодавцем обов'язків, сплата суми податкового зобов'язання платником - ЗАТ «Донецк Железобетон Монтаж» відбулась 14.10.2008 року відповідно до платіжного доручення за № 1134 на суму 119000,00 грн., про що свідчить штемпель Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) філія «Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк».

17.10.2008 року за № 437/36 на адресу керуючого філією Пролетарського відділення Промінвестбанку м. Донецька, позивачем було направлено листа із вимогою надання письмових пояснень щодо нездійснення розрахункових операцій, зокрема за платіжним дорученням № 1134 на суму 119000,00 грн., на яке 27.10.2008 року за вих.. № 09-72/4037 банком було надано відповідь, що у період з 14.10.2008 року по 15.10.2008 року платіжні доручення № 1119, 1129, 1130, 1131 та 1134 виконані філією у відповідності до наказу Тимчасової адміністрації Промінвестбанку № ТА-1/35 від 10.10.2008 року, а на платіжні доручення, надані 06.10.2008 року за № 1084, 1080 накладений мораторій на 6 місяців.

Суд першої інстанції правильно не прийняв посилання податкового органу в спірному акті перевірки, що податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість були фактично сплачені 13.11.2008 року в сумі 1882,90 грн. та 01.12.2008 року в сумі 115471,30 грн. при встановленому граничному строку сплати - 30.10.2008 року, тобто із затримкою у 14 та 32 дні, оскільки відповідно до пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах, тобто в даному випадку 14.10.2008 року.

Відповідно до пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Факт сплати узгодженого податкового зобов'язання саме 14.10.2008 року, окрім того, підтверджується випискою банку станом на 14.10.2008 року про наявність на розрахунковому рахунку ЗАТ «Донецк Железобетон Монтаж» грошових коштів в сумі 1247792,96 грн., що виключає неможливість здійснення зарахування до державного бюджету податку на додану вартість в сумі 119000, 00 грн.

Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ, за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

За таких підстав та з урахуванням викладених норм, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковим органом безпідставно були нараховані штрафні санкції ЗАТ «Донецк Железобетон Монтаж» за ставками 20% та 10% за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22174,26 грн., що є складовою частиною податкового повідомлення - рішення № 0000481500 та в сумі 188,29 грн., що є складовою частиною податкового повідомлення - рішення № 0000491500, оскільки останнім були виконані усі дії щодо своєчасної сплати податкових зобов'язань у відповідності до норм законодавства.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст рішення складений 27 липня 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у справі № 2а/0570/5211/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у справі № 2а/0570/5211/2012 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко